Некритична площа в разі незнаття культури
Директор ТОВ «Хлібороб-Гарант» Сергій Суровий має чималий авторитет у професійному середовищі. Він – один із тих аграріїв, які охоче діляться власним досвідом, водночас щиро радіючи успіхам колег-фермерів. Землі, які обробляє господарство, розташовані, якщо брати за точку відліку старий адміністративно-територіальний поділ, в Апостолівському районі Дніпропетровської області, натомість за новим поділом це – Криворізький район. У будь-якому разі поля ТОВ «Хлібороб-Гарант» – на межі з Херсонською областю, себто умови господарювання – південні. Відповідно й агрономічна вправність у тутешніх аграріїв має бути на високому рівні, адже долати доводиться чималенько перешкод: окрім війни та нестабільності цін на агропродукцію (й водночас зростання цін на елементи агротехнологій) це і кліматично-погодні примхи.
Пройти не між краплинками дощу (як Леонід Кравчук у старому анекдоті), а саме під його нечастими краплинками – та ще агрономічна майстерність. А вибір культур для сівозміни південного Криворіжжя часто-густо зіставний із достоту гамлетівським питанням. Отже, Сергій Суровий – про особливості господарювання на суворому до аграріїв, маловологому півдні.
– Скільки землі обробляєте та які культури вирощуєте?
– Обробляємо 400 га. Вирощуємо горох, соняшник як основну культуру в нашому регіоні, пшеницю, озимий ячмінь, ріпак, цьогоріч посіємо коріандр.
– Соняшник на який рік повертаєте на те саме поле?
– Намагаємося більше на 4-й. Однак у ці непрості часи взагалі було питання щодо висівання. Відтак посіяли чимало соняшнику. Це було 50 % від нашої загальної площі. Зараз вирівняємо цю ситуацію.
– Яких урожайних результатів домоглися 2023-го?
– Соняшник дав на круг 2,4 т / га, пшениця – 52 ц / га, горох – близько 28 ц / га. Було в нас посіяне й просо, врожайність отримали на рівні 4 т / га. На пшениці могли б дістати кращий результат, однак внесли лише 100 кг КАС.
– Завше болючим питанням для вашого регіону були опади. Їх брак – неабияка проблема. Яким у цьому плані видався 2023-й?
– 2023-й був загалом комфортним. І за опадами, й за температурним режимом, за вологістю повітря. Високі температури (під +40°С) у нас були лише в серпні. Весь вегетаційний період тривали комфортні умови щодо вологості повітря. А в нас бувають такі роки, коли вологість повітря падає до 10 – 15 %. Тобто практично сухе повітря, й рослина починає сохнути на корені.
– Можна сказати, що за умовами минулий рік був краще від попередніх?
– Ні, 2021-й був набагато кращим, ніж 2023-й. Очікуємо, що 2024 р. буде посушливим, повторенням дуже складного 2020 р. А 2021-й був дуже гарним і за ціною, і за врожайністю. Мали рекорди: вийшли на показники зернових 6 т / га на круг, а соняшник був 3+ т / га. Ріпаку тогоріч у нас не було, а за ячменем урожайність становила 6+ т / га. Горох був на рівні 3 т / га.
– А з бобових висіваєте лише горох?
– Нині чимало фермерів хочуть спробувати сою. Вважаю, що це культура не нашого регіону. 2023-го була також ціна на нут. Так склалися умови. Проте насправді до того чотири роки ціна на нут не радувала, й не факт, що вона буде 2024 р. Також я пробував висівати маш.
– Так, він якраз для умов півдня може бути гарним варіантом.
– Був у мене досвід висівання машу. Однак дуже обмежений ринок… Це було 2021 р. А впродовж 2022 – 2023 рр. ми не практикували вирощування культур, нестабільних за ціною. Завдання було вижити, так само, як і нині. Думаю, що ще повернемося до нього.
– Яку врожайність дав маш?
– Маш дав на рівні 1,1 – 1,2 т / га. Потенціал у нього вище. Ми могли його реалізувати. Скажу так: посіяли з міжряддям 70 см, а наступного року я планував його висівати з міжряддям 38 см. Ми побачили, що він сформував велику вегетативну масу, однак самих бобів на ньому було доволі мало. Він пішов увесь у вегетативну масу.
– Проте можна сказати, що в нього є всі переваги бобових культур?
– Так. Він фіксує азот. Ми посіяли маш, це була невелика окрема ділянка (десь 5 га) на 200-гектарному полі. Поруч у нас ще було демонстраційне поле з близько сотні гібридів соняшнику, десь п’ятьма гібридами кукурудзи (цю культуру не вирощують у нашому регіоні). Опісля зібрали все посіяне на тому полі, надалі посіяли там пшеницю. А 2022 р. саме на тій ділянці, де був маш, пшениця давала врожайність на рівні 7 т / га (навіть десь, може, 8 т / га). Тобто маш не сформував сам гарну врожайність, проте він після себе залишив такий фон, що пшениці отримали не 5 т / га (як перед тим), а на 2 т / га більше.
– Всі наголошують на посухостійкості машу…
– Так. Він доволі посухостійкий. Може стояти в певному анабіозі довгий період часу. А після того, як випадають опади, відновлює вегетацію та може навіть почати знову цвісти. У нього є особливість така, як у льону олійного: здається, наче, й закінчив вегетацію, однак після опадів знову може кидати бутони й починати цвісти.
– А логістика якось вплинула на сівозміну, на рішення, що, власне, сіяти?
– Ну, в нашому регіоні таких культур як кукурудза немає. Ця культура болючіше ставиться до логістики. Проте я вам так скажу: нині соняшнику слід вивезти 2,5 – 3 т із поля, а пшениці 5 – 6 т навіть на елеватор або до свого ж складського приміщення, відтак питання логістики тепер доволі актуальне.
2023 р. дуже багато аграріїв посіяло гірчицю. Проте не склалося ані з ціною, ані з урожайністю. Позаяк для багатьох ця культура все ж таки була нова. Я противник такого підходу, що люди отак побачили якусь високомаржинальну культуру й побігли, посіяли її на наступний рік чималу кількість. Насправді ми не розуміємо, яка буде цінова політика наступного року, й висівати багато культури, яку ти не знаєш… По-перше, ти не знаєш, яка на неї буде ціна, по-друге, не знаєш, як її ефективно вирощувати, й, по-третє, не розумієш, кому її взагалі продавати. Ринок тебе не знає, і ти не знаєш ринку. І не знаєш, в який місяць її краще реалізувати. Наприклад, ту саму гірчицю. Її одразу після комбайна продати чи ліпше в січні, в лютому чи в травні? В тебе немає досвіду. Це стосується кожної нової для аграрія культури. Якщо ти її не знаєш, ти можеш її посіяти 5, 10, 15, 20, 30 га залежно від площі господарства, щоб для тебе це було некритичним. Ти практикуєшся, пізнаєш культуру, дізнаєшся про ринок. Опісля тоді можеш уже її на постійній основі вводити до своєї сівозміни. Щоб додати якусь культуру до сівозміни, слід розуміти, в якому місці її потрібно вставити.
– Ви сказали, що цьогоріч плануєте посіяти коріандр…
– Так, насіння вже закуплене. Це перший досвід. Площа буде невелика – 20 га. Це все ж таки культура півдня. Є великий досвід вирощування коріандру в нашому Криму, Херсонщина його вирощувала, є відповідний досвід і в Полтавській області. Є на нього певний попит, сформовано певний ринок. І, в принципі, є зрозуміла система захисту, технологія вирощування. Є в кого запитати, є з ким проконсультуватися для того, щоб убезпечити себе від якихось великих помилок. І все ж таки це – озима культура. Ми на півдні фокусуємо свою увагу на озимих культурах. Для нас найкраще – це ріпак, озима пшениця, той самий коріандр, озимий горох…
– Ячмінь…
– Той самий ячмінь. Ну, щоправда, ячмінь упродовж цих двох років узагалі нецікаво було вирощувати. Проте думаю, що 2024 р. має сформуватися ринок на нього, адже його не сіяли й 2022-го, й 2023-го мало сіяли.
– Перспектива в нього має бути?
– Так.
Читайте також:
2026-06-10
