Украй небезпечна комаха закритого ґрунту

Тютюнова білокрилка (Bemisia tabaci Gen.) – карантинний шкідник на територіях майже всіх європейських країн, зокрема й України. Так, B. tabaci внесено до списків А1 Переліку регульованих шкідливих організмів України, Грузії, Азербайджану, Казахстану, Чилі, Норвегії, Білорусії, Нової Зеландії, списку А2 – Росії, Туреччини, Бахрейну.

Європі тютюнову білокрилку вперше було діагностовано як шкідника тютюну 1889 року в Греції, тоді ж її описали як вид. 1897 року ця білокрилка була виявлена вже в Сполучених Штатах Америки, на бататі (солодка картопля). 1928 року B. tabaci знайшли в Бразилії на молочаї (Euphorbia hirtella), 1933-го вид з’явився на Тайвані.

Надалі тютюнова білокрилка впевнено просувалася спочатку субтропічними та тропічними регіонами, далі й краями з помірним кліматом.

Зараз вид поширений у всьому світі, на всіх континентах, окрім Антарктиди.


В Україні B. tabaci вперше виявлено 2007 року, в одній із приватних теплиць поблизу Івано-Франківська на рослинах гібіскуса (Hibiscus).


Площа зараження тоді становила 0,7 га. Всі заражені рослини були знищені, на інших застосували інсектициди проти сисних комах. Наступного року (2008) B. tabaci вже не виявили. Однак згодом, 2010-го, знову були виявлені вогнища білокрилки в теплицях Львівщини – на огірках та на декоративних рослинах оранжереї тропічних рослин Львівського ботанічного саду.

Загальна площа зараження становила трохи понад 6 га. У всіх випадках заражені рослини були знищені, а в теплицях впровадили комплекс карантинних заходів, зокрема застосування інсектициду.

Карантинний режим на Львівщині було скасовано лише 2014-го. Однак того ж року зараження цим карантинним шкідником зафіксували в Херсонській області. 2019 року нове вогнище тютюнової білокрилки виявили в Кременчуцькому районі Полтавської області на площі 1,6 га.

Загалом по країні на сьогодні площа під карантином по тютюновій білокрилці становить 1,75 га.

Рослини-господарі тютюнової білокрилки

Попри те, що цей шкідник має назву тютюнова білокрилка, він вважається широким поліфагом, що постійно розширює список рослин-господарів. Нині це близько 1000 видів рослин.

50 % видів рослин, які пошкоджує B. tabaci, належить до родин бобових, айстрових, мальвових, пасльонових і молочайних.

Ці родини налічують велику кількість культурних та дикорослих однорічних і багаторічних рослин, зокрема й такі економічно важливі як квасоля, томати, гарбуз, огірки та багато інших. Однак це здебільшого характерно для пошкоджень рослин відкритого ґрунту. В умовах теплиць і оранжерей головними рослинами-господарями білокрилки є перець, огірки, салат, томати, квіткові та декоративні (троянда, гербера, азалія, пеларгонія, глоксинія, фікус, гібіскус).

Згідно з останніми звітами Європейської та Середземноморської організації захисту рослин (ЄОЗР) за 2019 рік було зафіксовано близько 250 випадків виявлення в імпортній продукції тютюнової білокрилки.

Найбільше зафіксовано на рослинах базиліку – 51 випадок, гібіскусу – 44, перцю – 41, молочаю – 25, баклажанах – 17 випадків.

Крім цих рослин, відповідно до звітів ЄОЗР, тютюнова білокрилка була виявлена на томатах, хризантемах, джуті, бататі, м’яті, полуниці, бегонії, материнці.

Пошкоджені білокрилкою томати (наявність сажкових грибів на листках)

Українські фахівці в фітосанітарних лабораторіях виявляють B. tabaci на імпортній тютюновій сировині (пупарії шкідника в мертвому стані на листках тютюну).

