Вітаю, дорогий читачу і дорога читачко! Мерщій обнімемося, особ­ливо з вами, дорога читачко, бо холодно і вітер! Такого на посівну не сподівалися. Очікували: буде сонеч­ко, добрий прогрів ґрунту, а потім і дощик похляпає. Ні, природа має на меті загартувати нас до жорсткості рашпіля. Якщо не вдалося посухами й заморозками зупинити розвиток нашого агрокомплексу, тоді злі сили намагаються потрощити трактори й комбайни вирваними з корінням деревами та зірваними дахами.

А ми нічого, прийшли з поля, борщик сьорбаємо.

Прогноз на два роки. Бо на один не підходить

Соняшник, однак, люди сіють активно. З кукурудзою вагаються. Дорого. Добрива загрузли в Ормузькій протоці і цівкою течуть по 45 тис. (карбамід). Хоча не думаю, що в нас добрива були з Ормузької протоки. Як і паливо. Проте це ж світовий ринок, трясця його матері. Вже аналітики почали у дворічному циклі прогнозувати, бо цьогоріч передбачають рекордний урожай пшениці – 845 млн т, отже, ціни не буде. Хоча прогнозують: от через рік буде неврожай, тому беріть, беріть, бо й цього не буде. Це вже прояв латерального мислення, про яке (шановна читачко, підливайте борщу і несіть друге, шашлик і салатик), про латеральне мислення, сподіваюся, я вам розповім трохи далі.

Рекордний урожай, думаю, прогнозували ще до граду і торнадо в Україні. Далі, мабуть, скоригують, бо торнадо пройшов і в США, й упродовж року нам розслабитися клімат не дасть. У всьому світі не дасть.

Методичка на все життя

Отже, прочитавши цей випуск, ви зробите кілька висновків. Треба будувати бізнес так, щоб у вас була постійна дохідна діяльність, щоб щодня ось крапало і покривало операційні затрати, а тоді врожай буде вам бонусом. Щось вигадайте. Ввімкніть штучний інтелект або латеральне мислення. Про яке я розповім потім. Однак ви мусите стояти на ногах і тоді, коли ваш великий виробничий цикл перебуває на середині, від посівної до жнив. І у жнива ж не можна бігти продавати врожай, бо продешевите. То треба вирішувати питання з сушінням і зберіганням та чекати січня-лютого, коли ціни будуть найкращі. Далі. Довгострокове планування. Влітку ви маєте купити добрива і дизпаливо на наступну посівну. Бо тоді найдешевше, і ви будете гарантовані від блокування Ормузької протоки, Суецького та Панамського каналів, Ла-Маншу і Мису Доб­рої Надії. Далі. Вам слід збудувати бізнес так, щоб ваш основний вид діяльності був захищеним від зов­нішніх впливів. Наприклад, вирощуєте пшеницю, мелете на борошно, робите вермішель або пенне рігате, тальятеле, фарфале і продаєте місцевій мережі їдалень при школах або лікарнях, кафе та ресторанів. Вони беруть у вас завжди. Автономізуйтеся. Сушарки на щепі, сонячні електростанції. Вам тільки треба сформувати фахові команди людей, пасажирів, яких ви повинні посадити в автобус. Бажано пасажирів із пасатижами. Беріть молодь. Усе це, що я вам зараз розповідаю, ви прочитаєте в матеріалах цього випуску журналу. Читачко, а узвар несете? Бо шашлик уже поїли.

Ага, я ж обіцяв розповісти про латеральне мислення. На хіба воно вам треба? А от побачите. Був собі один такий психолог, філософ Едвард Боно. Британський, мальтійський. Правильніше його називають Едвард де Боно. А повністю Едвард Чарльз Френсіс Публіус де Боно (1933–2021). Він створив теорію правильного мислення, частиною якої є латеральне мислення, бокове, нестандартне. Не комизьтеся, правильно мислити можна навчитися в будь-якому віці. Ось як це працює. Є лихвар і є боржник. Лихвар вимагає від боржника сплати боргів і відсотків, вимагає віддати йому, ну, наприклад, господарство. І пропонує аукціон: у мішок кладемо два камінці, чорний і білий, та якщо витягнете білий, нічого не винні. Ну а якщо чорний… І кладе в мішок два чорних камінці. Ситуація – глухий кут. Проте, витягаючи камінець, ви раптово випускаєте його з рук, і він губиться в гравії під ногами. «Ага, – кажете ви, – зараз подивимося, який залишився, і тоді стане зрозуміло, який я витягнув». Початково з цієї ситуації було два логічних виходи: або витягнути чорний камінець і програти, або витягнути обидва і звинуватити лихваря в шахрайстві. Проте обрано «боковий» вихід. Коли ви потрапляєте в ситуацію, з якої лише два виходи, поганий і ще гірший, класичний приклад «пастки дихотомії», вмикайте латеральне мислення. Воно не суперечить логіці, але розвиває її, обслуговує. Воно показує, що реальність набагато ширша від наших лінійних уявлень про неї. І таке мислення можна розвивати й застосовувати в практиці. Коли шаблонне мислення заганяє вас у пастку двох рішень, шукайте третє. Де Боно в цьому разі пропонує не тиск на проблему, а зміну кута зору на неї. Це рефреймінг, зміна фокуса, це відхід від «Так / Ні», це використання провокації та випадковості. Креативність стає вашою навичкою, компетенцією. Техніка провокаційної дії – це основа латерального мислення. Витягнути камінець і негайно загубити його, до визначення, якого він кольору – це мистецтво.

