Вислів: «Вибір сівалки такий самий відповідальний, як і нареченої» – став в аграрному середовищі майже приказкою. Причому люблять повторювати його не лише невеликі та середні аграрії, а й представники агрохолдингів. Бо найменший плюс або мінус врожайності на одному гектарі через точність чи, навпаки, неточність сівби масштабується наприкінці сезону в мільйони гривень збитків або прибутків. І чим більше тих гектарів, тим більше розчарування або радості.

«Ми вибирали між одним, другим, третім брендом, розпитували в сусідів, влаштовували в себе демонстраційні посіви й ось нарешті зупинилися на цій моделі – диво, а не машина», – доводилося чути не раз стандартне пояснення від агрономів та керівників господарств.

Щось подібне я приготувався вислухати й від головного агронома ТДВ «Шамраївський цукрозавод» Олександра Шлейка під час оглядин нової сівалки Vderstad Spirit 800С, яка в цьому господарстві відпрацювала свій перший сезон. Однак його відповідь була доволі нестандартною. «А ми, чесно кажучи, не вибирали, бо знали, що ця сівалка у своє­му сегменті одна з найкращих у світі. До того ж уже мали три сівалки цього бренда – дві Tempo V12 і Tempo L16, які на 100% закривають наші потреби на сівбі соняшнику, кукурудзи та цукрових буряків. А демонстраційний посів влітку цього року поставив останню крапку у виборі», – говорить Олександр.

Починаємо робити перше коло навколо восьмиметрової сівалки Spirit, хоча дуже хотілося б побачити її в роботі на полі. Однак погодні умови були проти цього наміру: дощі, які затягнулися на місяць, змістили строки посіву до ризикових, а тому шамраєвці встигли посія­ти цю культуру лише на 412 га із запланованих 2400 га.

«І що ж саме в ній подобається?» – запитую.

«Та все… По-перше, її адаптивність – вона, як конструктор Лего, тобто можна підлаштовувати під будь-яку структуру ґрунту, додаючи потрібні опції для досягнення максимальної точності висіву. По-друге, високий рівень автоматизації – з планшета можна регулювати глибину роботи дисків, норму висіву, варіювати тиск сошників. Усе максимально просто та доступно, з усіма налаштуваннями легко справляється оператор. Я лише двічі пояснив, а потім лише спостерігав. І, по-третє, економічність», – відповідає голов­ний агроном.

На останній якості прошу зупинитися детальніше. В машині кілька робочих зон, причому всі вони в комплексі розраховані так, щоб створити оптимальне навантаження на трактор, пояснює Олександр. У першій робочій зоні – розпушувачі колії, призначені для запобігання ущільнення ґрунту після трактора; друга робоча зона – два ряди дисків діаметром 45 см вирізної конічної форми, які не змінюють кут атаки навіть при зношуванні й котрі, до речі, кріпляться на гумових демпферах, тож у випадку перешкод стійка може відхилятися в діапазоні 1–12 см і знову займати робоче положення. Чимало брендів можуть похвалитися системами одночасного внесення добрива, але в цій сівалці вона заводиться під диски, завдяки чому економиться тягове зусилля. Бо якби мала ще один ряд дисків, то знадобилося б мінімум 370, а то й 380 к. с., що призвело б до перевитрат пального. Тоді як цьому господарству для операцій із восьмимет­ровою зерновою сівалкою Spirit цілком вистачає John Deere 8345R потужністю 345 к. с.

На другому колі агроном переходить до головного блока агрегату, який забезпечує сівбу – його складають дводискові сошники, котрі кріп­ляться на підвісці TriForce. Амплітуда її переміщення вдвічі більша, ніж у традиційної підвіски з чотирма гумовими амортизаторами. На прикладі цієї сівалки Олександр вперше побачив переваги незалежного кріплення сошників, завдяки цьому кожен виконує свою роль відповідно до особливостей поля, тож нема такого, коли один піднявся, і за ним всі також стрибнули вгору, вимілюючи посів. Фахівець звертає мою увагу на розташування сошників: «Ось подивіться: більший – менший – більший. Чого так? Бо плече різне, щоб був рівномірний тиск на ґрунт – це впливає на рівномірність глибини висіву насіння».

