Вітаю, рідний читачу і дорогенька читачко!

Отаке.

Навколо хаос, буревій,

темніє вдень, вночі аж чорно,

повільно мелють Божі жорна,

а ми виходимо в поля.

Вологу бережем, закрили,

чекає на зерно рілля,

а ми ще, досі склавши крила,

все дивимось прогноз:

мороз нам обіцяють?

Чи обмануть?

Озимі ті пересівать,

ріпак нужденний рятувать,

аж поки стовпчики не стануть

на рівні тих температур,

що вже життя дають рослині.

Так йде життя, довіку й нині.

Каменярі довбають мур,

пливуть тумани по долині…

Змінюючись, перемагаємо

Ми з вами говоримо про життя, про посівну, але не про політику. Про війну, хоча вже – про війни. Бо війна в Ірані, яка додалася до найбільшої війни в Європі за останні 80 з гаком років, усіх ковбасить неабияк: добрива дорожчають, паливо – спаси Боже! Однак мудрі люди кажуть: якщо триватиме ще місяць, сильно пі­дуть угору зернові й олійні. Бо сонце сходить і заходить, а їсти хочеться всєгда.

Наша війна змінюється – і це добре. Тому що без змін нас задавило б кацапським м’ясом. А тут, бач, то в них один термінал гигнув, то другий. І врешті непогано складається. Бо нафта дорожчає, а вивезти її ніяк. Та кацапи мають поздихати навіть не від безгрошів’я – від злості. Це філософський момент. Коли ми змінюємося, ми випереджаємо: суперника, обставини, ситуації.

Війни починають дурні

Що ж, європейські пшениці не пережили важких морозів. Ріпак стійкіший, але і йому непереливки. Він думає: чи то рости, чи не варто в такий світ потикатися. Треба йому сказати про сильне подорожчання, як прогнозують мудрі люди. Можливо, тоді піде в ріст.

Дуже багато філософських речей дійшло до мене (і через мене до вас) під час підготовки цього випуску. Днями кілька людей з числа лідерів думки сказали мені, що ніякого хаосу немає. Все відбувається за планом. Якого, правда, ніхто не бачив. Однак не хаотично. Коли комусь хочеться хаосу і руйнування світопорядку, він починає війну. Це падлюки світового рівня і дурні. Кацапія напала на Україну і втратила $ 300 млрд, які акуратно поклала в бельгійський банк. Іран почав стріляти навколо по сусідах, щоб спричинити хаос, зокрема випустив понад 400 балістичних ракет і 1900 дронів по Еміратах, де акуратно поклав гроші. На що Емірати реквізували $ 530 млрд Ірану й сухо сповістили: репарації отримано. Пів трильйона на рівному місці. Тож хаосу немає. Є всесвітній дебілізм.

В усіх дорожчає паливо, в нас – акцизи

У Латинській Америці, кажуть люди, які їздили на конференцію, життя веселе й безтурботне. Все є для щастя і розваг. У США й Канаді не так весело, але нічого не бракує. В Європі трохи сумують, але все рухається й працює. Хаосу немає.

Нам пече війна, але, змінюючись, ми починаємо перемагати. Я взагалі прихильник теорії перемоги в лічені тижні, але мій оптимізм пос­тійно якийсь шашель підточує. Ми не в хаосі перебуваємо, ми неякісно прогнозуємо майбутнє. Ми, людство. Ярмак підрахував, що в перерахунку на золото пшениця за 65 років здешевшала в 16 разів. Проте ж і золото, хоч і надійний еталон, все ж таки мало за цей період різну ціну. Можливо, варто було б рахувати навпаки: наскільки золото подешевшало або подорожчало відносно пшениці?

Трамп затявся побороти Іран, але не врахував, що там вузесенька протока, якою йде величезний потік нафти й добрив, відтак маємо шалене здорожчання, й уже у США народ потроху збирається скидати того Трампа. До речі, Польща зменшила ПДВ на паливо з 23 % до 8 %, щоб люди не страждали, бо бензин у кожній булці й пляшці кефіру закладений. У нас акцизи та податки в ціні палива – до 47 %, але уряд не чухається. Поки не отримає потиличника. Ми ж тут саме заправляємо трактори та обприскувачі на посівну…

Чоткий план на посівну

До речі, дедалі більше голосів в аграрній спільноті за технологію та якісну аналітику, нібито вони приходять на зміну агрономічній інтуїції. Так от запишіть: жодна аналітика і технологія без інтуїції неспроможні забезпечити успіх і прогрес. Оскільки тоді мільйонером був би кожний, хто вивчив арифметику і правила гри на біржі. Проте ж цього завжди замало? Мають співпасти умови й ваші відповідні дії. Мабуть, я олдскул, але переконаний, що немає у світі вищого інструменту за інтуїцію – це ж так янгол промовляє до нас, а може, й сам пан Бог. Усім прихильникам цифри експерти й статистики повідомляють, що вперше в історії людства покоління, яке зараз зростає, тупіше від поперед­нього, інтелектуально менш розвинуте. Такий нам диджитал-сюрприз.

