Чи актуально нині: «Сій густо, щоб не було пусто»?

Озима пшениця в зоні степу за технологією No-till

Наразі кожне зібрання аграріїв – від семінарів до наукових конференцій – не обходиться без розмови щодо адаптації технологій вирощування сільськогосподарських культур до нових погодних умов, зумовлених глобальним потеплінням. При цьому така адаптація обов’язково мусить бути не лише екологічно, а й економічно прийнятною.

У цій публікації пропонуємо один із напрямів адаптування такого технологічного параметра як норма висіву нашої основної зернової культури – пшениці озимої – за вирощування її за технологією No-till.

За 20 років рекомендовані норми висіву пшениці практично не змінилися, хоча чинники, які її визначають, помінялися істотно. Згідно із максимально скороченим та спрощеним варіантом законів екології Баррі Коммонера – все пов’язано з усім – це діалектичне твердження щодо загального зв’язку речей та явищ вказує: якщо змінилася одна складова системи, то відповідно мають змінюватися й інші.

Чим гірша якість сівби, тим більша норма висіву

Норма висіву є функцією кількох параметрів. До них належать:

1. Якість посівного матеріалу

Сьогодні на ринку і в господарствах є очисні машини та комплекси, які дають змогу отримувати посівний матеріал із значно вищими посівними кондиціями. Наприклад, зерно­очисні машини ТОВ «Завод «Фадєєв Агро» допомагають отримувати насіння з вищою енергією проростання та польовою схожістю, що в результаті приводить до отримання дружних сходів. Сьогодні для багатьох культур встановлено: оптимальний час формування сходів – три дні. Рослини, сходи яких з’явилися пізніше, будуть увесь вегетаційний сезон відставати в рості й у результаті сформують меншу продуктивність. Поліпшення якості безу­мовно призводить до здорожчання насіння, що також стимулює пошук способів раціональнішого їх використання.

2. Якість роботи сучасних сівалок

Потрібно визнати, що рекомендована науковцями норма висіву, яка сьогодні використовується у виробництві, ґрунтується не лише на біологічних особливостях культури та конкретного сорту, а враховує й рівень якості сівби. Загальна закономірність: чим гірша якість сівби, тим більша норма висіву. «Страховий запас» у загальній нормі висіву сягає 20-30 % від загальної норми висіву. На першому етапі впровадження No-till через невміння проводити якісну сівбу сівалками прямої сівби, які були новими для наших виробничників, теж рекомендували робити страховий запас у нормі висіву – збільшувати її на 10 %. На конференції «День агронома» одна з доповідей про нову сівалку мала назву «Чому погана сівалка – це гарантія високого врожаю?» Результати спостережень, які представив Володимир Мірненко (ТОВ «Пьотінгер Україна»), однозначно свідчать, що нові сівалки, які точніше витримують глибину загортання насіння, можуть реалізувати свої переваги лише за зменшених норм висіву насіння пшениці озимої порівняно з рекомендованою, адже завдяки якісній сівбі зростає густота стояння рослин і ми отримуємо загущений посів з усіма біологічними й економічними недоліками та проблемами. У господарствах, де застосовують різні варіанти механічного обробітку ґрунту, всі відзначають, що сучасні ґрунтообробні знаряддя для передпосівного обробітку працюють набагато якісніше, ніж базовий культиватор минулого – КПС-4. Це ще раз підтверд­жує доцільність перегляду рекомендованих норм висіву в бік їх зменшення.

3. Зміна рівня родючості ґрунту

Відмова від механічного обробітку в системі землеробства No-till підвищує вміст органічної речовини в посівному шарі ґрунту, що у поєднанні з наявністю на поверхні ґрунту шару рослинних решток збільшує забезпечення проростків елементами живлення та вологою за оптимальнішого температурного режиму.

4. Нові види та форми добрив

Новы добрива для використання в рядок при сівбі допомагають істотно регулювати розвиток рослин у перший період вегетації. При цьому слід пам’ятати, що для пшениці озимої добре опрацьована система управління її ростом і розвитком у період вегетації.

5. Глобальне потепління

Підвищення температури та зниженні вологозабезпечення. Нині зріс розмах коливання показників погоди впродовж вегетації, що зменшує можливості передбачення оптимальних параметрів технологічних операцій. Відтак при ухваленні технологічних рішень мусимо все більше зважати на перший закон екології Коммонера – природа знає краще. Здатність до кущення дає змогу рослинам пшениці самостійно сформувати оптимальну густоту стояння, яка здебільшого відповідатиме екологічним умовам конкретного року, ніж це зробить агроном, для якого законом є 500 шт. / м2 продуктивних стебел, а значить: «Сій густо, щоб не було пусто».