Потім Олександр тягнеться рукою до висівної котушки. Ця штука дуже цікаво влаштована, такого раніше не доводилося зустрічати – тут можна перемикати швидкість, що дає змогу висівати культури в широкому діапазоні норм на різних робочих швидкостях: «У нас є інструкція, котра чітко і просто роз’яснює, під яку культуру яку саме котушку треба ставити. Жодних проблем: замінюються котушки, а в них – спеціальні рамки норм висіву. Під час цього процесу на планшеті виставляється норма висіву в кілограмах, відбувається калібрування. Процес сівби завершують прикочувальні колеса, а останню крапку ставить штригельна борона».

Перед початком третього почесного кола головний агроном звертає увагу на великий бункер. Подобається великий об’єм (5000 л) і те, що його можна використовувати або суто під насіння, або разом із добривами, наприклад, у співвідношенні 50/50% або 60/40% залежно від завдання, яке стоїть перед господарством. Пропорцію можна регулювати спеціальним важелем. Не всі бренди, які застосовують змішаний посів, можуть похвалитися такою гнучкістю. Що дає можливість заповнен­ня бункера на 100% насінням? Продуктивність. Як агроном Олександр високо оцінює здатність сівалки вносити добрива під час сівби локально між рядами насіння, а також під ним, але є ситуації, коли треба лише сіяти. Цього сезону так і робили: завантажували повний бункер насінням (близько 4,5 т) – і вперед. За зміну на великому полі при хорошій погоді можна засіяти 150–160 га. Окрім цього, бункер оснащено потужним вентилятором, розташованим доволі високо, що мінімізує потрапляння всередину пилу та бруду.

Олександр так захоплено і переконливо описує переваги цієї машини, що в мене мимоволі виникає бажання її придбати, тому я думаю, що він з успіхом міг би працювати менеджером із продажу сівалок. І ще в нього є беззаперечний аргумент – результати роботи сівалки на полі. Сходи ріпаку на великій площі поблизу села Рибчинці й справді в чудовому стані. Перебувають у стадії 6–8 листків, що створює хороші шанси для успішної перезимівлі та доброго врожаю. Олександр вважає, що запорукою цього стали достатня кількість вологи у вересні, якісна підготовка ґрунту, оптимальні строки посіву – 16 серпня, а також високоякісна робота сівалок Vderstad Spirit 800C і Tempo. «Маємо змогу порівняти посів ріпаку сівалкою Spirit через один сошник із міжряддям 25 см і Tempo V 12 на 45 см. Різниця в строках посіву становила, можливо, добу-півтори, сходи після них практично ідентичні, але в першому варіанті, коли рослина приходить в активний вегетативний період, швидше закриває міжряддя, що знижує агресивність бур’янів, тож на метрі квадратному рослини розподіляються оптимальніше», – пояснює головний агроном.

Побачити стан бурякової плантації, яка закладалася сівалками Tempo, не вдалося, оскільки буряки на цю пору вже викопали. Олександр зізнається, що дуже любить цю культуру. Нез­важаючи на молодість, опанував усі тонкощі роботи з нею. Тут немає другорядних моментів, важливо все, інакше її виростити просто неможливо. «Під буряки робиться культивація: одна для вирівнювання площі, друга – передпосівна, площа має бути рівна, наче бабусина грядка. Другий момент – ідеальна сівба: глибина закладення насінини – 3 см, від цих параметрів можна відхилитися максимум на один см в той чи інший бік, але Tempo гарантує майже ідеальну точність. Найвиснажливіший і найвідповідальніший момент – захист, починаючи від ґрунтового гербіциду й закінчуючи змиканням міжрядь. Усі дводольні бур’яни мають бути знищені, бо якщо проґавити фазу якогось одного бур’яну, наприклад, лободи, вона вкривається восковим нальотом і тоді її вже нічого не бере, можна тільки пригнітити. Треба дуже пильнувати, щоб попасти у фази, це потребує постійного моніторингу. Недаремно кажуть: агроном-буряковод під час сезону повинен буквально жити на полі», – ділиться досвідом Олександр.

Уже сьогодні господарство готується до наступного сезону. Оскільки восени вдалося посіяти набагато менше озимих, ніж зазвичай, суттєво збільшиться площа під технічними культурами та ярими зерновими, отже, зросте навантаження і на сівалки. Однак Олександр упевнений, що потужність посівного блока, основу якого становлять сівалки Tempo, дасть змогу посіяти всі культури в оптимальні строки.