Держпрод­спо­живслужбі я нечастий гість, тут для мене все нове. Я взагалі в державні установи рідко потикаюся і намагаюся мінімізувати стосунки з державою. Проте пошуки секретів лідерства куди тільки не заведуть.

Держпродспо­жив­служба – надважливий орган держави, вона контролює якість того, що ми сіємо й що вирощуємо на фермах, чим обробляємо поля і чим підгодовуємо рослини і тварин, як переробляємо і що продаємо споживачу.

Ветеринарія й рослинництво напряму залежать від якості послуг цього органу. Фітосанітарні та карантинні сертифікати, експлуатаційні дозволи, висновки санепідекспертизи, дозволи на експериментальні роботи з випромінюванням, підтвердження на ввезення в Україну та вивезення з України насіння та садивного матеріалу – все це тут.

От я йду довжелезними коридорами й мимохідь відзначаю, що прізвища та посади на дверях надруковані на папірцях на принтері й закріплені у файликах, і пригадую, як раніше ім’я чиновника карбувалося на бронзовій табличці навіки й намертво пригвинчувалося до полотна. І я роблю висновки, а ви теж робіть, але мовчки.

А от із керівником Держпродспоживслужби ми давні добрі знайомі, це Владислава Магалецька, до заміжжя Рутицька, яку ми знали як заступника міністра з питань євроінтеграції, як віцепрезидента інвестиційного фонду SigmaBleyzer, і ось вона в кріслі голови Держпродспоживслужби, їсть цукерки й мені пропонує.

Владислава Валеріївна, безумовно, є справжнім лідером, інакше вона не здобула б таких експіріенсів у таких потужних компаніях та структурах. І це мене й цікавило найбільше: як? Чи це в бізнес-школі Единбурга такому навчають? Чи на МВА, яке закінчувала Влади­слава Валеріївна?

Від цукерок я відмовився, тому що вони були не того бренду, який я преферую, а експериментувати я не був готовий.

Також я не маю наміру тут аналізувати підкилимну боротьбу за Держпродспоживслужбу, яку тягнуть до себе два міністерства, відтворене Агрополітичне й Міністерство економіки і торгівлі. Я – про лідерство.

– Це ж не перша ваша державна посада?

– Друга, хоча заступник міністра – політична посада. Проте все ж державна.

– Це структура, розташована по всій країні, структура, від якої залежить, що і як в країні виробляється, що сюди завозиться… Це великий організм. Як ви його відчуваєте, як плануєте перебудовувати? Це ж одна з найбільш корумпованих структур у країні.

– Так, проблема із корупцією – на що найбільше звертає увагу бізнес і суспільство.

При звільненні чи підборі кадрів ми першочергово звертаємо увагу саме на це питання: аналізуємо, що пишуть у ЗМІ про тих або інших людей, яка думка учасників ринку тощо. Практика життя показує, що диму без вогню не буває.

Я про все це відкрито говорю на своїй сторінці у FB, щоб люди розуміли, які цінності я обираю, які цілі ставлю і як йду до них. Агросектор мене знає давно і розуміє, які вчинки мені притаманні, а які – ні. Погодитися на цю посаду мене спонукало те, що, коли я працювала заступником міністра і відповідала за міжнародний сектор, відкриття нових ринків, ми тісно співпрацювали з тоді ще ветеринарно-фітосанітарною службою.

І вже тоді ми з Володимиром Івановичем (Лапою. – Ред.) обговорювали, як повинна служба поєднатися із захистом прав споживачів, з санепідеміологами. Питання євроінтеграції потребували гармонізації законодавства, безпосередньо пов’язаного з ДПСС. Я дуже детально знайома з діяльністю, функціями і підрозділами Служби, і це дуже допомагає в розумінні того, що треба зробити.

А стратегічно – інтенсивно працюю над тим, чого органу бракує, в першу чергу диджиталізацією процесів. Наприклад, питання сучасних реєстрів – це питання приведення до ладу масивів інформації, які існують у різних системах.

Сьогодні подекуди вони існують і на паперових носіях, а для ХХІ століття – це сором і шлях в нікуди. Тому найближча ціль – це створити сучасну систему в новому форматі. Це стосується усіх сфер: питань, пов’язаних з аналітикою, фінансами, якості зв’язку із ДПСС, можливості отримання від Служби реальних відповідей, а не відписок.