Безсилля академічної науки в питанні норми висіву пшениці

Отже, складаються об’єктивні умови (погодні, екологічні, економічні й технологічні) доцільності зменшення норми висіву. В Україні свого часу були проведені масштабні польові досліди з визначення оптимальних норм висіву пшениці. Узагальнення їх результатів допомогло сформулювати чіткі рекомендації щодо норм висіву залежно від природно-кліматичних зон і попередників, встановивши оптимальні строки виконання.

Ці рекомендації були розроблені на базі використання сівалки СЗ-3,6 із шириною міжрядь 15 см та культиватора КПС-4 для передпосівного обробітку й абсолютно відповідали тим погодним, екологічним, технологічним та економічним умовам. Нині вони потребують відповідного корегування за параметрами (час сівби, норма висіву, спосіб сівби).

У більшості науково-дослідних установ нині, на жаль, бракує повного сучасного набору матеріальних засобів технології вирощування культур (ґрунтообробні знаряддя, сівалки, стартові добрива, обприскувачі та комбайни з відповідними жатками), що унеможливлює вчасне реагування на вимоги виробництва щодо уточнення технологічних параметрів виконання певних технологічних операцій, зокрема і норм висіву сільськогосподарських культур.

За цих умов виробничники змушені проводити велику кількість польових дослідів із питань, які їх турбують. Крім цього, підвищення рівня матеріального забезпечення фермерів дає їм змогу виконувати технологічні операції в агрономічно оптимальні строки, а не проводити, наприклад, «посівну кампанію» тривалістю в 30 днів, що теж вимагає уточнення певних параметрів технологічних операцій.

Нижче наведено результати вивчення та виробничої перевірки різних норм висіву пшениці озимої в умовах півдня (Миколаївська область і Крим), де найбільшою мірою виявляється дефіцит вологи в ґрунті.

Руйнівники догм

У Миколаївській області дослідження з різними нормами висіву пшениці озимої виконані Вадимом Дробітько у ФГ «Аркадія» (Братський район). Результати виробничих досліджень, наведені в табл. 1, свідчать, що загальний рівень урожайності пшениці озимої істотно залежав від погодних умов року.

Посушливого (від квітня до збирання випало 22 мм опадів) 2018 року спостерігалася чітка тенденція до збільшення врожайності пшениці за зменшення норми висіву.

Це зумовило в дослідах наступного, 2019 року відмовитися від норми висіву в 4 та 5 млн шт. / га, а натомість спробувати варіант 0,5 млн шт. / га. Найстабільнішу високу врожайність пшениця озима за роки досліджень сформувала за норми висіву 2–3 млн шт. / га. Оцінка якості зерна залежно від норми висіву (табл. 2) показала, що за умов посушливого року всі показники якості зерна практично не залежали від норми висіву, з чого можна зробити висновок щодо доцільності зменшення норми висіву пшениці озимої до 1–3 млн шт. / га. В господарстві вважають, що


норма 1 млн шт. / га доцільна лише у разі наявності сприятливих умов і за сівби високоякісним насінням із високою енергією проростання.


Таблиця 1. Урожайність пшениці озимої залежно від норми висіву в ФГ «Аркадія», Братський р-н, Миколаївська обл.

Норма висіву, млн шт. / га

Урожай, ц / га

2018 р.

2019 р.

0,5

45,1

1

38,5

51

2

38,6

53,2

3

38,4

52,8

4

37,5

 –

5

36,6

 –

Таблиця 2. Якість зерна пшениці озимої залежно від норми висіву в ФГ «Аркадія», Братський р-н, Миколаївська обл.

Показники

Норма висіву, млн шт. / га

1

2

3

4

5

Вологість зерна, %

14,2

13,7

13,4

13,4

13,5

Натура зерна, г / л

840

860

840

825

830

Білок, %

14,6

14,5

14,7

14,2

14,6

Клей­ко­вина, %

27,7

27,5

27

27,7

28,3

У дослідах висівали сорт Колонія, насіння протруювали Юнта Квадро. При сівбі в рядки вносили амофос: 2018 р. – 80 кг / га, 2019 р. – 60 кг / га. Підживлення проводили аміачною селітрою в нормах 150–170 кг / га у фізичній вазі по мерзлоталому ґрунту. Попередники: 2018 р. – озимий ріпак, 2019 р. – гірчиця біла. Сівбу проводили відповідно за роками – 3.09.2017 р. та 18.09.2018 р. сівалкою SSM 27, «Амазоне ДМС»-900. Захист від біологічних чинників ризику поєднував одну обробку гербіцидами, дворазове внесення фунгіцидів та одноразове – інсектицидів. Площа варіанту за роками становила відповідно 1,5 та 1,62 га.


