Навіть соняшник може стати озимим

Ми бачимо і відчуваємо тривожні настрої аграріїв щодо ранньовесняних запасів вологи в ґрунті цьогоріч. Зима не була щедра на сніг та дощ, а торішній польовий сезон був найсухішим за останні роки. Звіти метеорологів і наші власні аналізи щодо вмісту продуктивної вологи в ґрунті на початок весни 2025 року вказують на те, що запаси доступної води й в орному шарі, й у метровому є достатніми. Проте сам факт появи на полях спецавтомобілів із відбору ґрунту в період, коли 10–20 років тому через перезволоження землі там було пішки важко ходити, вже насторожує. Тому, якщо озимині можливо і вистачить вологи для нормального відновлення, то для ярих культур умови можуть бути надто важкими, якщо найближчим часом рясні атмосферні опади не збільшать запаси вологи на наших полях.

Ті аграрії, що беруть дороге якісне насіння, не сіють і не сіятимуть у суху землю. Тактика проста: чекати опадів, ловити вологу і намагатися швидко вискочити на поле в сприятливе вікно можливостей. Я вважаю, що це і є правильне рішення. Авантюристи, звісно, можуть покладатися на прог­ноз погоди й висівати за кілька днів перед дощами – сподіваючись, що тої вологи вистачить для провокації проростання. Ще один підхід – чекати приморозків у надії, що волога підтягнеться до поверхні з глибших шарів.

Найдорожча технологія у наших клієн­тів – цукрові буряки. Агрономи ще в січні почали копати, вимірювати вологу. Якщо вони бачать, що в мет­ровому шарі запасів недостатньо, на конкретному полі можуть взагалі відмовитися від цієї культури, навіть зменшити площі в межах господарства. Однак ті, хто планував соняшник чи кукурудзу, будуть все ж сіяти з надією на опади під час вегетаційного періоду.

У соняшнику дуже потужна коренева, він виросте навіть у таких умовах. Звісно ж, постає питання: чи стратегічно правильно під час посухи надмірно сіяти культуру, що може призвести до ще більшого дефіциту вологи в наступних сезонах. Підвищення врожайності у наступні 3–4 роки це точно не зумовить. Проте аграріїв, що хочуть отримати оборотні кошти вже цього сезону, вижити в цей непростий час, також можна зрозуміти. Всі сіють із надією – без неї ніяк. Все ж нинішня весна – це аномалія, виняток. Так, тренд на зменшення опадів і підвищення температури невідворотний, але в середньостроковій перспективі поля зовсім без вологи не залишаться.

Звісно, сьогодні спостерігаємо й оперативну заміну насіння під поточну ситуацію. Ми й раніше бачили, як кожен стрибок цін на послуги з сушіння кукурудзи провокував перехід господарств наступного сезону на ранні та середньоранні гібриди з хорошою вологовіддачею. Зараз також, думаю, господарства спро­бують швидко міняти групу стиг­ло­сті або навіть саму заплановану культуру.

Чи побачимо ми незасіяні поля? Думаю, ні. Багато хто говорив про це 2022-го, але навіть тоді я ніде не бачив великих площ під чорним паром – це неефективно. Занадто дорого боротися потім із бур’янами, та й пайовиків так можна втратити. Можливо, якщо опади підуть у червні, ми побачимо на полях покривні та сидеральні культури, бо для ріпаку ще рано, для ярих вже пізно. Посіють хоч щось.

Загальна тенденція очевидна – неминучий перехід на технології збереження та менеджменту вологи. Цього сезону побачимо мінімум передпосівного обробітку навіть у прихильників оранки. Всі ж бачать, що в тих, хто використовує No-till, – найменші втрати вологи. Однак там посів буде відбуватися пізніше – коли про­гріється ґрунт.

Загалом прихильників обороту пласта, надмірної підготовки ґрунту стане менше. Як мінімум багато хто перейде цією весною на прямий висів, передпосівної взагалі не буде.

Обов’язково треба максимально захистити насіння. Якщо воно не отримає швидко вологи, то може лежати до проростання два-три тижні. Від неякісного протруйника за цей час уже нічого не залишиться. Якщо для кукурудзи успіх сходів залежить від протруйника на умовні 60–70%, то для соняшнику – це всі 90%. Тому це дуже важливий аспект – довготривала дія компонентів, не можна її недооцінювати.

Чи можна очікувати подальшого поштовху селекційної роботи в бік пошуку посухостійкості? Вона вже йде, але чудес не буває. Ніхто не зможе винайти гібрид, що сходить без води в сухому ґрунті. Те саме стосується і взаємодії з мікробіотою – їй також потрібен для розвитку та функціонування ґрунтовий розчин.

Щодо можливих кардинальних довгострокових змін у технологіях – то це, на мою думку, подальше розширення спектра озимих культур. У нас в Україні вже є озимий горох. Не виключаю, що через пару років побачимо підзимові посіви соняшнику – адже він здатен зимувати в наших умовах. З іншого боку, може зрости попит на раніше не дуже масові культури для України з теплих країв.