Що ж, як казав один добрий чоловік і поганючий тесля: коли одні двері зачиняються, відчиняються інші.

Як нам посіятися і не збанкрутувати? Ось у чому питання. При цьому, як ви знаєте, моє ім’я не Вільям Шекспір. Ефективність. Ось це головне. Рахувати цифри після коми. Уточнювати точне землеробство. По максимуму виключати людський фактор. Інтуїтивно ухвалювати рішення: якщо можна менше, то менше. Якщо можна обійтися, то обійтися. Якщо приходять просити грошей на три дні, а віддадуть учетверо більше, потренуйтеся перед дзеркалом – розведіть руки, брови зробіть хаткою і трошки скривіть рота: немааа…

Сівозміну не ламати. Пересівати кукурудзою. Маєте сушарку – ставте твердопаливний теплогенератор. І будуйте модель так: газу не буде – висушимо щепою. Електрики не буде – сонячні та вітрові електростанції. Тоді хаос і непередбачуваність точно вас не турбуватимуть. Звісно, час від часу набігають популісти й борці за здорове суспільство на здорових продуктах. Ага. А пробували зробити 10 га органічного чогось? Це як руками збирати колорадських жуків. Подивіться, до речі, ціни в «Гудвайні» на здорову їжу. Якщо з кишенею, повною зарплати, зайти, то один раз точно можна добре поїсти. Проте раз на місяць. Так що наша відповідь популістам: говоріть, говоріть, не сильно заважайте, бо вас на селі кури загребуть.

Насправді, ми ніби повітря набираємо повні груди, бо ж посівна. Бо зараз тільки: хух – і в поля, і по машинах.

І рушимо просторами назустріч пригодам і удачам.

Тримайтеся своїх

До речі, я оце думав, що людина проживає не одне життя. Так одне було ще до Незалежності. Друге – до розпаювання. Третє – коли почалися власні поля й елеватори. Четверте – коли почалася війна. Яким буде п’яте? Якщо не здолає хвороба СиСиСи (старість, сука, старість)?

Я ще й жив у різних країнах. Ні, весь час в Україні, але Українська РСР – то було одне, незалежна при Чорноволі й Кравчуку – геть інше. Кучма та Ющенко – знову все нове. Янукович… Ну, то наче за РСР. Порошенко – знову нова країна, принаймні, з вільним виїздом у ЄС.

А ще люди, яких кохали, – це щоразу було інше життя.

Нині країна малолюдна, м’язи напружені, дихає коротко. Головне – не загубити своїх. Я їхав по чотирисмужці в Києві в темряві, раптом дивлюся: ніби пакет на дорозі чи що там… Рухається… Дорогу переходив їжак. Я зупинився, ввімкнув аварійку, дальнім світлом і помахом руки через вікно зупинив зустрічних – велику вантажівку АТБ. Їжак неквапно йшов, березневий, недавно прокинувся, зупинився, покрутив носом у мій бік, у бік вантажівки, врешті видряпався на бордюр і щез у кущах. Я помахав вантажівці – свої, це люди з моєї країни.

Що ж, чекаємо на подорожчання зерна. Може, буде кукурудза і пшениця по 300. Або по 400. Ну добре, добре, більше мені не наливайте. Однак усе ж таки чорні лебеді будуть на кацапщині. Й не на фронті – там будуть птахи Мадяра. А в банківському секторі. Там усе аж свистить – такі діри, та ще гирі поганих кредитів… Зі свистом усе полетить у пекло. Там чорти вже зачекалися. Будуть раді, до них припруться свої з кацапії…

Бо якщо ми, воююча країна, з усіх сил вдаємо, що в нас у тилу все добре і потужно працює на допомогу фронту і Перемозі, то кацапія взагалі намагається демонструвати процвітання й окремий ізольований куточок пекла. Ось це їм і не вдасться. Тож серпень, коли жнивуватимемо, буде ще й святковим.

Буде порядок

Почув недавно від Вів’єн Морт, Даніели Заюшкіної, чарівної нашої співачки: «Я артистка воюючої країни», і це визначення мене надихнуло. Ми з вами аграрії воюючої країни, енергетики, водії, інженери, журналісти воюючої країни. Іван Леньо і «Козак Систем» – співаки воюючої країни, до речі, в тісній співпраці з МХП вони вже дають п’яту сотню концертів за війну в шпиталях, у бригадах, містах і містечках, возять на фронт пікапи, дрони, мотоцикли… Міцно тисну руку всім, хто відчуває це: він спеціаліст, працівник у воюючій країні. Обнімаю всіх своїх.

Немає хаосу, буде порядок.

Посівна – строго за розкладом, за технічним завданням.

Переможемо. 

Ваш головний редактор