Продавайте врожай дорожче: Crosscheck як інфраструктура якості

За допомогою ШІ внутрішні перевірки прискорюються в сім разів і більше

Сертифікація продукції за багатьма європейськими стандартами має помітний поріг складності й ціни – це часом відлякує не тільки невеликих, а навіть середніх агровиробників, позбавляючи їх можливості заробляти більше. Український сервіс Crosscheck має на меті суттєво спростити й здешевити підготовчі процедури, поєднуючи швидкість аналізу ШІ з глибокою експертизою практиків. Як працює платформа – розповідає СЕО та співзасновник Crosscheck Богдан Драйхаупт.

Перекладачі з бюрократичного на агрономічний

– Пане Богдане, почнімо з ріпаку – оскільки його основний експорт європейський. Яким регуляторним вимогам сьогодні треба відповідати, щоб отримати премію для цієї культури? Чи сертифікати гарантують лише стабільний доступ до прогнозованих каналів збуту? Чи є ця премія на внутрішньому українському ринку, коли фіксується ситуативний дефіцит RED/ISCC-сировини в ЄС?

– 90% і більше ріпаку йде на експорт, і суттєва його частка спрямовується в ЄС на цілі біоенергетики. Де-факто українські агровиробники, які мають енергетичні культури в сівозміні, вже сьогодні зобов’язані відповідати вимогам ЄС і проходити сертифікацію – попри те, що Україна не є членом Євросоюзу та має власні правила і стандарти.

Причина проста: кінцевий виробник біопалива (біодизель, біометанол, біоетанол тощо) перебуває в ЄС, де діє вимога відстежувати продукцію аж до поля. Саме це спускає вимоги вниз, до українського підприємця.

Коли я проводив аудити ISCC, локальні виробники щиро дивувалися: чому так? Ось вам пояснення: інтеграція з вимогами ЄС існує не на папері, вона фактично вже діє на ринку з моменту запуску директиви RED (Директива про відновлювані джерела енергії, Renewable Energy Directive) й активно розвивається з 2012 року.

Щодо ціни. Так, премія на ринку існує. Проте дуже індивідуальна й залежить від того, з ким ви працюєте. Береться вона не з повітря – це частина субсидій, які отримує кінцевий виробник у ЄС при виробництві біопалива. Ця субсидія, точніше її частина, в теорії потрапляє по ланцюжку до виробника, а ми в Україні вже називаємо це премією. Для визначення її розміру існує комплекс критеріїв, найважливіший із них (окрім базової сертифікації та готовності до аудиту) – це розрахунок викидів CO2 та їхній рівень.

Тому зазвичай йдеться не про дефіцит сировини як такої, а про дефіцит сировини з мінімальним вуглецевим слідом і порогом входу на ринок ЄС. Особливо це відчутно для ріпаку: він класично є інтенсивною культурою, тож має високий рівень викидів на вирощену тонну продукції.

– Що саме заважає українським виробникам ріпаку впроваджувати системи простежуваності?

– Майже всі виробники, які вирощують або колись вирощували ріпак, уже мали справу з так званою самодекларацією. Це документ на двох аркушах, що підтверджує готовність відповідати системі простежуваності й пройти незалежний сертифікаційний аудит. Зазвичай цим процесом керує сам покупець і відповідальні менеджери із закупівлі та/або з якості.

Реальний процес, що має гарантувати відповідність ISCC (International Sustainability and Carbon Certification) кожного виробника, хто підписує самодекларацію, – надважкий і виконується вручну. Однак обов’язковий. Йдеться про збір інформації на рівні поля: скільки та яких добрив використали, які агропрактики застосовують, які системи записів ведуть, чи є контроль документації, які діють системи якості й навчання працівників тощо. На столі менеджерів під час сезону щодня буває по 5–10 кейсів від виробників і фермерів, котрі мають пройти базову внутрішню перевірку й аудит. Додатково рахується викид CO2. Це складна кропітка робота, яку сьогодні ділять між собою як власники компаній, ФГ та їхні команди (бухгалтери, юристи, агрономи), так і менеджери в центральних офісах холдингів і торгових компаній, що відповідають за execution і внутрішні аудити.

Так до стандартних комерційних процесів (узгодження ціни, обсягів, логістики) додаються бюрократичні процеси сертифікації, що спускаються з вимог ЄС до виробника.

Я спостерігаю, що часто високий рівень ручної роботи також призводить до конфліктів усередині команд і до ризику помилок. Навіть одна помилка в розрахунку викидів чи при внутрішньому аудиті може перетворитися на так звану невідповідність (NC), що здатна коштувати сертифіката всьому ланцюжку – звести роботу кількох місяців команд до нуля й унеможливити премію для виробника.

– Скільки коштує проходження процедури через Crosscheck? Чи може невелике господарство дозволити собі роботу з вашою системою та сертифікацію?

– Наша базова ліцензія Crosscheck Pre-Audit для автоматизації внутрішньої перевірки та формування звіту для сертифікації починається від $850.

Маючи досвід у міжнародній сертифікації з 2012 року, я знаю, що найбільшим бар’єром є надумана складність того, як написані стандарти й вимоги ЄС. Це не працює в Україні без перекладу на реальну мову практики. Пам’ятаю, що сам на початку робив цю помилку через брак досвіду: проводячи аудити, питав в аграріїв план управління та мінімізації викидів парникових газів. Власники компаній дивувалися й казали, що ніколи такого не мали.

Стандартно я міг би вказати це у звіті як невідповідність і заблокувати можливість сертифікуватися. Однак треба йти далі – запитувати, як контролюється використання пального, як зменшується прохід техніки через якісне планування чи GPS-налаштування, чи є точне землеробство, як планується логістика до складу, щоб скоротити шлях. Усе це в комплексі дає важливі компоненти того самого плану мінімізації викидів.

Пошук цієї практичності – через мову, якою говорить агроном чи власник бізнесу – дає змогу не думати за чеклистом (так/ні), а мислити практично: шукати відповідність, а не документ із назвою, який записали в директиві в Брюсселі. Наша система побудована саме на такому досвіді практиків.

Чи можуть фермери дозволити собі Crosscheck – це питання до цінності, яку ми приносимо. Клієнти кажуть, що ми прискорюємо процеси внутрішніх перевірок у сім разів і більше. Тобто суттєво економимо час команд, які й так завантажені в сезон, і прозоро демонструємо як гарантовано бути готовим до сертифікації. Ціна експерта як внутрішнього, так і зовнішнього, сьогодні висока. Ціна непроходження аудиту навіть для малого чи середнього агровиробника – ще вища, якщо йдеться про премію за тонну продукції, яку ви можете втратити.

– Розрахунок викидів парникових газів (GHG) – одна з найскладніших частин підготовки. Як це працює у вас?

– Так, це класично найменш автоматизована й найвиснажливіша частина всього циклу. Сьогодні розрахунок викидів здебільшого роблять вручну в Excel, і на кожен сертифікаційний цикл – це сотні годин роботи. Кожне поле, кожна практика, кожна партія сировини рахується окремо, а будь-яка зміна вхідних даних означає перерахунок усього ланцюжка.

Ми цей процес автоматизуємо. Те, що раніше збиралося вручну по клітинках (copy-paste), у нас перетворюється на повторюваний автоматизований процес аналізу даних, який дає чіткий прозорий розрахунок. Це не лише економія часу – це передбачуваність перед верифікацією та аудитом.

І що для мене найважливіше: коли розрахунок автоматизований, аномалії стають видимими. Якщо десь у даних є викид за межі норми чи нелогічне значення, клієнт бачить це одразу, може позначити проблему на ранньому етапі й виправити її ще до приходу аудитора. Помилка виправляється вчасно, а не під час сертифікаційного аудиту.

– Які дані має надати фермер для проходження перевірки за найпоширенішими пакетами? Як система інтегрується з наявними обліковими системами?

– У сертифікації ISCC, окрім підписаної самодекларації, йдеться не лише про ділянки. Це про систему документообігу, про навчання працівників у компанії, про безпеку та про свідомість у практиках – те, що в комплексі називають сталим розвитком (sustainability). З часом, на мою думку, слово sustainability розмилося. Однак загалом це про здатність бізнесу існувати, покращуватися та якісно зростати, зокрема в прибутках. Мало хто з власників бізнесу не погодиться з такими принципами ведення справ.

