Холодний старт

У більшості регіонів стан посівів озимини стабільний, втрати не перевищують 3 – 5 %. Хоча ситуація не однакова в усіх регіонах: у Дніпропетровській, Полтавській і Черкаській областях цей показник варіюється в межах 10 – 20 %, на Вінниччині – до 20 – 30 %, а на Кіровоград­щині – й того вище. Однак втрати не критичні й ситуація з посівною не є однозначно негативною. Все ж таки зима в нас була сніжною як ніколи, що не могло не вплинути на запас вологи в ґрунті. Одначе цілий сезон ще попереду.

Які труднощі принесла пізня посівна і які ризики принесе в майбутньому – ми поцікавилися в наших експертів.

Сергій Ретьман, доктор сільськогосподарських наук, Інститут захисту рослин НААН України:

– Нинішні температурні режими сприяють розвитку борошнистої роси й септоріозу, не виключена ймовірність зараження фузаріозом. Колосіння лише почалося, ще рано судити.

Для ярих культур, які щойно посіяні, через погодні умови є небезпека ураження кореневими гнилями, насамперед висока ймовірність для кукурудзи. Й оскільки за таких умов сходи дещо ослаб­лені, надалі зростає ймовірність ураження іржею.

Наразі в полях кукурудзи – на півдні й у центрі – у сходів максимум п’ять листочків, невеликий розвиток, і діагностувати щось рано. Локально сходи зрід­жені – попри те, що зима була сніжною, вологи недостатньо. Десь весняні дощі проходили, а десь – ні. Нині я можу говорити про ураження борошнистою росою не більше як 10 – 15 % посівів пшениці озимої, септоріозом – 5 – 10 %, до 5 % – піренофорозом. Поки що це несуттєві небезпеки, однак мікротрофні патогени продовжуватимуть уражувати ослаблені сходи, тож якщо ситуацію не контролювати, надалі будуть інші цифри. Я кажу про Київську, Кірово­градську, Хмельницьку, Дніпро­петровську й частково Львівську області. Отже, ймовірно зросте хімічне навантаження на посіви.

Ситуація загалом без якихось загроз, розвитку якихось епіфітотій (вибухоподібного розповсюдження інфекційної хвороби) не спостерігається. Єдине застереження: за умов високої сонячної інсоляції, перепадів температур слід бути уважнішими при застосуванні пестицидів. Сьогодні вносять складні композиції гербіцидів, фунгіцидів, інсектицидів, часто додають ще й добрива – й це все на ослаб­лену рослину, створюючи їй додатковий суттєвий стрес. Не загнати б рослину нанівець своєю допомогою в активному захисті. Ціна помилки або недопрацювання зростає.

Богдан Черемха, кандидат сільськогосподарських наук, автор сортів ячменю та конюшини, співавтор підручника з насінництва:

– Певною мірою опади по частині території покращили складну ситуацію на посівній центру Черкащини, півдня Київщини, інших регіонів. Утім, значна частина господарств Житомирщини, Волині ще в посівній. Отже, є ризик того, що запізнення на місяць з сівбою призведе до запізнення зі збиранням на місяць кукурудзи й соняшнику, тому знову зайдемо з урожаєм у зиму. У когось через помилки в підготовці ґрунту пізні посіви не зійшли, були охоплені кіркою й довелося великі площі пересівати. Це результати шаблонного підходу.

Пізня сівба несе загрози збільшенню інфекційних захворювань, починає холодати – зростуть інфекційні фони на озимині, зростатиме забур’яненість. Хоча хороші господарники звикли до таких завдань і ризиків.

Віктор Марцинюк, головний агроном МХП:

– Насправді погодні умови спричинили незначні відхилення в наших польових роботах – вони в нас трапляються з року в рік. Нічого критичного не сталося. Все залежить, як рік складатиметься далі, й цілком може трапитися, що буде успішним, незважаючи на пізню сівбу. Аби була нормальна погода літом.

Навесні головне – отримати сходи. За розвитком сходів загрози того, що буде запізнення з вегетацією, не бачу абсолютно. Все вирішуватиметься в липні-серпні – це два визначальні місяці, коли формуватиметься і наливатиметься зерно. Скільки ми не аналізували, такої тенденції, що ранні посіви завжди виграють або пізні, – не спостерігалося, випадки трапляються різні. Звісно, є певні оптимальні терміни за періодами вегетації, однак могло статися, що ми посіяли б раніше, а оскільки тепла не було, зерно лежало б і досі. Піде тепло – й сходи надолужать своє. Звісно, якщо хтось сіє і в червні, то його можуть очікувати проблеми. В нас часто буває, що ми посіємо й 10 квітня, і 25 квітня, а сходи отримуємо в один період. Зернина лежить у холодному ґрунті 20 – 22 дні, не хоче виходити на поверхню, бо там холодно, а за оптимальної температури сходи вистрілюють швидко.