Система має працювати як сучасний і точний годинник: якщо ми видаємо якийсь дозвіл, то він має бути в електронному, швидкодоступному та зручному форматі, враховуючи тотальне користування смартфонами.

– А на що чекати агросектору від вашої праці у ДПСС?

– Моє завдання у ДПСС – зробити так, щоб цей орган був зручним у роботі та партнерстві для аграрних та інвестиційних структур, щоб він був транспарентним, ефективним та якісним. Служба має стати сервісом не на словах, а на ділі.

– Скільки людей у вас?

– Загалом, у системі Держпродспоживслужби наразі працюють 27 тисяч робітників, з яких 9853 – державні службовці, у цент­ральному апараті – 320.

– А скільки з цих людей ви хотіли б бачити у своїй команді реформаторів?

– В ідеалі я б хотіла бачити всіх 320, але ідеал недосяжний.

Створюючи основну команду, ти добираєш людей, які разом із тобою задають темп. Лідер – переважно диригент, а ще є перша скрипка, струнна та духова групи, які утворюють симфонічний оркестр, і завдання диригента – добитися, щоб оркестр якісно звучав.

Я покладаюся на своїх замів. Почала з команди з двох людей, яких я привела, наприклад, Андрія Лордкіпанідзе в фінансово-адміністративний сектор. Він раніше працював у Мінцифрі. Мені дуже імпонували реформи, які вони провели у себе, це білі зарплати високого рівня, повна фінансова аналітика потреб і тендерів, що відбуваються.

Другий – Анатолій Вовнюк, заступник по ІТ, це посада, яка з’явилася в ДПСС уперше.

Я є кандидатом технічних наук, з освітою у кібернетиці, і тому усвідомлення специфіки в мене чітке. Вовнюк працював у «Нафтогазі», «Укртелекомі», який реалізовував і створював якісні глобальні в рамках країни ІТ-рішення, з якісними proof results.

Я залишила Ольгу Шевченко ветеринарним заступником, – вона певний час була виконуючою обов’язки голови Служби. Я знала її досвід – 2014 – 2016 рр., коли ми відкривали нові ринки та переорієнтували експорт з Росії на Євросоюз та Азію, ми працювали з нею.

Тут важлива ще й інституціональна пам’ять, можна розраховувати на повне розуміння рішень, що були ухвалені 2018-го, 2019 року. Нещодавно Кабмін затвердив переможця конкурсу, який я оголошувала на фітосанітарного заступника, ним став Владислав Седик, голова Фітосанітарної асоціації України. Я бачу перед собою молодих і дуже драйвових людей, з інституціональним досвідом і розумінням, що ми будемо робити та чого ми точно не будемо робити. З ними ми будемо реформувати Службу.

– Яка підтримка від агрокомплексу вам потрібна?

– Я дуже б хотіла постійно отримувати зворотній зв’язок, оцінку наших кроків і озвучення критичних потреб. Мені постійно розповідають історію про діжку з солоними огірками, куди потрапляє свіжий огірок і швидко стає солоним.

Ця історія не про мене, в мене є чітка відраза до корупції та схем. Сподіваюся, що представники агрокомплексу будуть напряму говорити про проблеми й про ту якість послуг, яку потребують.

Цей зв’язок повинен допомогти нам уникнути появи корон на головах та світіння німбів. Це потрібно також для того, щоб ми не збавляли темп, щоб це було 24/ 7, щоб ми пропонували продукти й рішення, які потрібні ринку й не є надлишковими.

Незамінних людей немає, ми готові змінюватися, залучати інших людей до реформ. Я намагаюся створити команду, яка буде працювати ефективно й гармонізувати її. На базарі можна купити найкращі квіти, а букет із них не вийде. В нашому випадку краса – це ефективність. Команда повинна працювати ефективно. А лідер має брати на себе відповідальність за результат.

Основна проблема в Україні – це колективна безвідповідальність виконавців і безініціативність.

Особ­ливо це стосується роботи на державній службі, де часто чиновники просто займають своє місце, стабільно отримуючи заробітну плату. Завдання лідера в таких умовах – узяти на себе відповідальність за результат і створити умови для його виконання.

– Які ще лідерські якості ви вважаєте принциповими?

– Лідер має власним прикладом надихати на дії. Вимагати щось від інших можливо лише тоді, коли ти сам можеш продемонструвати відповідний приклад. Лідер має показати мотивацію й зацікавити колектив у русі в певному напрямку. Мотивація має бути спільна для всіх. Лідер не має бути відірваний від реалій.