Ознаки ушкодження та шкодочинність

Личинки B. tabaci висмоктують сік рослин, викликаючи їх ослаблення. За дуже сильного заселення зменшується висота рослин, кількість пагонів, знижується якість урожаю. У місцях пошкодження на поверхні листків з’являються численні жовтуваті плями, які залежно від ступеня зараження можуть зливатися, що призводить до пожовтіння всього листка, за винятком жилок.

Листки поступово скручуються, жовтіють і обпадають. Личинки білокрилки виділяють медвяну росу, яка покриває поверхню листків і змушує зменшувати інтенсивність фотосинтезу, на ній поселяються сажкові грибки. Сильно уражені рослини зовні виглядають ніби вкритими чорним нальотом. Медвяна роса також забруднює квіти, що в рази зменшує їх декоративну цінність, а у разі зараження бавовнику може створити проблеми при збиранні врожаю.


Однак найголовнішу небезпеку становить те, що білокрилка здатна переносити понад 60 різних вірусів – збудників небезпечних захворювань рослин. Ці віруси належать до багатьох родів (Geminivirus, Closterovirus, Nepovirus, Carlavirus, Potyvirus) та можуть викликати низку різних симптомів: жовту мозаїку, пожовтіння та потовщення жилок, скручування листя та відставання в рості.


Назви цих вірусів здебільшого відбивають зовнішні симптоми, що виникають на уражених рослинах: вірус скручування листя картоплі (Potato Leaf Roll Virus), вірус жовтої кучерявості листя томату (Tomato Yellow Leaf Curl Virus) та вірус пожовтіння жилок огірка (Cucumber vein yellowing virus).

Є достатньо фактів, що свідчать про значні економічні збитки, яких зазнавали виробники сільськогосподарських і декоративних рослин відкритого ґрунту в різних країнах унаслідок зараження білокрилкою. Крім цього для багатьох країн цей шкідник є основним в умовах теплиць для томатів, перцю, баклажанів, огірків, квіткових і декоративних рослин.

Наразі складно підрахувати економічні наслідки впливу білокрилки на світове сільське господарство. Однак відомо напевно, що за останні півстоліття білокрилка стала причиною величезних втрат урожаїв.

Уперше B. tabaci стала відомою як серйозний шкідник бавовни наприкінці 1920-х – початку 1930-х рр. у Північній Індії. Згодом істотне пошкодження бавовнику було зафіксоване в Судані та Ірані (1950 р.), Сальвадорі (1961 р.), Мексиці (1962 р.), Бразилії (1968 р.), Туреччині (1974 р.), Ізраїлі (1976 р.), Таїланді (1978 р.), США (1981 р.) та Ефіопії (1984 р.).

Інтенсивне ураження полів бавовнику призвело до значного поширення шкідника на овочевих та інших польових культурах сівозміни, після збору врожаю бавовни. Використання інсектицидів у багатьох випадках спричинило розвиток у білокрилки стійкості (резистентності) і, відповідно, зумовило загальний провал програм контролю шкідника.

Збитки, завдані тютюновою білокрилкою в Аризоні, Каліфорнії, Техасі, Флориді (США) 1991-го та 1992 рр., були оцінені приблизно в $ 200 млн і $ 500 млн. У Каліфорнії впродовж 1991 – 1995 рр. утрати становили понад $ 100 млн щороку.

Крім прямих втрат урожаю білокрилка спричиняє і непрямі збитки. Так, 1992 року в Каліфорнії було доведено, що внаслідок зараження B. tabaci на кожен $ 1 млн прямих втрат урожаю різних сільськогосподарських культур припадало близько $ 1,2 млн утрат від скорочення особистих доходів громадян, а також ліквідації 42 робочих місць.

У Мексиці впродовж 1991 – 1992 рр. В. tabaci завдала збитків, що перевищували $ 33 млн. Тоді в долині Мехікалі були дуже сильно пошкоджені дині, кавуни, кунжут і бавовник. У штаті Соноре (Мексика) результатом впливу цього шкідника стало зменшення на 65 % площі посівів бавовнику протягом 1995 – 1996 рр.

