Соняшникові кайданки посеред вологих реалій

Соняшник і захід України. Чи є між ними кореляція? Різні часи були, однак останнім часом риторика щодо «квітки сонця» в аграріїв західних регіонів України, сказав би, потеплішала. Й помітив, що там культуру на вагомих площах висівають амбітні господарства, холдинги, що обробляють кількадесят тисяч гектарів, тощо. Однак соняшникову палицю не перегинають (бо не воліють отримати силу-силенну падалиці), не маючи прагнення до шаленого збільшення площ під соняхом.

Оперувати терміном «точка беззбитковості» щодо врожайності соняшнику під час розмов із західноукраїнськими аграріями вже якось і незручно. Куди частіше лунає промовисте й позитивне «джек-пот». І, що цікаво, цифра, яка передує слову «джек-пот», на перший погляд не виглядає надто вражальною. Проте…

ТОВ «Гадз-Агро» нагромадило вже чималенький соняшниковий досвід. І джек-пот це господарство зривало неоднораз. Наша бесіда на соняшникову тему з операційним директором «Гадз-Агро» Вадимом Нагленком відбулася в кулуарах Cropwise Camp – масштабного заходу з пів тисячним огромом учасників, що відбувся наприкінці весни в середмісті столиці. Основна тема події – цифровізація, обмін досвідом впровадження Cropwise Operations. Що ж роль цієї комплексної цифрової системи управління агровиробництвом (яку, зокрема, залюбки впровадили й у «Гадз-Агро») в успіху сільгосппідприємств справді вагома. Однак на систему сподівайся, а й інтуїції своєї не цурайся. Шаноба аграріїв західних регіонів до «квітки сонця» – саме про інтуїцію.

– Скільки землі обробляєте і на якій площі висіваєте соняшник? – адресую перше запитання Вадиму.

– Наш земельний банк в обробітку – 52 000 га. Соняшнику ми плануємо десь від 20 до 30 % цієї площі. Виходить понад 10 000 га. В нашій групі компаній є ще й «Лан-Оіл» у Ланівцях (Терно­піль­ська область), у фокусі якої – зберігання та переробка сільгосппродукції. Тому маємо потребу забезпечувати те підприємство соняшником. Відтак у цьому напрямі в нас є, так би мовити, кайданки.

– Площа під «квіткою сонця» може бути й більшою?

– Ну, більше намагаємося не створювати, тому що в нас сіво­зміна доволі велика. Позаяк чимало тваринництва, відповідно маємо, наприклад, жито. Є певні історії, пов’язані з розподіленням культур у сівозміні, але намагаємося ще більше соняшнику не висівати.

– Тобто у вас зараз найбільша площа під соняшником в історії підприємства?

– Ну, плюс-мінус вона завжди однакова. Раніше, до того, як зайшло ОККО 2024 р., у нас були менші площі в обробітку назагал.

– На який рік повертаєте соняшник на те саме поле?

– Намагаємося не раніше, як на третій. Проте, напевно, далі відтягуватимемо цю історію, адже бачимо, що падалиця є. Соняшник віднімає, на наше переконання, 20 % врожаю дальших культур у сівозміні. Поки що наша Тернопільська область не обділена вологозабезпеченням, але рух у проблемний бік є. Щоб не стріляти собі в ногу, до більших площ під соняшником ми не рухаємося.

– Існує думка, що захід України – не для соняшнику…

– Ця думка – в контексті вологозабезпечення. Тобто хвороби, перенавантаження дощами. Відтак трапляються фомози, фомопсиси, білі гнилі тощо. Так, ця думка є. Однак у нас нині немає на підприємстві належ­ної кількості площ, щоб використовувати сіво­зміну без соняшнику. Ми б і раді були, однак такі умови. Це те саме, що й із соєю. Я працював до цього у великому підприємстві, де в нас була сівозміна «кукурудза – соя».

– Американська?

– Так. Проте ж гібридний чи сортовий склад добирається під умови вирощування. І там ця історія наявна, і там є умови для створення загроз у вигляді шкідників, хвороб тощо. Тому підлаштовуємося.

– А яка врожайність за соняшником?

– Урожайність за соняшником у нас може бути від 3 до 4,7 т / га. Найбільшу врожайність отримали 2020 – 2021 рр. Торік у нас була дуже волога ситуація, та ми все одно зібрали понад 3 т / га. Соняшник же не полюбляє, коли багато дощу, проте любить, коли є волога – він за неї чіпляється, і все в нього виходить. Соняшникове питання більш стратегічне, ніж ми хочемо.

– 3 т / га – це нормальний показник?

– Якщо врахувати нинішню вартість: візьмемо, скажімо, 650 $ / т, то 3 т / га – це джек-пот.

– Як пройшла цьогорічна посівна?

– Щороку посівна якась інша. Минулий рік був дуже вологим. Ми перестраховувалися торік, навіть зменшували навантаження ґрунтових гербіцидів. Цьогоріч – інша ситуація. Можна було давати й повні норми. В нас усе відбулося в правильний термін. Єдине, що: може, було трошки прохолодно. Проте соняшник цю історію витримує, тому проблем немає. Зараз сходи – скрізь, і він гарно розвивається.

– Не було масштабних підтоплень, затоплень, адже існували такі побоювання – снігу все ж таки випадало чимало?

– У нас такі рельєфні місцевості, де є змивання. Там заплановано в сівозміні кукурудзу. Ми її висіваємо після соняшнику – і не було якихось радикальних історій. Обробіток робимо впоперек схилу, а не вздовж, щоб мінімізувати ерозію. Чогось страшного не було.

– Який насіннєвий матеріал соняшнику використовуєте?

– Пробуємо все, що є на ринку. В нас доволі серйозні лінійки гібридизації, демоділянки. Ми навіть замовили відповідну послугу в компанії АТК. Щороку намагаємося не лише на соняшнику, а й на сої, на пшениці, на всьому іншому відкидати все непродуктивне, а те, що нове, що добре себе зарекомендувало, – додаємо. В нас не одна технологія. Дивимося, як себе поводить ранньо-, середньо- та пізньостиг­лий, класичний чи некласичний соняшник, і робимо висновки.

– А з якого року «Гадз-Агро» вирощує соняшник?

– Від самого початку. Ще колись вирощували буряки. Та там дуже багато нюансів: логістика, техніка тощо. Це – нішева культура, яка нам нині просто не потрібна.