Цю завжди привітну усміхнену жінку знають чи не всі аграрії, від інших жінок ділового стилю вона вирізняється спокійним зваженим характером, без агресивного напору в діалозі, в ній тонко поєднується науковість і діловитість, бізнес і лірика, від неї віє сімейним затишком. І бізнес вона створила саме родинного покрою, де навколо Болоховських згуртована велика сім’я всієї компанії з понад 400 співробітниками.

З співзасновницею компанії – Валентиною Антонівною Болоховською, директором із перспективи та розвитку групи компаній БТУ-ЦЕНТР, лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки, кандидатом технічних наук – розмовляємо в офісі компанії в м. Ладижин, що на Вінниччині, там, звідки починався їх бізнес і де розташоване виробництво компанії.

– Жовтень – середина осені, місяць для вас, Валентино Антонівно, як я розумію, значний, а цьогоріч ще і ювілейний. Ви з тих, хто завжди дивиться вперед. Особливо приємно дивитися вперед, коли бачиш і відчуваєш успіх власної компанії. Звісно, 22 роки – це ще не століття, й усе ж на фоні занепаду вітчизняної науки ви зуміли створити успішний бізнес, що спирається на науку. Що в основі вашого успіху?

– Наука і колектив однодумців, наша жага й спрага до роботи. А ще – розуміння корисного впливу непомітних людському оку бактерій та мікроорганізмів на довкілля, рослину та людину. Щодо жовтня, то ви праві, це для мене особливий місяць, як і сама осінь, до речі, нещодавно відсвяткувала сімдесятиріччя, я ж Терези, – поклала початок посмішкам Валентина Антонівна. – Не соромлюся говорити про роки. Головне, що я щаслива людина, й один зі своїх віршів так і почала: «Каждую морщинку я свою люблю…». Відчувати, що створена тобою справа, створена з радістю і любов’ю, дає плоди, – то велике щастя!

Старт з нафтовиками

– Ви розпочинали зі співпраці з нафтовиками…

– Так. Перше замовлення ми виконували для потреб ВАТ «Укрнафта», це був 2001 рік. Для збільшення нафтовидобутку виготовили перші промислові партії унікальних біополімерів. Тоді ще працювали на орендованих потужностях та тільки мріяли про власне виробництво.

– Бактерії допомагали збільшити видобуток нафти? Яким чином?

– Саме так, це моя тематика й спеціалізація. Аби зберегтися в природі, певні мікробні клітини синтезують природній слиз, і ми пропонували своїм препаратом на основі такого біослизу інтенсифікувати нафтовидобуток. Коли викачується основна нафта, певні її залишки лишаються в недоступних порах. Якщо туди подати воду з кислотою й нашим полімером у вигляді ефективної композиції біослизу, він, як губка, витягує решту нафти, яку потім відкачують. Таким чином, кожна тонна цього полімеру забезпечує додаткове видобування 30 – 50 т нафти.

Ще одна тема в роботі з нафтовиками – біоремедіація, або реанімація ґрунтів у місцях відпрацьованих родовищ. Ми навчилися відновлювати забруднені нафтовими проливами й засолені ґрунти за допомогою біопрепаратів та власних біотехнологій, купу моделей опрацьовували. Й за 1,5 роки здавали замовнику землю, що раніше була мертвою. Ось такі були наші перші виклики до роботи на аграрному ринку.

– Комерційна жилка в науковців звідки?

– Коли наш Ладижинський завод ферментних препаратів збанкрутував і ми три роки були без платні, треба було якось виживати, годувати сім’ї, адаптуватися до ринку. Завод розділили – рятуйся хто як може. Найліпша життєва стратегія – робити те, що вмієш робити найкраще. А ми вміли виготовляти лише біопрепарати, до цього вже 19 років цим займалися.

Я очолила наш цех, лабораторію мікробних біополімерів, приблизно 100 осіб, і ми пішли у «вільне плавання». Моталися в пошуках замовлень, різні дослідні партії робили. Один із прикладів. На птахофабриці існують відходи виробництва, котрі треба утилізувати. Брали один із таких субпродуктів, виділяли з нього фермент пепсин і пропонували його молокозаводам, на заміну від них отримували сир і масло, від птахофабрики – курятину й ковбасу, тоді ж бартер був в основі стосунків. Головне, ми набули нового досвіду, навчилися слухати ринок, бачити його виклики й шукати на них рішення. За три роки заробили 1,5 млн грн, за тодішнього курсу 1:2 це становило 750 тис. доларів, з них живими коштами не більше 40 %.

І раптом нас знову з’єднують з заводом, що банкрутує. Наступні два роки зарплати ми знов-таки не бачили. Перспективи не було. Відтак вирішили почати власну справу. Так народився наш БТУ-ЦЕНТР. 2006 року вийшли вже на аграрний ринок. На наступному етапі зрозуміли – треба власне виробництво, а не розміщувати замовлення на орендованих потужностях.

І поступово здійснили свою мрію – у 2012 році відкрили першу виробничу лінію, потім другу, а зараз уже маємо їх 4! Так ми замкнули свій власний виробничий ланцюг: від лабораторії до виготовлення на заводі й виробничих польових дослідів та мережі продаж. Ця схема стала живою – ми розраховуємо свої сили, не залежимо ні від кого, виробляємо стільки, скільки потрібно.

– З тої першої команди багато з вами лишилося?

– Відсотків 15 – 20 пішли на пенсію, решта зі мною. Осіб 20 із них тепер у нас як гуру, очолюють свої напрями, зокрема: Ольга Нагорна, заступник директора з наукових питань та одна зі співавторів роботи, за яку ми і отримали лауреата Державної премії України в галузі науки та техніки. А також Алевтина Благодір – одна із заступників директора, яка вже 20 років працює над розробкою нових препаратів та удосконаленням існуючих формуляцій.

Моя особлива гордість – мої діти. Син Владислав, кандидат сільськогосподарських наук, генеральний директор групи компаній БТУ-ЦЕНТР, його дружина Алла – директор з маркетингу, донька Тамара разом із зятем Павлом управляють важливою ділянкою нашого бізнесу за кордоном.

Також у нашій команді багато здіб­ної молоді. Наприклад, Дмитро Яковенко, якому лише 28 років, активно розвиває департамент ЗЕД. Нещодавно було його інтерв’ю в міжнародному журналі New AG International, що виходить у 152 країнах англійською, іспанською та китайською мовами. Тетяна Хоменко, котрій 34 роки, вдало розвиває всю комерцію. На заводі також дуже багато талановитої молоді. Маємо потужну наукову базу – 5 докторів наук і 25 кандидатів наук. Загалом у БТУ-ЦЕНТР працює понад 400 робітників, а у київському представ­ництві – більше 120 працівників.

Шлях у поле

– Як розпочиналася співпраця з аграріями?

– На етапі, коли в нас із нафтовиками налагодилась активна співпраця, ми задумалися над тим, що в нас усього один клієнт – «Укрнафта». Це ризиковано. До того ж почали з’являтися конкуренти, а їх наявність завжди дає поштовх розвитку. І 2007 року ми зареєстрували три продукти – Азотофіт, Фітоцид, Липосам – і вийшли з ними на аграрний ринок. У наступному, 2008 році ми вже відпрацьовували модельні препарати й схеми з науковцями Миколаївського й Вінницького національних аграрних університетів та Уманського національного університету садівництва.

Далі в досліді з пророщуванням пшениці застосували додатково Paenibacillus polymyxa, мою майже «рідну» бактерію – продуцент екзополісахаридів і фосформобілізатор, з якою я працювала давно. Бактерія легко й синергічно адаптується в ризосфері кореневої системи, а головне, ми бачимо, що там коренева система на порядок краща! Було доведено результативність застосування Органік-баланс при обробці насіння й по вегетації. Реагуючи на потреби ринку, ми поступово розширяли лінійку препаратів, зараз в арсеналі компанії більше 60 біопрепаратів, 57 з них сертифіковано в «Органік Стандарт», а 5 топових продуктів отримали реєстрацію у швейцарському органі сертифікації FIBL. В Україні препарати виробництва компанії БТУ-ЦЕНТР застосовуються за рік у середньому на 4 млн га, за кордоном – на площі понад 0,5 млн га.

Маємо власний музей корисних мікроорганізмів: 90 штамів задепоновано, ще 100 штамів вивчається, продовжується їх відбір. Саме селекція й відбір найактивніших працюючих штамів є головним у цій роботі, а далі наша особлива фішка: професіоналізм і 40-річний досвід масштабування таких штамів на більші об’єми – від колбочки до кубового апарату, потім 10-кубового, 30-кубового й більше – на залпові весняні замовлення, насамперед під посівну. Така вже особливість аграріїв, що українських, що інших – думають до останнього, не контрактують наперед і ставлять нас у такі рамки. Збороти інерцію важко. Дуже важлива робота зі створення ефективних стабільних формуляцій наших біопрепаратів!