Країни Центральної Америки та Карибського басейну зазнали великих утрат на посівах томатів, бамії, бавовнику, тютюну та динь.

Починаючи з 1995 року, від B. tabaci серйозно постраждали фермери Бразилії. Загальні збитки по країні перевищили $ 5 млрд. Основні культури, які уражувала білокрилка: боби, томати, бавовна, дині, кавуни, бамія, капуста.

Літає прямо, а не хаотично

Імаго, яйцекладки і пупарії B. tabaci досить легко можна сплутати зі звичайною тепличною білокрилкою (Trialeurodes vaporariorum).

Імаго, личинки та пупарії тютюнової білокрилки

У поданій нижче таблиці наведено зовнішні ознаки основних стадій розвитку білокрилок, які зазвичай використовуються в діагностиці.

B. tabaci має чотири личинкових стадії розвитку. Перша – личинка-бродяжка, зеленувато-жовта. Три наступні – німфи, жовті, дещо прозорі, завдовжки 0,6 – 0,9 мм, з двома короткими хвостовими щетинками, на спині є 1 – 7 пар щетинок (іноді щетинок немає). Так, на опушених листках (наприклад, хризантем) німфа має великі довгі щетинки, а от на гладеньких листках (наприклад, у цитрусових) – німфи без щетинок.

Життєвий цикл тютюнової білокрилки

Самки B. tabaci відкладають яйця на нижній поверхні листя, розміщуючи їх у формі півкола або спіралі. Яйця прикріплюються до листка «ніжками» (стеблинками), які занурені в тонкі щілини, що утворюють самки в тканинах листка, а не в продихи, як у більшості подібних видів. Самки дуже чутливі до якості та фізичного стану рослини-господаря, вологості повітря. Якщо відносна вологість повітря знижується, плодючість помітно скорочується. Максимальний лет імаго спостерігається в інтервалах між 8 і 11 годинами ранку, а також між 17 і 19 годинами вечора. У нічні години білокрилки практично не літають.

Яйцекладка тютюнової білокрилки («спіраль»)

За температури +30°С відродження личинок відбувається через 5 – 9 днів після відкладання яєць, але тривалість розвитку яєць значною мірою залежить від виду рослини-господаря, температури та вологості повітря.

Після відродження з’являється личинка-бродяжка, маленька, овальна, зовні нагадує щитівку. Личинка переміщається на невелику відстань від місця народ­ження (в межах одного листка), прикріплюється до поверхні листка й починає харчуватися. Впродовж усього періоду свого розвитку вона залишається нерухомою. Перші три личинкові стадії (німфи) розвиваються в середньому по 2 – 4 дні кожна. Четверта стадія – пупарій, розвивається впродовж приблизно 6 днів. За цей час усередині пупарія формується доросла комаха (імаго).

Білокрилка виходить із пупарія, розриваючи його оболонку, і кілька хвилин розправляє крила, після чого покриває своє тіло порошкоподібними виділеннями черевних воскових залоз. Через 12 – 20 годин після відродження комахи спарюються. За температури +20°С тривалість життя самки – до 60 днів. Самці живуть набагато менше – від 9 до 17 днів. Упродовж свого життя одна самка може відкласти до 160 яєць. У тепличних умовах (за температури близько +30° і високій вологості) за один рік може розвиватися 11 – 15 поколінь тютюнової білокрилки.

Виживання цього шкідника істотно обмежене кліматичними чинниками. Висока смертність дорослих комах зазвичай спостерігається в період посухи. Розвиток виду припиняється за температури нижче +12°С.

Кліматичні умови України наразі виключають можливість поширення тютюнової білокрилки на полях. Вид здатен розмножуватися й завдавати шкоди рослинам лише в закритому ґрунті. Це типовий тепличний шкідник.

