Нові умови вимагають й оновленого захисту

Збирання ранніх зернових у розпалі. Непоганими виглядають посіви кукурудзи та соняшнику, однак прогнозувати врожай пізніх культур ще занадто рано. До того ж надлишкова волога, котра спричинила ці позитивні настрої, принесла й ризики захворювань.

З елеваторів відразу полинули нарікання щодо низької якості ячменю, торішній порівняно з нинішнім був справжнім «золотом». Проблеми з якістю були й у пшениці. Відтак гарний і великий за обсягом урожай – це не гарантія його якості. Деталями спостережень ділиться Сергій Ретьман, доктор сільськогосподарських наук.

– Нічого дивного в падінні якості немає, зернові колосові за надлишкового зволоження були масово заселені збудниками різних видів хвороб, фузаріозу насамперед, це й вплинуло на якісні показники врожаю. Найважливіша обробка для зменшення небезпеки ураження альтернаріозом і фузаріозом – у період цвітіння. Проте наразі за таких погодних умов – великої кількості опадів і відтягування зі жнивами – навіть однієї такої обробки нині недостатньо. За таких умов виправданими можуть бути обприскування в період колосіння та цвітіння.

Фітосанітарний стан на пізніх культурах поки що задовільний. Однак умови дуже сприятливі для поширення склеротиніозу, септоріозу та фомопсису. І сьогодні соняшник вирощувати без фунгіцидного захисту не можна. Залежно від інтенсивності ураження, як правило, однієї обробки буде недостатньо. Зазвичай проводять два-три обприскування. Що стосується кукурудзи, то система її захисту потребує додаткових масштабованих науково-обґрунтованих досліджень. Еколого-біологічні особливості збудників захворювань змінилися під впливом біотичних, абіотичних, антропічних й едафічних чинників, відтак стандартні рекомендації або не ефективні взагалі, або потребують істотного корегування. Нові умови вимагають нових гнучких підходів. Чи маємо ми подібний досвід експериментальних досліджень? Істотні опади впливають на ефективність захисних заходів в період вегетації.

Якщо після обприскування минуло три години (час, потрібний для максимально ефективної дії препарату), то все добре. Передусім це стосується системних препаратів, активний інгредієнт котрих досить швидко проникає в рослину. Однак проблема в тому, що коли використовують фунгіциди за стресових умов, ситуація дещо інша. Рослина захищається теж і утворює потужну кутикулу на листковій пластинці, особливо на соняшнику, що ускладнює проникнення діючих речовин фунгіцидів. З проникненням через стебло ситуація ще складніша. Яка кількість робочого розчину має бути в такому разі? Ніхто таких досліджень не проводив і це вимагає додаткового вивчення.

Наступне. Швидке наростання температури впродовж доби теж накладає відбиток. Скажімо, ми маємо використовувати фунгіцид о 4 – 5-й годині ранку, коли температура повітря сприяє високій фунгіцидній активності діючих речовин, однак о 9-й ранку температура вже плюс 23 – 24°С, а о 10-й – уже плюс 26°С. Який ефект ми отримаємо? До того ж препаративні форми різні, за рахунок чого забезпечується пенітрація.

Й останнє спостереження.


В останні 3 – 5 років істотно змінилася сонячна інсоляція, вона стала набагато інтенсивнішою. Це не те сонячне випромінювання, що було 20 років тому. Таке активне сонячне випромінювання в тандемі з дією препарату здатне спричиняти опіки.


Відтак актуальним постає питання: ми захищаємо чи додатково травмуємо рослини? Такий захист здатний спричинити ще більший стрес у рослин.

Щодо шкідників. Якщо, наприклад, торік ми мали несподіване нашестя чортополохівки (сонцевик будяковий), то цього року в полі, насамперед на овочевих плантаціях, несамовито розвивалася білокрилка теплична.

Світ стрімко змінюється. Останні сезони дивують кліматичними змінами аграріїв, змушують їх відходити від звичних систем захисту та робити нестандартні кроки. Погода зміщує строки посівної, вносить корективи в час обприскування хімічними препаратами, через інтенсивні дощі подекуди такі обробки взагалі було неможливо здійснити або злива промивала ґрунтові гербіциди й це заподіювало непоправної шкоди.

Перепади температур, спека, надмірне зволоження істотно змінили умови існування збудників хвороб і шкідників, вплинули на їх поведінку, а відтак це має відбитися й у підходах з їх конт­ролем. Старі стратегії не підходять частково, а то й зовсім. Оці всі нові виклики спонукають до проведення більш ґрунтовних досліджень шкідливих об’єктів, відтак украй необхідні зміни регламентів застосування ЗЗР.

Таким чином, в умовах сьогодення необхідний системний підхід до моніторингу фітосанітарної ситуації для розробки оновленої концепції захисту рослин, яка б враховувала зміни, що відбулись у навколишньому середовищі, ентомо-патогенних комплексах, сегетальній рослинності й ґрунтувалася на антирезистентній стратегії.