– Проте ж ініціатива – це початковий етап, а потім – має бути контроль?

– Контроль – це добре, але в розумних межах. Багато разів бачила ситуацію, коли отримати результат намагаються за допомогою «палиці», тиску, створення тотального контролю. Як правило, такі колективи не добиваються успіху. Контроль необхідний, але його не потрібно використовувати як панацею. Лідер має створити умови для самоконтролю кожного окремо й колективу загалом.

– Лідери, яких ми знаємо сьогодні, здебільшого люди харизматичні…

– Лідер має бути із «людським обличчям».

Якщо ти не знаєш про проблеми й бажання людей, з якими працюєш, – ти не досягнеш успіху. Особисті взаємо­зв’язки й взаємодопомога дуже важливі. Лідер повинен уміти делегувати повноваження. Не можна відростити собі «тисячу рук» і «тисячу очей» для того, щоб перебувати в усіх процесах одночасно. Це завжди закінчується провалом.

Лідер гуртує однодумців і довіряє їм. Спільна мета й спільна дія приводять до позитивного результату.

Отже, лідер – це диригент і флорист, на думку голови ДПСС Владислави Магалецької. А також рушій змін.

Особливо у складній ситуації.

– Ми знайомі з новопризначеним міністром, Романом Лещенком, – сказала Владислава Валеріївна. – Він започаткував украй необхідні реформи в Держгеокадастрі, це важливо напередодні старту ринку землі. Й ми будемо ефективно співпрацювати. Служба поки що залишається підпорядкованою Мінекономіки, ми цілком прогресивно щоденно працюємо з Ігорем Ростиславовичем Петрашком. Я вважаю, питання належності до Міністерства найближчим часом буде усталено, адже, знаходячись одразу між двома відомствами, реформи здійснювати складно. Однак зосереджені ми саме на будівництві ефективного й компетентного органу, який інспектує ринки.

– Що ви встигли здійснити за перші місяці своєї роботи?

– Я про все інформую на своїй сторінці у Facebook, це чесні й регулярні повідомлення. На своїй посаді я перебуваю з листопада 2020 р., про результати роботи можу говорити лише за дуже короткий період.

Що можна виділити із основного? Почалися кадрові зміни. Йде тотальний аудит фінансів та ситуації з матеріальним забезпеченням. Завдяки спільним зусиллям багатьох людей, у першу чергу, Сергія Глущенка, ми домоглися збільшення заробітних плат для ветлікарів і працівників у системі лабораторій цього року.

Окрім того буде проходити технічне переоснащення. Буде також відбуватися будівництво прикордонних інспекційних постів. Учасно були прийняті всі необхідні заходи по нерозповсюдженню Covid-19 на хутрових фермах України. Ми контролюємо ситуацію для того, щоб в Україні не відбулися сумні події, які ми всі спостерігали в Данії. Проводиться оперативна робота по боротьбі із розповсюдженням пташиного грипу.

Ми знаходимося в постійному контакті з нашими зарубіжними партнерами й домагаємося адекватних для України умов по експорту продукції птахівництва. Через переговори та консультації нам вдається пом’якшити обмеження.

Нам вдалося добитися лише часткових обмежень до Гонконгу, Саудівської Аравії, Сінгапуру, Ізраїлю, Молдови, Білорусі, Казахстану та ОАЕ. Зараз ми ведемо переговори із рештою партнерів, які обмежили експорт. Особлива увага – ЄС. З єврочиновниками знаходимося в контакті майже постійно.

Сьогодні розглядаються запити щодо експорту 37 видів продукції тваринного походження та 21 виду продукції рослинного походження. Кожен із них слід узгодити на міждержавному рівні й провести значну роботу по алгоритму із шести послідовних дій: запит, оцінка ризику, аудит системи на місці, узгодження двосторонніх документів, інспектування або схвалення підприємств, проведення навчання офіційних ветеринарів та державних інспекторів.

Служба ініціювала процес відкриття ринків 24 країн Африки та Азії.

Ми домовилися з Владиславою Магалецькою про регулярні виступи на сторінках журналу – раз на два місяці Владислава Валеріївна відповідатиме на запитання аграріїв і розповідатиме про стан справ у ДПСС та на ринках. Тепер я вже знаю, як знайти голову ДПСС, а ви знаєте, як знайти нас, щоб скерувати свої запитання або побажання ДПСС.

Запитуйте. Як лідер лідера.