Способи поширення B. tabaci

Дорослі особини тютюнової білокрилки літають не дуже добре, але завдяки своїм маленьким розмірам можуть бути перенесені вітром на досить великі відстані. В умовах теплиць за недотримання захисних заходів імаго переноситься з вогнища зараження у вільні відділи теплиці на одязі й волоссі персоналу, з рослинними відходами, тарою.

Шкідник може бути занесений в Україну з садивним матеріалом рослин-господарів, зрізаними квітами, свіжими овочами на будь-якій стадії розвитку. В європейському регіоні пересічним джерелом поширення B. tabaci є пуансетія (Рoinsettia) та гібіскус (Hibiscuc), які широко використовуються в міжнародній торгівлі.

Фітосанітарні заходи

Вітчизняне фітосанітарне законодавство забороняє ввозити в Україну вкорінені рослини з листям, бульби, цибулини, зрізані квіти, живці, саджанці, свіжі овочі, зелень та інші рослини, заселені тютюновою білокрилкою.

При ввезенні імпортних квітів, овочів, фруктів та інших рослин із метою виявлення карантинних шкідників і зокрема B. tabaci проведення фітосанітарної експертизи (точніше ентомологічного аналізу) є обов’язковим. Особлива увага надається горщиковим рослинам, які дуже часто мають тропічне походження.

Оскільки шкідника досить важко виявити в партіях рослинних вантажів, найкращою гарантією виключення ризику завезення буде його відсутність у місцях вирощування продукції.

У разі виявлення рослин або їх частин, заселених тютюновою білокрилкою, вся партія імпортної продукції підлягає поверненню до країни експорту або знищенню. 

Таблиця. Зовнішні ознаки різних стадій розвитку B. tabaci та Trialeurodes
vaporariorum (StandardEPPOPM 7 / 35 (1) – Diagnostic protocol for Bemisia tabaci)

Стадія розвитку

B. tabaci

T. vaporariorum

Імаго:

колір тіла

темно-жовтий

блідо-жовтий

крила

білого кольору, передні крила прямі

білого кольору, передні крила вигнуті

положення крил у спокої

виглядають вузькими, більш загострені ззаду, утворюють кут, схожий на намет

виглядають ширше, закруглені ззаду, у складеному вигляді крила більш плоскі

характер лету

потривожені імаго часто летять прямо

потривожені імаго летять хаотично

Яйця:

характер яйцекладки

зазвичай відкладені невеличкими групками, знаходяться на коротких «ніжках», можуть утворювати півкола або спіралі на гладеньких листках

зазвичай відкладені у формі кола або півкола, можуть бути відкладені на дуже волохатих листках

колір

жовтувато-білий при відкладанні, згодом стає блідо-коричневим, після відродження личинок – напівпрозорий і золотисто-коричневий

жовтувато-білий при відкладанні, згодом стає темно-коричневим, до майже чорного, після відродження личинок – димчасто-чорний

форма після відродження личинок

залишаються прямостійними, зберігають форму

часто сплющені або наполовину зігнуті

Пупарій:

колір

часто ясно-жовтий, може бути вершковий, коричневий після виходу імаго

зазвичай кремовий, чорний після виходу імаго

форма

овальний або еліптичний, часто загострений ззаду, контури здебільшого спотворені волосками рослин

овальний або еліптичний, закруглений ззаду, оточений восковими виділеннями, що створює вигляд «пігулки», контури не спотворені волосками рослин

спинка

присутні 1 – 7 пар добре розвинених спинних щетинок, які довші на рослинах з волохатим листям

спинні щетинки відсутні

розміщення на рослинах

часто розпорошені по рослині, на одному листку зазвичай низька щільність, за винятком гладких листків

часто згруповані в щільні колонії, на одному листку зазвичай висока щільність пупаріїв

Андрій Челомбітко, кандидат сільськогосподарських наук, директор Департаменту фітосанітарної безпеки, контролю у сфері насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби

Ольга Башинська, начальник відділу фітосанітарної експертизи Департаменту фітосанітарної безпеки, контролю у сфері насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби