Весна, і вже кожний з нас піде до свого поля, подивитися на розпушений ґрунт, візьме в жменю земельку, піднесе до обличчя, щоб відчути цей неповторний запах вологи з легкими нотками кори дерев, корінців і свіжого вітру, й аж запаморочиться від цих пахощів близької посівної. Зорана нива під блакитним небом – це і є хвилина щастя, й передчуття великого майбутнього.

Проте існує одна проблема. Вдихаючи запах землі, ви не відчуєте, чого їй бракує. Звісно, якщо в цьому місці розлив мастило механізатор, то ви зрозумієте, що земля отруєна, але якщо взяли з середини жменьку – ви позбавлені таланту почути, чи не бракує вам марганцю або заліза. Це вже тільки досвід.

Пам’ятаю, французький фермер розпилював на своїх 50 га металевий пил, який збирав десь на заводі біля токарного верстата.

А ще пам’ятаю, Стадник, тоді господар 100 000-гектарної «Стіомі», говорив мені, що соя не потребує ніяких добрив, тільки двох сек­ретних мікроелементів, про які він ані мені, ані нікому не скаже. Я поділився загадкою з Юрієм Дробязком, поля якого впритул лежали до полів Стадника.

– Бор і молібден, – похмуро бурк­нув Юрій Геннадійович, у якого цей секрет Стадник і підгледів.

Хімія – це, власне, і є зміст сільського господарства. Хто знає хімію та біологію, той знає про сільське господарство все.

Лабораторія «МікроБіо Лаба», що входить до групи компаній «Лайф Біохем», створена зовсім недавно, але вона стрімко набрала популярності й сформувала неабияку клієнтську базу. Я припустив би, що такий попит на лабораторні рішення зумовлений бажанням аграріїв економити на добривах й оптимізувати витрати, але, напевно, успіх кожної справи – в людях, які цю справу роблять.

«МікроБіо Лабою» керує Надія Грядченко, людина, що знає і любить хімію, й у якої величезний простір попереду, а тому – вогник в очах і море оптимізму. Їй поталанило з власниками бізнесу, котрі не відмовляють у жодній здоровій ініціативі, а їм – поталанило з людиною. Бо у власника одна проблема – знайти правильну людину для бізнесу, без неї жодна бізнес-ідея не літає.

З лаборантів у керівники

Я дуже давно не зустрічав в агрокомплексі талановитої молоді, переважно там зрілі люди або й літні люди, а Надія – щойно зі студентської лави. Це, з одного боку, бентежить, а з іншого боку, заряджає… надією. Надією на те, що покоління зміняться і прийдуть до нашої справи юні, запек­лі, сміливі.

– Мені 22 роки, я народилася і вчилася у Вінниці, школу з хімічним ухилом закінчила з золотою медаллю, – розповіла Надія. – Взагалі у Вінниці заведено вступати після школи до медичного університету, а я пішла на хімічний факультет у Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Закінчила університет і спеціалізуюся на хімічному аналізі та планую надалі займатися науковою діяльністю. Бакалаврську роботу писала по методу аналізу розробки та валідації мік­родобрив, магістерську роботу – по напряму ґрунтів, власне, за своєю спеціальністю. Потім навчалася у Великій Британії в Единбурзькому університеті на відділенні фізичної хімії. Проте згодом все одно повернулася в Україну та працюю тут.

– А як ви отримали цю роботу?

– Був перший рік ковіду, навчання відбувалося дистанційно, я була на останньому курсі. Мені запропонували переїхати до іншого міста біля моря та працювати в новоствореній лабораторії. Я не бачила жодних перешкод. Реальна робота в лабораторії була чудовою перспективою. Прийшла на посаду лаборанта, але мені дозволили користуватися даними та ресурсами лабораторії для написання бакалаврської роботи. Робота була класна та драйвова, але почалося широкомасштабне вторгнення. Я займалася наукою, працювала, ми створювали лабораторію, але довелося нам з колегами переселитися сюди – в нас були кімнати відпочинку (зараз вони вже переобладнані під лабораторні приміщення). Ми кілька тижнів тут жили, поки не виник­ла загроза висадки ворожого десанту… Керівництво наполягло на моєму від’їзді до Вінниці, а повернулася я тільки в червні. Кілька місяців був певний простій, тут майже нічого не відбувалося. Проте врешті вирішили, незважаючи на війну, продовжити створювати повноцінну лабораторію з різними циклами та функціоналом, оскільки раніше тут лише контролювали якість продукції заводу «Лайф Біохем», при якому розміщена лабораторія. Було ухвалено рішення інвестувати в лабораторію, розширювати її, щоб виконувати не тільки завдання власних потреб, а й надавати сервіси стороннім замовникам. Ми вивчили питання, пройшли довгий шлях з акредитації за ДСТУ ISO 17025. От на цьому етапі я засукала рукава, та ми почали зовнішні лабораторні дослідження. Якийсь час залишалася на посаді лаборанта, ми поставили всі методи, купили й освоїли необхідне обладнання, отримали акредитацію – тоді мене й підвищили до посади завідувачки лабораторії.

Ми тільки набираємо обертів розвитку

Сучасна лабораторія – цифрове диво, випадковій людині незрозуміло в цій структурі нічого. Ульт­расучасні прилади і фахівці в білих шатах створюють футуристичний образ майбутнього, хоча, можливо, я й перебільшую, адже сучасні софти агронома або комп’ютери трактора, комбайна чи сівалки, дрони та метеостанції теж перетворюють працю хлібороба на космічний фах, а роблять усе це звичайні хлопці та дівчата з наших сіл.

– Лабораторія – це ж окреме підприємство? ТзОВ?

– Так, це повністю самостійне підприємство, в нього є директор, який займається великим обсягом адміністративної роботи, юридичними питаннями. А от робота по лабораторії, контроль за дослідами, управління нашими хіміками, мікробіологами, фітопатологами, закупівля реактивів – це моя царина.

– Яка структура лабораторії?

– У нас є адміністративний відділ, який складають директор, менеджер систем якості, інженер з охорони праці, бухгалтерія. А сама «МікроБіо Лаба» поділена на хіміко-аналітичний підрозділ і мікробіологічний підрозділ. Окремо виділений фітопатологічний підрозділ. Більша частина замовлень стосується агрохімічного аналізу ґрунтів. Торік загалом було зроблено понад 9 тис. проб, близько половини – ґрунти. В цей воєнний час ми робили 400 – 500 зразків. Друге почесне місце в рейтингу наших замовлень займають добрива. На третьому місці – фітопатологічні аналізи рослин, зерна, насіння. І невеличка частка – аналізи води, аналізи кормів для тварин. Замовнику ми завжди повідомляємо, що в разі, коли він чогось не знаходить у наших послугах на сайті та в прайсі, в індивідуальному порядку може попросити практично про будь-яке дослід­ження, ми готові до нових перспектив, нам це цікаво.

– Для будь-якого дослідження потрібне обладнання…

– Звісно, якщо до нас звернуться за аналізом крові, то ми скеруємо в спеціалізовані медлабораторії, але по ґрунтах і добривах можемо реагувати на будь-які запити (наприклад, якщо людину цікавить аналіз на забруднення важкими металами)…

– В якому стані ви отримали лабораторію та чи йдуть вам назустріч інвестори, коли ви формуєте запити на нове обладнання?

– На самому початку в нас було чотири лабораторних обладнаних кімнати, частина другого поверху двоповерхової будівлі. Три кабінети були мікробіологічні, обладнані з умовами стерильності, для аналізу мікродобрив. І ще в одній кімнаті починався хіміко-аналітичний відділ, там гордо стояв посеред приміщення атомно-емісійний спектрометр, було кілька столів для підготовки – й на цьому все. В ході виконання зав­дань ми вели пошук сучасного обладнання, вивчали прилади, які існують на ринку, порівнювали характеристики та формували технічне завдання для інвесторів, обґрунтовували потребу для виконання певних завдань. Станом на сьогодні «МікроБіо Лаба» забезпечена всім найсучаснішим обладнанням, і його перелік пос­тійно розширюється.

– Ви бували в закордонних лабораторіях такого типу, можете порівняти рівень устаткування і компетенцій персоналу?

– Бувала, і, вважаю, в нас не гірше, а в деяких моментах значно краще. Тут я маю на увазі не лише нашу конкретну лабораторію, а середній рівень українських лабораторій загалом. Це пов’язано з тим, що на Заході все це існує дуже давно, а в нас тільки створюється, тому всі зміни відбуваються так само стрімко, як вони пройшли в банківській сфері, в ІТ, в інших галузях. Ми тільки набираємо обертів роз­витку і можемо працювати з новітнім обладнанням, а не з тим, яке закупили тридцять років тому, і воно досі функціонує. На відміну від інших країн маємо можливість краще стартувати. Там хороші лабораторії та дуже досвідчені спеціалісти, але ми від них абсолютно не відстаємо. Наш фах і постійні міжлабораторні дослід­ження це чітко доводять.

Менеджмент ґрунтів і персоналу

Компетенції (або, як кажуть тепер, skills) Надії сумнівів не викликають, а от не сумніви, а скоріше інтерес викликає, як їй вдається в такі юні роки керувати дорослими людьми, шикувати їх до щоденних функцій і контролювати результат. Робота з приладами і робота з людьми – це зовсім різні речі…

– Скільки людей у вас у підпорядкуванні?

– На сьогодні 18. Більшість спеціалістів молоді, середній вік 27 – 30 років. Проблем із менеджментом у мене не виникає, всі співробітники перебувають у наближених до дружніх взаєминах, але це не заважає мені керувати, контролювати, іноді навіть натискати. І всі сприймають із розумінням.

– А у вас взагалі який характер?

– Свій характер оцінити об’єктивно складно, але мені завжди говорять, що в мене характер непростий, не надто поступливий. Кажуть, я цілеспрямована, амбітна, замахуюся на щось більше, щоб тримати себе в тонусі. Проте конфліктів не люблю, в лабораторії такі ситуації намагаюся згладжувати, створювати атмосферу, в якій приємно працювати.

– Це непросте питання… Коли компанія вишикувана за регламентами, в ній є щось холодне, проте коли атмосфера дружня, це іноді заважає досягати максимальних результатів – люди або дружать, або працюють…

– Я намагаюся підтримувати баланс. Штат не надто великий, людей ще не настільки багато, як у великих корпораціях, коли вже немає конекту між менеджером і рядовим працівником. Поки що рівновагу вдається утримувати. Подивимося, що буде далі, з розширенням.

– По аналізах ґрунтів: яка географія проб, котрі вам доводиться аналізувати?

– Ми розміщуємося на півдні, але запити до нас ідуть і з Чернігівської, Київської та інших областей, трохи менше з Миколаївської, Херсонської. Вибудувався такий меридіан, хоча є замовники з Тернопільської, Вінницької областей.

– Чи є якісь тренди, тенденції – в якому стані ґрунти України?

– Це ще не big data, але ми плануємо накопичувати дані й аналізувати. Тим більше, що багатьом клієнтам робимо аналізи постійно, не разово. Середньостатистичний аналіз проби ґрунту виявляє стандартні проблеми з надмірною або недостатньою кислотністю – нормальний рН ґрунту нейтральний, але більшість проб у нас або кислі, або лужні. Є проб­леми з вмістом рухомого фосфору, його недостатньо зазвичай. Більшість проб має середній або ближчий до низького вміст органічної речовини, і, звісно, часто виникають проблеми з мік­роелементами – сіркою, бором, цинком, залізом, марганцем, міддю. Азот, фосфор, калій – базові елементи – мають свою специфіку. Азоту здебільшого достатньо, але ж це залежить від того, в яких умовах взято проби, чи були опади – адже азот вимивається з ґрунту. Калій почувається краще, його теж достатньо в більшості проб. У лужних пробах часто-густо завищений кальцій. Натрій не регламентується ніякими шкалами, тому ми його подаємо, але не інтерпретуємо результат.

– Інтерпретація результату вкрай важлива для аграрія… Чи ви вважаєте, що, отримавши результат лабораторії, аграрій повинен звернутися до інших консультаційних організацій, щоб одержати рекомендації щодо технологій?

– Якщо потрібні поради щодо точного землеробства, наприклад, краще звертатися до спеціалізованих компаній, які цим займаються зранку до ночі, але ми на себе взяли відповідальність подавати в інтерпретації результатів таблиці рекомендованих норм. Зазвичай людині незрозуміло, що означає кальцію 4500 мг / кг. Ми подаємо шкалу, в якій прописані результати від критично низького до надмірно високого, тоді зрозуміло, як кваліфікувати наявний показник. Окрім того, надаємо розрахунок планового внесення добрив за даними замовника: він повідомляє нам кількість планових культур, плановану врожайність, і відповідно до завдання ми розраховуємо норми добрив за результатами аналізу. Однак розрахунок внесення добрив залежить не тільки від аналізу, від багатьох факторів – від клімату, від опадів, способу обробітку ґрунту, способу внесення, тому наші розрахунки можуть вважатися базовими, а за точними рекомендаціями краще звертатися до агрономічних консультантів.

– А електропровідність ґрунту?

– Звісно, ми даємо, хоча нам у лабораторію не потрапляють засолені ґрунти. Потрапляють або середньостатистичні, або з елект­ропровідністю нижче норми.

– Чи спілкуєтеся ви з аграріями, чи буваєте в полях?

– З аграріями я спілкуюся, а в полях буваю нечасто, оскільки в нас немає сезонності – у «МікроБіо Лабі» ми працюємо постійно, й у мене зовсім не залишається часу на якісь пізнавальні мандрівки. Ми спілкуємося на конференціях, семінарах або телефоном з особисто знайомими. Я займаюся лабораторією, в полях працюють інші наші співробітники.

– Чи відчуваєте ви результати своєї праці, чи є у вас інформація, що ваші дослідження допомагають людям зробити правильні висновки й отримати більший урожай?

– Я щиро на це сподіваюся. Однак, повторюся, сам аналіз не гарантує високого врожаю в майбутньому. Неможливо відстежити кожного фермера і проконт­ролювати, чи дослухався він до наших порад, чи правильно скористався інформацією, який рівень опадів був у нього на полях, інше… Краще видно це за аналізами добрив. Якщо замовник повідомляє орієнтовний склад або приносить зразки зі словами: «Ось я купив КАС 32, подивіться, чи він нормальний», – то тут зрозуміло: людина не купуватиме це добриво, якщо ми визначаємо, що там азоту 27 %, а решта – намішано кухонної солі. В таких випадках користь для клієнта безумовна.

– Ви повністю освоїлися у вашому статусі? Чи є у вас амбіції, перспектива росту?

– Не вихвалятимуся, ніби я суперпрофі в агрохімічному аналізі – ми всі впродовж життя вчимося. Це нормально визнавати, що чогось не знаєш… У нас у лабораторії достатньо фахівців із великим досвідом в агро, завжди можна порадитися і проконсультуватися. Однак життя динамічне, ми постійно вчимося, щось змінюємо. Іноді приїжджають гості, зі споріднених бізнесів, і коли вони з інтервалом три місяці нас відвідують, то вигукують: ого, у вас усе так змінилося! Ми постійно щось будуємо, розвиваємо. Нам постійно потрібні приміщення та обладнання, ми вже зайняли повністю два поверхи й прибудовуємо крило для розширення послуг. Сподіваюся, за кілька місяців знову розширимося і нас знову буде не впізнати.

Наші лабораторії – не гірші від американських, а часто навіть й кращі

– Іноді я чую: проби відправляють для дослідження в США або в інші країни. Як гадаєте, в цьому є сенс?

– Аграрії давно запозичують досвід зі США, тому приязно ставляться до американських лабораторій. Проте аналіз у США й аналіз в Україні не може нічим відрізнятися – в нашій країні є сучасні лабораторії, зокрема й «МікроБіо Лаба». У США теж працюють люди, там також виходить із ладу обладнання. Це неблизька дорога, прямих авіасполучень немає, тому невідомо, в якому стані проби дійдуть до США.

– Ви підвищуєте власну кваліфікацію самоосвітою? Читаєте профільну літературу?

– Щодня читаю різні методики аналізу, читаю профільну літературу – британську, американську, європейську. Вивчаю також і норми внесення відповідно до потреб рослини. Без самоосвіти зараз неможливо рухатися, технології розвиваються з шаленою швидкістю, треба встигати. Я на постійному контакті з науковцями з Единбурзького університету, провідними науковцями американських лабораторій, практиками та теоретиками. «МікроБіо Лаба» бере участь у наукових дослідженнях низки українських університетів. Це дуже цікаво.

– За моїми спостереженнями, зараз покоління довше «достигають», люди стають професіоналами в 30 років і навіть пізніше, а вам випало набагато раніше… Для мене це надія на те, що агрокомплекс буде омолоджуватися.

– На мою думку, молодих спеціалістів із роками ставатиме дедалі більше. Та й зараз погляньте, на конференціях, семінарах стільки молоді до 30, всі такі зацікавлені. Це точно можна назвати трендом, сільське господарство буде омолоджуватися.

Любити Конан Дойла й Агату Крісті

Сучасне підприємство, сучасний керівник, бездоганна репутація – що ще потрібно аграрію? Працюй, роби аналізи та збирай великі врожаї. Проте мені бракувало іскри. Я ж не можу передати вам іскри, які побачив в очах Надії та позаздрив «Лайф БіоХем», що в них такі працівники. Мені потрібна була іскра сюжету, і я її зненацька знайшов.

– Що ви любите в житті?

– Люблю саме життя, мені важливо відчуття щастя, в усіх аспектах, чи то від якихось подій у родині, чи від того, що нам удалося поставити новий метод аналізу в роботі. Люди мають бути щасливими, від цього багато що залежить.

– Любите читати?

– Так, я прочитала сотні книг із домашньої бібліотеки. Хоча в університетські роки більше читала спеціальну літературу, а потім мультизадачність дещо відкоригувала процес читання, важко концентруватися на книзі, оскільки весь час щось відволікає: чи то телефон, чи зовнішні фактори… З художніх жанрів мені найбільше подобаються детективи, бо я їх пов’язую зі своєю роботою. Детективний сюжет дуже схожий на аналітичну хімію: у тебе є якась загадка, і ти, як детектив, намагаєшся її розгадати за допомогою різних приладів, методів.

– Перед посівною, напевно, у вас більшає роботи?

– В очікуванні посівної в нас зростає кількість замовлень на фітопатологічний аналіз насіння, на якість добрив, які планують закуповувати аграрії. А от при зборі врожаю зростає кількість аналізів ґрунту. Перед початком посівної дуже активно працює завод, з яким ми пов’язані, аналізи на якість мікродобрив доводиться робити навіть у вихідні, виводити персонал… Ще місяць тому мені здавалося, що людей вистачає, але зараз бачу, що замало, доведеться запрошувати ще фахівців на співбесіду.

І зустріч наприкінці розповіді

На виставці я зустрів Владислава Тютюнника і розпитав про співпрацю його компанії з «МікроБіо Лабою».

– Така історія: в нас є компанія СТОВ «Інтер», 30 тис. га в Ічнянському районі. 2020 року власники вирішили йти в точне землеробство, хоча цю ідею не підтримав головний агроном. Тоді мені запропонували посаду заступника директора з виробництва. Ми почали працювати з агроконсалтинговою фірмою, але виявилося, що аналізи ґрунту роблять, а власне консалтингу немає, немає карт завдань і супроводу. Рік тому ми створили компанію «ІнтерАгроЛаб» для поширення технології точного землеробства і почали шукати партнерів, шукати лабораторію, акредитовану за ІSО 17025, із сучасним обладнанням і підходами – і зупинилися на «МікроБіо Лабі», яка повністю нас влаштовувала. Тепер робимо аналіз зразків для себе і для ринку. В цьому полягає наша співпраця – чимало аграріїв замовляють аналіз ґрунтів, добрив, насіння, іноді й ЗЗР перевіряють. Ми вибрали цю лабораторію зокрема і тому, що вони молоді, але вже досвідчені, не ледачі та беруться за завдання будь-якої складності. Ми ніколи не чули від них: «Ми таке не робимо…». Зазвичай у таких випадках чуємо: «Нам це цікаво, ми знайдемо можливість вирішити цю задачу». На початку нашої співпраці ми тестували коректність даних «МікроБіо Лаби» – всі міжлабораторні порівняння нас влаштували на 100 %, все чітко і точно. Прямуючи в точне землеробство, ти маєш бути впевнений у точності даних, які досліджуєш. Два сезони співпраці підтвердили нашу впевненість у точності даних, що надає «МікроБіо Лаба», тому наші дії, які ми вчиняли, виходячи з результатів дослідів «МікроБіо Лаби», завжди давали очікуваний результат.

– Лабораторія в моєму розумінні – це шлях до ефективного землеробства, це дає повну картину полів, дає вносити…

– …вносити те, що потрібно, а не те, що тобі здається.

– Проте точне землеробство – це дещо інше…

– Це філософія бізнесу.

– Однак і для «МікроБіо Лаби» це певний виклик.

– Так. Ґрунтові проби – це такий дивний світ… Усі знають, наскільки вони важливі, але в одній компанії я запитав – кажуть, проби в нас є. Дістають стоси папок з 2017 року… Проби в них є. Проте вони ними не керувалися в діяльності. Коли я звільнявся кілька років тому з великого агрохолдингу, там на 360 тис. га не було жодної машини з пробовідбірниками. А всі ці речі треба робити на таких площах, робити індивідуально і регулярно. Звісно, зараз усе змінилося на краще.

– А ви можете дати точне визначення, з яких елементів складається точне землеробство?

– Це як багатоповерховий будинок: відкриваєш двері – а там безліч квартир, кімнат, і куди б ти не ввійшов, виявиш елементи, які можна покращувати на користь економіки. Для мене не важлива врожайність. Для мене точне землеробство – можливість вирости й заробити в сільському господарстві. Я вважаю, якщо людина вирішила йти в точне землеробство, будь-яке покращення – крок у точне землеробство. Ви зробили аналіз ґрунту – ви вже ефективніші, ніж ваш сусід, який цього не зробив. Ви вже маєте цифри та перевагу. Якщо ви пройшли в поле, проміряли відстань між насінинами і зробили розкладки, то вже розумієте, яка у вас якість посіву. Якщо ви на папері порахували співвідношення ваших культур у сівозміні, то вже ефективніші від інших. У точне землеробство не обов’язково одразу вкидати мільйони. Воно починається з малого. Цих елементів безмір, а скільки в кого на яких площах упроваджено – це вже предмет динамічної еволюції та справа кожної компанії. У мене на 2500 га точне землеробство впроваджено відсотків на 30, на решті площ – відсотків на 90. Оскільки на першому масиві люди пенсійного віку і з ними впровад­жувати точне землеробство дуже важко. Хоча є унікальні агрономи! Працював зі мною Анатолій Іванович – він бігав по полю швидше, ніж я, а йому було 82 роки! Він любив цю роботу. А є люди по 18 – 20 років, які кажуть, що все знають і їм нічого не потрібно. Я вважаю, що знаю ще дуже мало і намагаюся вчитися всюди, де можна.

І я знову подумки повернувся до завідувачки лабораторії «МікроБіо Лаба» Надії Грядченко. Все ж таки це удача не тільки керівників, котрі знай­шли її і поставили на правильний шлях. Це удача всього нашого сільського господарства, і колись воно розквітне для світу саме силами й енергією молодих, які з вогником ставляться до своєї справи та розгадують загадки природи, як детектив.