Останні два роки господарство на всіх своїх виробничих посівах застосовувало мінімальну норму висіву – 1,5 млн шт. / га.


Це забезпечило 2018 р. на площі 580 га економію насіння на суму 520 тис. грн, економія на протруйнику становила 40 тис. грн. 2019 року на площі 400 га ці показники були відповідно 285 та 30 тис. грн. Крім цього, на 10–20 % зросла продуктивність посівного агрегату та водночас зменшилися витрати на логістику, зберігання та підготовку насіння.

В умовах Криму дослідження різних норм висіву пшениці озимої у своєму фермерському господарстві «Драгмі», розташованому в Сакському районі, проводив Михайло Драганчук. У дослідах вивчалися не лише норми висіву, а й різні норми внесення в рядки амофосу та способи сівби. Досліди були закладені з різними сортами пшениці.

У сприятливому за рівнем зволоження 2017 році (табл. 3) отримані результати показали, що сорти по-різному відреагували на норми висіву та на норму внесення амофосу в рядки при сівбі пшениці.

У середньому по сортах віддача від амофосу при нормі внесення 50 кг / га становила 26,3 кг зерна на 1 кг добрива (табл. 4). Від наступних 50 кг амофосу (при збільшенні норми внесення до 100 кг на гектар) віддача від добрив різко знизилася й була всього 7,2 кг / кг. По сортах ці показники становили відповідно: Юмпа – 23 кг / кг і 6,4 кг / кг, Місія Одеська – 21,4 кг / кг і 0,12 кг / кг, а найефективніше амофос використав Надор – 34,4 кг / кг та 15 кг / кг.

Щоб уявити, наскільки економічно збільшувати норму амофосу за внесення його в рядки, ми провели короткий економічний аналіз. Для розрахунків взяли такі дані (для легшого сприйняття цифри заокруглено): вартість амофосу – 15 грн / кг, закупівельна ціна на пшеницю – 5,85 грн / кг.


Отримані результати свідчать, що економічна ефективність внесення амофосу в нормі 50 кг / га дуже висока та знаходиться «на рівні торгівлі зброєю», а за збільшення норми вдвічі – економічна ефективність додаткових 50 кг хоч і висока (146–480 %), однак у 2–5 разів менша й істотно залежить від сорту.


З цих даних не важко визначити економічно обґрунтовану норму внесення амофосу в рядки для власного господарства, яка максимально сприятиме підвищенню загальної економічної ефективності вирощування пшениці озимої. Слід пам’ятати, що найвища ефективність вкладення грошей далеко не завжди збігається з найвищою врожайністю.

За відсутності припосівного удобрення 50 кг / га (амофос) спостерігається чітка тенденція збільшення врожайності за зменшення норми з 3,2 млн шт. / га до 2 млн шт. / га у сортів Місія Одеська та Надор. За внесення в рядки амофосу в нормі 50 кг / га збільшення врожайності при зменшенні норми з 3,2 млн шт. / га до 2 млн шт. / га спостерігається у сортів Юмпа та Надор. За внесення амофосу в рядки (100 кг / га) найвища врожайність у всіх сортів спостерігається за норми висіву 3,2 млн шт. / га, але необхідно врахувати, що на цих варіантах маємо додаткові витрати на насіння та добрива. Пшеницю висівали по поперед­нику льон 7 жовтня сівалкою Gerardi.

Навесні вносили азотні добрива (аміачна селіт­ра – 150 кг / га). Захист від біологічних чинників ризику поєднував дві обробки фунгіцидами та одну – інсектицидами. Збирали комбайном «Джон Дір» з очісуючою жаткою Shelbourne.

Отже, в умовах степового Криму в сприятливі за зволоженням роки доцільно диференціювати норму внесення амофосу в рядки по сортах залежно від рівня їх реакції на добрива. Доцільно зменшувати норму висіву до 2 млн шт. / га лише при використанні малих норм внесення амофосу в рядки при сівбі.

Таблиця 3. Вплив норми висіву та припосівного удобрення на урожайність пшениці в умовах Криму, 2017 р., ц/га

Припосівне добриво

Норма висіву

Сорти

Середнє
по нормах

Середнє по фону добрив

Юмпа

Місія Одеська

Надор

Без припосівних добрив

2

25,1

35,7

42,1

34,3

33,6

2,6

24,3

35,1

41,6

33,7

3,2

29,4

32

37,3

32,9

Амофос, 50 кг / га в рядки

2

39,6

43,3

59,7

47,5

46,8

2,6

38,4

46

56,9

47,1

3,2

35,4

45,7

55,9

45,7

Амофос, 100 кг / га в рядки

2

39,1

42,1

61,1

47,4

50,5

2,6

42,3

43,3

65

50,2

3,2

41,7

51,3

69

54

Середнє по сортах

35

41,6

54,3

Таблиця 4. Економічна ефективність використання амофосу
в рядки при сівбі залежно від норми його внесення (50 до 100 кг/га) по сортах пшениці озимої в умовах степового Криму*