Білий капелюх, чорні шкарпетки, зелені труси

Звісно, я не дав вам інструментів, пасатижів, як мислення зробити нестандартним. Моя мета – зрушити вас із місця, а далі ви вже самі дасте раду.

В Едварда Чарльза Френсіса Публіуса де Боно ще є теорія шести капелюхів. Кожний капелюх зумовлює строгий режим роботи мозку. Білий капелюх – це збір чистих даних, ніяких інтерпретацій. Червоний – це легалізація емоцій та інтуїції (мені це геть не підходить, це неприйнятно). Чорний капелюх – це режим обережності й пошуку ризиків, це критичне мислення. Жовтий – це пошук переваг і цінностей навіть у найслабших ідеях. Зелений – це чистий креатив, генерація альтернатив без критики. Синій – це управління процесом мислення, метакогніція.

Ось так, змінюючи капелюхи, ми активно рухаємося до найвищої ефективності результату нашої діяльності.

Одягаємо білий капелюх. Аналізуємо реальність без інтерпретацій. Дизпаливо по 84, добрив різного ґатунку по 35 – 45 тис. Насіння стабільне. Огірки обвалилися в ціні. Були в мережах по 299, тепер по 149. Помідори тримаються.

Прибігає знайомий продавець: «Ось купи карбамід, усюди по 45 тис., віддам за 44 800. Готував для фірми ХХХ, а вона збанкрутувала». Й от ти думаєш: чорного капелюха в мене нема. Однак шкарпетки чорні. Нехай будуть шкарпетки. «Ні, – кажеш ти, – Ормузьку протоку, може, відкриють, карбаміду буде, як мулу в річці. Приклад огірків доводить, що всі високі ціни колись стають нікчемними. А якщо купити по 44 800, то і я збанкрутую». – «Купи, купи! – цвіркоче продавець. – Бери за 44 700!». От ти вдягаєш жовтий капелюх. 300 гривень… Непогано… Це ж можна було б на 300 гривень купити кіло огірків по старих цінах або два кіло по нових цінах. І продавець дивиться на тебе з надією. От же халепа. Зеленого капелюха у мене немає, але є зелені труси.

– А знаєш, я куплю в тебе карбамід, тільки не зараз. Я в тебе його куплю влітку, в липні, напевно.

– Так ціна ж буде інша.

– Звичайно. Коли це у липні карбамід був дорогим?

– Еее… А цей мені куди?

– Ну, все ж таки це твої проблеми. Можу підказати, хто забрав би… Є у мене приятель Андрій, але він в Ужгороді, тож йому треба везти 800 км. А телефон не бере, в нього телефонний детокс. Так що майни, як зараз виїдеш машинами, то післязавтра вже на місці будеш. Я оце думаю, мені чомусь здається, припускаю, що Андрій точно забере карбамід.

І дивитеся на шокованого продавця з-під синього капелюха.

На посівну без узвару

Кут зору. Ось що важливо.

Ми, здається, намацали слабкі місця кацапії, горить у них не по-дєтскі. Бігають вони, як таргани перед ударом зібганої в трубку газети. Гроші нам розблокували. Розблокують й Ормузьку протоку. Міць у нас сталева. Дух наш не ослаб.

На катаклізми дивимося, злегка примруживши очі, щоб пісок не потрапив. Травень обіцяють холодним. Проте, якщо буде теплим, скоригують обіцянки.

Ми йдемо широким шляхом до перемоги. І на фронті, й у полях, і в стосунках із закордонними партнерами.

Далі – думатимемо, як воно бути світовим лідером у боротьбі за свободу і демократію. У синьому капелюсі.

Обнімаю вас, дорогий читачу і дорога читачко. А ви, читачко, узвару так і не принесли. Нічого, у мене в машині є «Моршинська». Обнімаю. Дайте поцілую вас, дорога читачко. Дайте ще раз. Та пустіть уже, мені на посівну, там люди чекають і трактори. 

Ваш головний редактор