«Здорова модель» ґрунту

– Ви зрозуміли, що сільське господарство пішло вперед. Однак хімія вирішує основні питання захисту, не біологія. Хоча певний крен у цей бік спостерігається та й усе більше заходять у цей сектор самі хімічні компанії. Відтак, хімія – не всесильна, вона впирається в певні обмеження?

– Всесильність хімії насаджувалася десятиліттями, так ніби все чудово – застосував обробку потужною діючою речовиною – й спи спокійно. Потім усе частіше стала проявлятися резистентність, норми доводиться весь час збільшувати й шукати нові діючі речовини. А це не просто. Головне ж, корпорації замовчували вплив препаратів на біоту ґрунту, вони досліджували й показували лише ефективність дії на хворобу чи шкідника, а що робиться з біотою не розголошувалося. І фермери цим не переймалися теж – у них економіка, сьогоднішній результат на першому місці.

Новітні дослідження показали: якщо кілька десятиліть тому в ґрунті було більш ніж 150 тис. різних видів мікроорганізмів, то сьогодні після інтенсивного використання хімічної технології в кращому разі їх лишилося всього 30 – 40 тис.

Біорізноманіття підземного, та й не лише підземного світу зменшилося, хімічний фунгіцид слабо розпізнає «свій – чужий», уражає й інші організми, що не шкодять. До того ж місце уражених, навіть шкідливих мікроорганізмів, займають інші, не менш шкідливі. А ще є бактеріози, котрі не беруться хімічними препаратами, є недосяжні впливу хімії віруси. І найбільша біда, яка теж замовчується, – неякісність вирощеної продукції! Прихована її некорисність впливає на захворюваність людей. Додається вплив зміни клімату, за екстремальних умов сильнодіючі хімічні препарати діють зовсім не так, як написано в інструкції. Думаю, цьогоріч багато хто на цьому сильно «обпікся».

– Однак ці чинники ще більше впливають на ваші продукти також… Біопрепарати ще більш залежні від умов… Чи не так? Нема вологи – ніщо не працює! А якщо зливи?

– За таких умов (дії температур і впливу хімії) природний стан мікробіоти вже порушений. Природної азотфіксації немає, в усякому разі – в потрібній інтенсивності. Порушено співвідношення азоту й вуглецю. На 90 % площ органічна речовина не вноситься, сівозміна порушена, коефіцієнт засвоєння мінеральних добрив стає все меншим, бо корисної біоти не вистачає, а баласту в ґрунт вноситься все більше. Чи можуть за таких умов ефективно працювати наші біопрепарати?

Досвід показує, що за різних умов наші препарати, як і хімічні, працюють по-різному. Якщо вносити в спеку, то біопрепарати спрацюють не відразу, але, на відміну від хімії, не зашкодять рослині. Тут важливо при нестачі вологи або спеці працювати на випередження і вчасно внести біологічні продукти, а то і раніше. Біопрепарати покращують стан біоти в ґрунті й це дає змогу рослині самій краще протистояти викликам. Від наших препаратів рослина не згорить ні в спеку, ні тоді, коли вони промиються в глибину, як це буде з хімічними.

Я вважаю, що розкладання стерні й заселення її корисними мікроорганізмами, тобто оздоровлення ґрунту – просто безальтернативне. Можна говорити про переваги нашого деструктора рослинних решток Екостерн, скажімо, він працює й за перепадів температур, виживає за мінусових температур, має захист від ультрафіолету. Однак ми ніколи не піддаємо критиці своїх конкурентів, кожен вибирає сам, головне розуміти важливість заходу. А скільки в нас було опонентів на початку? Мовляв, немає сенсу вносити деструктор, бо сухо або взимку вимерзне. Тисячі досліджень – лабораторних і польових довели, що сапрофіти, активні трудівники – заселяються, перезимовують, роблять свій вклад у те, щоб органічна речовина не пішла в їжу патогенам. З нашим біомом, окрім широкого комплексу відселекціонованих мікроорганізмів, активних сапрофітів грибів та бактерій високого титру, вносяться дуже активні гормони росту – біологічно активні речовини, синтезовані клітиною. Вони активують дружню біоту, помічників рослин, і ця армія стає більшою. На відміну від хімії, ми патогенів не вбиваємо, їх витісняють сапрофіти. Крім того, деструктори знімають токсичність поживних решток культур та залишків пестицидів. Роль метаболітів мікроорганізмів недооцінюють. І нагадую – резистентності до біопрепаратів немає!

Нами досліджено й доведено практикою ефективність обробки насіння нашими, насамперед новітніми препаратами. Ми відновлюємо ризосферу й заселяємо її корисними мікроорганізмами, покращується фосформобілізація, азотфіксація. Навіть за умов тотальної посухи обробка насіння – це найбільш доступний і економічно доцільний елемент технології! Це завжди вклад в урожайність!

– Багато хто вважає, що азотне добриво, розкидане по соломі, ефективніше за деструктор – і розкладатися допомагає, й живить біоту.

– Розкладання стерні після внесення азоту активується, нема сумніву. Так само дехто називає деструкторами й деякі гумати, підмінюючи саме поняття деструкції. Зазвичай, за інтенсивної короткої сівозміни переважає патогенна мікрофлора. Якщо такий ґрунт деструктурувати гуматами чи азотними добривами, в ньому розмножуються не сапрофіти, а патогени. Тобто органіка потрапляє не до тих, кому призначена. Потім треба буде більше вносити фунгіцидів, однозначно ця технологія витратніша. А з нашою – йде оздоровлення. Навіть чиста математика, без оздоровлення ґрунту, на нашому боці.

За класичною технологією (без деструкторів) рекомендовано використовувати на 1 т побічної продукції 10 кг діючої речовини азотного добрива. Деструктор використовується в дозах утричі менших. Нещодавно вартість 1 т нітроамофоски становила 16 тис. грн ($ 600), скільки вона коштуватиме наступного сезону, один Бог знає. Витрати ж на деструктор орієнтовно становлять $ 9 на 1 га. У підсумку використання Екостерн гарантує не менше $ 35 – 100 прибутку на 1 га (залежно від кількості решток). Додайте сюди й підвищення врожайності за використання деструкторів. У середньому на соняшнику та сої – це +300 кг / га, на пшениці озимій та кукурудзі +400 – 470 кг / га. Ось вам додатково й усі $ 70 – 200 на 1 га на зерновій групі.

Ми пішли шляхом покращених формуляцій, зокрема композиції зі споровими селекціонованими бактеріями, котрим не страшні перепади температур. Наші азотфіксатори у формі гелю мають захисну капсулу, триходерму довели до спорового стану теж. Мікологи Інституту прикладної біотехнології компанії БТУ-ЦЕНТР витримували цю триходерму 5 – 15 днів у морозильній камері за -18°С, після чого перевіряли її життєздатність. Гриби росли, розмножувалися й спороносили. Тобто зиму триходерма переносить досить гарно. Вона пройшла перевірку й ультрафіолетом. Ми розвіяли всі ці упереджені міфи. Водночас у всіх препаратах ми даємо набагато сильнішу адаптовану формуляцію, таке собі додаткове підстрахування. За плечима вже є тисячі досліджень ефективності з позитивними результатами.

У мене є давня книга від мого колишнього наукового керівника – «Почвенная микробиология», французького автора, з 1960 року – це «пісня»! Відкриваєш її, а там про ґрунт і що в ньому відбувається, ретельно описано й роз’яснено. На жаль, багато аграріїв не користується цими знаннями, хоча з кожним роком ситуація змінюється й усі хочуть раціонально використовувати свої кошти!

– Ну чого ж. На вашому ювілеї я бачив багатьох аграріїв – ваших партнерів як із великих холдингів так і малих та середніх фермерських господарств.

– Хтось зміг приїхати, хтось не зміг. Осінь – «гаряча» пора для аграріїв! Наші постійні партнери – це «Кернел», «Укрлендфармінг», «МХП», «Харвест», «Епіцентр-Агро», ФГ «Дібрівка Агросервіс», ФГ «Нива 2008», ФГ «Дон» та багато інших. Ми співпрацюємо приблизно з 24 % аграріїв України різних форм власності. Зокрема, з 21 агрохолдингом, що обробляють понад 50 тис. га землі, та з 20 агрокомпаніями, в обробітку котрих від 20 тис. га до 50 тис. га. У нас неймовірно зросла кількість агрогосподарств, прибічників технології No-till. І вже сьогодні представники органічного рослинництва стали менше купувати біофунгіциди, бо в них здорові рослини, менше патогенів.

З багатьма клієнтами компанії ми провели низку досліджень. Той самий «Кернел» співпрацює з нами вже давно. В перший рік від застосування Екостерн там отримано близько 1 т / га прибавки кукурудзи, на другий рік на тому самому полі вже без внесення деструктора отримали 400 кг / га, маємо хорошу післядію. Після цього ми почали співпрацювати і по інокулянтам.

До речі, «Укрлендфармінг» також використовує наші інокулянти. Були роки, коли ми виробляли приблизно по 100 т інокулянтів для сої, гороху та інших культур. Це все залежало від кількості посівів та погодних умов. Зараз у середньому за рік реалізовуємо близько 50 т інокулянтів.

З 2013 року почали працювати з «МХП». Свого часу був такий гарний досвід з ними. Після застосування Євролайтнінг там сіяли озимину зі збільшеною нормою висіву, боялися випадання, тому застосували Екостерн на 40 га по різних філіях. Наш агроном, спостерігаючи за кущенням, додала обробку по вегетації Органік-баланс. Усе настільки гарно склалося й спрацювало, без наявності лімітуючих чинників, що результат здивував усіх. Отримали чудові прибавки по врожайності. Сьогодні «МХП» теж активно впроваджує біологізацію, наша співпраця продовжується.

– Розкажіть про визнання й попит продуктів компанії за кордоном.

– Нинішньої осені якраз два роки від того, як ми відкрили своє представництво в Німеччині. Відтоді ми там реєструємо свої препарати й експортуємо щороку близько 600 т продукції. Наразі працюємо вже з 18 країнами – Словаччиною, Сербією, Болгарією, Молдовою, Румунією, Німеччиною, Австрією, Польщею та іншими, переважно європейськими країнами. Ще в 10 країнах іде реєстрація. Ми є учасником Міжнародної асоціації виробників засобів біоконтролю (ІВМА), де разом з іншими гравцями ділимося своїми напрацюваннями, досвідом, розробками. Щороку тестуємо близько 70 різних препаратів. У нас запатентовано майже 100 торгових марок в Україні та інших країнах.

А що в «короні»?

– Екостерн, Липосам, Мікофренд, Склероцид, Азотофіт, Фітоцид – хто з них найяскравіша «зірка»?

– Біопрепарати працюють у комплексі, вони діють не поодиноко. Якщо є склеротинія, попутно треба остерігатися фузаріуму та альтернарії. Тому й наші препарати не мають діяти винятково вибірково й буде неправильно виокремлювати одну «зірку» – всі вони разом складають нашу «корону», – вкотре заіскрила очима Валентина Антонівна. – Екостерн, Липосам були першими. Мікофренд виготовляємо в різних формуляціях, у рідкій і сухій торф’яній формах, продажі зростають постійно. Граундфікс чітко довів ефективність, передусім на соняшнику. Внесення під культивацію 3 л / га забезпечували прибавку 300 кг / га, 5 л / га – 500 кг / га, а 8 л / га – 1 т / га, на фоні NPK, але зменшеної норми на 30 %. На кукурудзі не менша результативність. Попит зріс, довелося запускати нову четверту лінію на заводі.

Склероцид – це нова «зірка», цьогорік навесні, коли побачили, як усі умови склалися для розвитку білої гнилі й вона реально прогресувала, наша новинка пішла в усі технології. Восени також. Зокрема, той самий «Укрлендфармінг» по всіх регіонах на осіннє внесення взяв Склероцид на 70 тис. га, вноситиме й Граундфікс. У Європі дуже гарно продається стимулятор росту Азотохелп (в Україні це Азотофіт). А ось у центрі нашої «корони» – Екостерн. Думаю, цьогоріч поб’ємо рекорд із його продажів. У 2020 – 2021 роках ми доопрацювали формуляцію Екостерну та розширили лінійку цього бренду. Тепер у нас в асортименті є п’ять деструкторів Екостерн – від спеціалізованих до універсальних.

Також удосконалюємо інсектицидну групу препаратів, працюємо над новими препаративними формами та концентраціями. У нас у лінійці для АПК України 64 продукти – прилипачі, деструктори, біофунгіциди, біодобрива, органо-мінеральні добрива, гумати з мікроорганізмами, що дає на цьому етапі закривати всі потреби поля. Відтак переймаємося не стільки розширенням асортименту, як удосконаленням існуючих продуктів, пошуком нових способів їх використання. Цього року широко застосовували мікробні препарати шляхом внесення у рядок. Наприклад, зі стартовими добривами використовували мобілізатор фосфору і калію Граундфікс, що забезпечило дуже гарний старт, пролонговане живлення і відповідно вищу врожайність.

– Ось слухаю вас, Валентино Антонівно, й ловлю себе на такій думці. Ви створили успішний бізнес, навколо вас 400 фахівців має роботу, перспективи, не злічити число людей, що користувалися вашими послугами й препаратами. А починалося все із маленької бактерії…

– Ви дещо спростили висновок, але правда в цьому є, – розсміялася господарка кабінету. – Хіба я думала-гадала 1982 року, коли мені доручили займатися цим полісахаридом для буріння, що через 10 років по цій бактерії буду захищати кандидатську, буде випущено тисячі тонн продуктів-полісахаридів для збільшення нафтовидобутку, потім – миючих, підкрохмалюючих та інших побутових товарів. Paenibacillus polymyxa – неймовірна бактерія, котра зі мною все життя. Саме цей полісахарид і в основі нашої «зірочки» – Липосам. У цієї бактерії велетенська водоутримувальна здатність, саме клітина P. polymyxa в ґрунті створює потрібну грудкувату структуру. Енпосам – за котрого мені та спів­авторам призначено Державну премію – теж діюча речовина Липосам! Кардинально від цих речовин ми не відійшли, а просто адаптували для сільського господарства. Сам по собі цей полісахарид є чудовим імуномодулятором, простими словами – допомагає проходити стреси, тобто антистресант. Правильніше буде сказати, що не бактерія в основі успіху, а наша наукова експериментальна робота з цими мікроорганізмами.

– А якщо не секрет, що спонукало уродженку Вінниччини їхати навчатися аж до Уфи, хай і відомого технічного вишу?

– Причина проста – поїхала за своїм коханням. Мій хлопець Віктор був родом звідти, з Уфи, на Вінниччині він був у бабусі та дідуся, де ми і познайомилися. Коли прийшов час визначатися із навчальним закладом, він сказав моїм батькам: «Якщо Валя поїде зі мною до Уфи, то зможе вступити там у виш без блату». Так і вийшло. Спочатку мама була проти, не хотіла відпускати мене так далеко від дому, а батько підтримав, він був дорожнім майстром, мама – домогосподарка, в мене сім’я проста. 1968 року я вступила до Уфімського нафтового інституту, а через п’ять років ми з Віктором побралися. Так я отримала улюблену професію та коханого чоловіка й партнера по життю. З Віктором ми вже 54 роки разом.

– Коли кермо компанії в надійних руках дітей, можна виокремити час і на особисте життя, на хобі. Знаю – ви пишете вірші й малюєте. Коли пишеться й малюється – як добре чи коли на душі бентега? Що любите, а що ні?

– На роботі я все одно повний робочий день. Ми з чоловіком і партнером по бізнесу – Віктором Васильовичем, котрий разом зі своєю командою конструкторів та механіків спроєктував і збудував ці всі потужності, маємо величезний досвід та багаж знань, якими ділимося з молоддю, а вона, в свою чергу, надихає нас своєю енергією та ідеями. Найголов­ніше – відчувати, що ти потрібен людям, колективу, сім’ї, родині. БТУ-ЦЕНТР – справа нашого життя, тому для нас важливо і дуже приємно, що діти розділяють наші погляди та продовжують розвивати і розширяти компанію. Не люблю нечесності, обману. У вільний час я люблю подорожувати – до інших країн, моря, океану, звідки завжди привожу нові картини й вірші, у жовт­­ні надрукувала вже п’яту збірку віршів. Люблю квіти, насамперед польові, їх і малюю. Мої роботи чесні і прості, вони про мене, про мою родину, самопочуття, про все, що оточує і дає поштовх рухатися далі. Пишу і коли весело, і коли болить голова. Найбільше мене надихає час, проведений з сім’єю, коли рідні з усіх куточків України та світу з’їжджаються до нашого будинку – то для мене найщасливіший день!