Аномалії качанів і ксенії зерна

Досвідченому агрономові добре відомо, що в різних рослин і характер різний. Ось, скажімо, у жита, пшениці, ячменю (передусім озимих) характер більш покладливий, а соя, кукурудза чи цукрові буряки є культурами дещо норовистими. І нерідко цей характер відбивається на технології вирощування, селекційній роботі, адаптаційності до умов культивування.

Без урахування своєрідного характеру рослини кукурудзи, пластичності її качана, очевидно, і значні успіхи «королеви полів» були б неможливими

Однак ця сама пластичність качанів кукурудзи обумовлює і появу різних типів аномалій. Деякі з них передаються у спадок, інші викликаються, мабуть, лише внаслідок порушення нормальної ходи розвитку. Безперервна поява таких аномальних форм пояснюється різними причинами. Розглянемо найпоширеніші аномалії качанів кукурудзи.

1. Відхилення в кількості та розташуванні рядів жіночих колосків

Це одна з найпоширеніших аномалій качана кукурудзи. У нормально розвиненого качана кількість рядів завжди парна, вони прямі й по колу качана розташовані рівномірно. У качанів з непарною кількістю рядів зерна розташовані по колу нерівномірно (у вигляді спіралі з витками вправо або вліво). Основна причина цього явища – неповне запилення жіночого суцвіття.

2. Безладне розміщення рядів на качані

Це теж досить поширена аномалія. Причина та сама – несвоєчасне запилення рослин, пов’язане з погодними умовами (дощ, посуха). Ці аномалії (кількість рядів зерен та їх розташування) мають спадковий характер, їх не слід вважати симптомами захворювань.

3. Фасціація – розширення або звуження качана

Зазвичай, біля основи качана буває більша кількість рядів зерен, число котрих у напрямку до верхівки поступово зменшується. Однак буває і навпаки – качан від основи до верхівки розширяється. Це явище називається фасціація – розширення, сплющення, а також розгалуження качана. Такі качани в верхній частині розширюються і стають більш щільними, немов би починають галузитися, утворюючи додаткові короткі конусоподібні качани. Це обумовлено нерівномірністю їх розвитку.

Поширений тип фасціації – форма качана у вигляді «ведмежої лапи», яка відзначається у всіх різновидів кукурудзи.

4. Чоловічий колосок на верхівці качана

Гілочка чоловічих колосків у цьому разі розвивається як продовження осі качана. Зазвичай, вона не галузиться і буває різної довжини.

5. Початок на волоті

Іноді в посівах кукурудзи зустрічаються двостатеві чоловічі суцвіття (початок на волоті). Кількість обох статей квіток у волоті може бути різною – від однієї до кількох. Крім світлового режиму та температури таке явище обумовлюється генетичними чинниками. На­приклад, деякі форми кукурудзи в умовах короткого дня утворюють волоті з квітками, в яких розвиваються як тичинки, так і маточки, тоді як за нормальних умов утворюються тільки чоловічі волоті. Відомо, що тичинки і маточки в віничках вимагають для свого розвитку різних умов. Тичинки розвиваються в умовах довшого дня, а маточки – коротшого.

Іноді гілочки чоловічих колос­ків перериваються жіночими колосками, які можуть знаходитися як на її кінці, так і в середині. Це явище обумовлене генетичними чинниками.

6. Ксенійність зерна

Термін «ксен» був запропонований 1881 р. В. Фоке. Сенс цього явища полягає в безпосередньому впливі пилку на ознаки і властивості ендосперму. Наприклад, є лінії кукурудзи з жовтим ендоспермом (жовте насіння) і з білим ендоспермом (біле насіння). Якщо здійснити запилення жіночих квіток білозерної лінії пилком жовтозерної лінії, то, попри те, що ендосперм розвивається на рослині білозерної лінії, його забарвлення буде жовтим або блідо-жовтим. Отже, ядро спермія здатне змінити забарвлення ендосперму, бо ця тканина також, як і тканина зародку, гібридного походження. На присадибних ділянках качани з ксенійними (мозаїчними) зернами – явище досить поширене. Причина цього – недотримання просторової ізоляції між різними гібридами кукурудзи. Найчастіше це явище можна спостерігати в посівах кукурудзи цукрової, качани котрої лишають на насіння. Фактично на кожному з таких качанів між цукровими зернами зустрічаються зерна кременистої й зубовидної кукурудзи. Ксенійність свідчить про біологічне засмічення вихідних форм під час розмноження та гібридизації й природно недопустима в промисловому насінництві кукурудзи. Для аматорського ж насінництва вона не несе великої небезпеки, окрім того, що псує зовнішній вигляд качана. А може, й навпаки – інтригує?

7. Біль качанів

Часто цю аномалію відносять до захворювань. Так чи інакше ця аномалія викликана причинами фізіологічного порядку, найчастіше – нерівномірним надходженням води до рослини під час достигання зерна. Поширена в усіх зонах вирощування кукурудзи і дуже шкодочинна.

На зернівках (усього качана або поодиноких зернах) утворюються розгорнуті тріщини, з яких виступає назовні борошнистий ендосперм. Тріщини бувають різної глибини: дрібні розривають лише оболонку, глибокі – доходять до половини зернівки. Спостерігаються випадки, коли замість розтріскування оболонки на поверхні зерна утворюються бородавчасті здуття, що виступають з неглибоких тріщин. Ознаки білі качанів з’являються в польових умовах до початку молочної стиглості. Місця оголеного ендосперму зерна легко уражуються цвіллю і спорами інших грибків. Цікаво, що здатність так реагувати на нестачу води (а, можливо, й на інші умови) є спадковою, і нові лінії кукурудзи, зерно яких уражується біллю, не залучаються до селекційних програм для отримання високопродуктивних гібридів кукурудзи. 

Віктор Гаврилюк, кандидат сільськогосподарських наук