В інфекційному фоні на озимині нічого критичного не бачу. Останніми роками на пшениці й ріпаку в нас нічого не трапляється – ми працюємо системно, превентивно. Хіба по альтернаріозу на ріпаку слід дивитися уважно, одначе період начебто не був сильно сприятливим для його розвитку. На пшениці все оптимально – вологи трохи є, температура нормальна, все розвивається належно. Навіть південні посіви, наближені до Одещини, мають добрий вигляд.

Олексій Місюра, головний агроном ІМК:

– Цьогорічна весняна посівна кампанія була непростою та для багатьох господарств проходила в стислі терміни. Основними викликами стали затяжне перезволоження ґрунту, повільне настання його фізичної стиглості, нестабільні температури та обмежена кількість робочих вікон для якісного виконання польових операцій.

У таких умовах ключовим було не просто «вийти в поле», а зберегти якість сівби: не допустити переущільнення ґрунту, витримати глибину загортання насіння, забезпечити рівномірне розміщення добрив і не створити проб­лем, які потім супроводжуватимуть культуру впродовж усього сезону.

Пізня посівна завжди потребує швидких, але виважених рішень. Ми працювали максимально гнучко: постійно оцінювали стан ґрунту по масивах, перерозподіляли техніку між ділянками, розпочинали роботи там, де умови вже давали змогу якісно сіяти, й не форсували поля, які ще не були готові. У таких сезонах важливо не гнатися лише за датою, а зберегти технологічну дисцип­ліну. Адже помилка на старті – це нерівномірні сходи, слабший розвиток кореневої системи, складніший контроль бур’янів і потенційні втрати врожайності.

Окремим викликом цієї посівної стала нестабільність GPS-сигналу під час повітряних тривог і внаслідок ворожого впливу на навігаційні системи. Для сучасного господарства, яке активно використовує точне землеробство, автопілоти, системи контролю висіву та технологічні колії, це дуже суттєвий фактор. У періоди нестабільного сигналу частина операцій ускладнювалася або потребувала додаткових рішень, щоб не втратити якість сівби.

Через це нам доводилося оперативно адаптувати технологію. Зокрема ми вводили додаткові операції з накатування технологічних колій тракторами для дальшої роботи сівалок, тестували допоміжне обладнання – пінні маркери, камери та інші рішення для візуального контро­лю проходів. Також розроб­ляли й тестували фізичні маркери під сівалки Horsch Maestro, щоб мати резервний інструмент у разі нестабільної навігації.

Фактично цього сезону довелося працювати не лише з агрономічними ризиками, а й з технічними та безпековими обмеженнями. Якщо раніше GPS-навігація сприймалася як стабільна основа для точного виконання операцій, то зараз ми змушені мати дублюючі сценарії: як працювати при втраті сигналу, як зберегти прямолінійність проходів, як не допустити перекриття або пропусків і забезпечити якість сівби навіть у нестандартних умовах.

Вплив пізніх строків сівби на майбутній урожай залежатиме від дальшої погоди. Якщо культура отримає достатньо тепла й вологи в критичні фази роз­витку, частину відставання можна компенсувати. Однак ризики залишаються. Для кукурудзи це насамперед скорочення періоду вегетації, зміщення цвітіння та наливу зерна, а також ризик підвищеної вологості зерна на момент збирання. Для соняшнику – можливе зміщення фаз бутонізації, цвітіння та дозрівання, що також може вплинути на строки збирання.

Окремий момент – фітосанітарний стан. Пізні посіви не завжди автоматично означають більший тиск хвороб, але вони частіше потрапляють у нестандартні погодні умови. Якщо в період активної вегетації будуть часті опади, висока вологість і помірні температури, ризики розвитку хвороб зростатимуть. Тому цього сезону особливо важливими будуть регулярний моніторинг, вчасне коригування системи захисту і недопущення запізнення з критичними обробками.

Щодо ризику затягування збирання ярих культур у пізню осінь або навіть у зиму – такий ризик є, особливо для кукурудзи з вищим ФАО або на площах, що пізніше засіяні. Саме тому в таких умовах важливо ще на етапі посівної враховувати групу стиглості гібридів, особливості поля, попередник і прогнозоване технологічне навантаження на збиральну кампанію. Пізня посівна – це не лише агрономічний, а й організаційний виклик, бо вона зміщує весь дальший ланцюг робіт.

Загалом цей сезон ще раз показав, що головним фактором є не окрема операція, а якість управління всією технологією. У складних погодних умовах виграють ті господарства, які мають чіткий моніторинг, сильну команду на місцях, гнучке планування техніки й готовність швидко адаптувати рішення під реальний стан поля.