Сорт

Норма внесення амофосу в рядки, кг/га

Додатковий урожай зерна від 1 кг амофосу, кг

Вартість 1 кг амофосу, грн

Вартість 1 кг пшениці, грн

Чистий прибуток від 1 кг амофосу, грн

Рентабельність застосування амофосу, %

Надор

50

34,4

15

201

186

1240

100

15

15

87

72

480

Місія Одеська

50

21,4

15

125

110

733

100

0,12

15

0,7

-14,3

Юмпа

50

23

15

135

120

800

100

6,4

15

37

22

146

* Вартість добрив і пшениці на час дослідження

2018 року досліди з вивчення доцільності зменшення норми висіву пшениці озимої були продовжені, однак погодні умови за рівнем зволоження були вже набагато гіршими. При цьому поля з дослідами перед збиранням потрапили під град, що негативно вплинуло на загальний рівень урожайності.

Таблиця 5. Вплив норми висіву та припосівного удобрення на врожайність пшениці сорту Торрілд після різних попередників в умовах Криму, 2018 р., ц/га

Норма висіву,
млн шт. / га

Попередники

Середнє

кукурудза

льон

2

18,5

16,9

17,7

3

23,5

18,2

20,85

4

24,8

17,9

21,35

У таких умовах (табл. 5) максимальну врожайність сорт Торрілд показав після кукурудзи за норми висіву 4 млн шт. / га, після льону – при висіві 3 млн шт. / га. В дослідах при сівбі в рядки вносили по 100 кг / га амофосу та 100 кг аміачної селітри навесні. Крім цього по попереднику кукурудза внесли 100 кг / га карбаміду в лютому, що можливо і пояснює вищу врожайність цього сорту по такому попереднику. Сівбу проводили сівалкою «Агро-Союз» Turbosem із дисковими сошниками. Всі інші елементи технології вирощування по попередниках були однаковими.

Вивчення ефективності застосування низьких норм висіву пшениці при внесенні 50 кг / га амофосу в рядки (табл. 6) показало, що без внесення добрив у рядки максимальна врожайність спостерігається за норми внесення 4 млн шт. / га. При внесенні в рядки 50 кг амофосу одержали однаковий урожай за норм 2 і 4 млн шт. / га. Це ще раз підтверд­жує загальний висновок, що норму висіву пшениці в степовій зоні Криму можна зменшити до 2 млн шт. / га.

Таблиця 6. Вплив норми висіву та припосівного удобрення на врожайність пшениці в умовах Криму, 2019 р., ц/га

Норма висіву, млн шт. / га

Внесення амофосу в рядки, кг/ га

Середнє

0

50

1,5

26

31,8

28,9

2

27

35,2

31,1

3

26

31,4

28,7

4

32,1

35,6

33,8

Середнє

27,8

33,5

Застосування амофосу в рядки навіть за посушливих умов 2019 року забезпечило прибавку врожаю пшениці озимої в 5,8 ц / га. Ефективність амофосу становила 11,4 кг зерна на кг внесеного добрива. Рентабельність застосування амофосу – 345 %. У господарстві «Драгмі» проведено дослід­ження з норм висіву та способів сівби інших культур, однак це теми для наступних розповідей.

Отже, проведені дослідження та їх виробнича перевірка в господарствах показали можливість і доцільність зменшення норми висіву пшениці озимої в умовах південних регіонів України.

Сподіваємося, що ці результати зацікавлять наших колег, які працюють в інших природно-кліматичних зонах України, й вони поділяться на сторінках журналу власними результатами та спостереженнями (і не лише щодо норм висіву пшениці озимої).

Спільно нам вдасться напрацювати конкретні рекомендації не лише щодо норм висіву, а й низки інших технологічних параметрів технології вирощування культур, а також провести широку оцінку ефективності роботи різних марок сільськогосподарських машин та ефективності різних форм добрив, пестицидів і норм їх застосування, що в результаті допоможе знизити собівартість продукції та підвищити економічну ефективність господарювання. Разом до успіху і шлях коротший! 

Михайло Драганчук, ФГ «Драгмі», автор ютуб-каналу «No-Tiller»

Вадим Дробітько, власник ФГ «Аркадія» (Миколаївська обл.)

Микола Косолап, кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри землеробства та гербології НУБіП 

Читайте також: 

Передпосівна обробка насіння – перший крок до високого врожаю

Озимая пшеница. Стратегия весеннего ухода

Продуктивность и структура урожая озимой пшеницы