На практиці пакет даних, який власник агро спускає до бухгалтерів, юристів й агрономів, охоплює:

• підписану самодекларацію;

• перелік і геокоординати полів;

• документи на право користування землею;

• записи – які культури, площі, обсяги врожаю;

• дані для розрахунку викидів;

• підтвердження систем обліку і контролю документації;

• докази навчання персоналу й дотримання вимог безпеки.

Насправді сертифікація ISCC не лише про екологічність. Це про системність бізнесу та знак довіри для імпортерів з ЄС і готовність відповідати вимогам торгівлі. Наша задача – впровадити ці вимоги через практичність й автоматизацію. Я щиро вірю, що аудит і сертифікація не мають бути настільки непрозорими й бюрократичними, якими є сьогодні.

– Дані фермерів і компаній – чутливі. Як ви гарантуєте їхню безпеку та хто має до них доступ?

– Ми ставимося до цього дуже серйозно, бо розуміємо, з якими даними працюємо – це комерційно чутлива інформація про господарство, його практики, обсяги й витрати. Кожен клієнт має власний акаунт з унікальним доступом. Дані одного клієнта не змішуються з даними іншого і не використовуються спільно.

Принципово важливий момент: ми не передаємо дані клієнта регуляторам, органам сертифікації чи аудиторам. Платформа – це внутрішній інструмент підготовки клієнта, а не канал звітності до контролюючих органів. Рішення про те, які дані й коли показати аудитору під час сертифікації, завжди залишається за самим клієнтом. Ми лише допомагаємо йому бути до цього готовим – дані залишаються його даними.

– Який потенціал використання вашого продукту для різних культур?

– Платформа розроблена під роботу з будь-якою регуляцією ЄС і не обмежується певними культурами.

Так само наші користувачі інтегрують власні стандарти й чек-листи на платформі. Це дає змогу налаштовувати продукт і процеси під себе та свої пріоритети.

Цінність не в LLM, а в експертизі

– Як ви використовуєте ШІ? Чи прискорення процесу не збільшує ризик і вагу помилки?

– Crosscheck – учасник програми підтримки стартапів від Google, у межах якої ми отримали до $350 тис. кредитів і доступ до ШІ-інструментів Google. Продукт побудований аудиторами й колишніми співробітниками сертифікаційних компаній. До ради експертів входять люди з індустрії торгівлі й агро, що дає можливість радитися й розвивати продукт у контексті реальних вимог ринку.

ШІ й автоматизація – це фундамент, на якому побудований продукт. Однак важливо розуміти, що платформа – це лише допоміжний інструмент як для нашої команди експертів, так і для наших клієнтів. Кінцеві рішення завжди ухвалює та супроводжує людина. Crosscheck – це помічник, який допомагає бути готовим швидше і не припуститися критичних помилок як при внутрішньому аудиті, так і при проходженні всіх процесів органу з сертифікації.

– Що саме у Crosscheck є ШІ, а що класичною автоматизацією, BRE?

– Ми ці речі свідомо розділяємо, бо в аудиті ціна помилки висока і не все можна віддавати ймовірнісній моделі.

Усе, що мусить бути точним й однаковим щоразу, тримає на собі класична детермінована автоматизація. Розрахунок викидів за коефіцієнтами та формулами, перевірки повноти й узгодженості даних і чеклист-логіка (так/ні).

ШІ працює там, де дані неструктуровані: треба прочитати сотні документів клієнта і постачальника, перекласти формулювання стандарту на реальну мову практики, попередньо оцінити ризики, помітити аномалію в даних, зібрати чернетку звіту для керівництва.

Якщо зовсім спрощувати: BRE рахує і перевіряє, ШІ читає й інтерпретує. Сертифікація тримається на першому, плюс на експертизі реальних фахівців. Швидкість ухвалення ефективних рішень – на другому.

– У вас власна донавчена й ізольована модель? Чи ви використовуєте промпт-інжиніринг поверх API великих корпоративних LLM?

– Власну foundation-модель ми не тренуємо. Чесно – це сьогодні недоцільно, повільно і міститься не там, де бачимо нашу цінність. Ми працюємо як спеціалізований шар поверх сильних сторонніх моделей: промпт-інжиніринг, доменні інструкції та RAG над власною базою знань зі стандартів і реальних аудитів. Дані клієнта при цьому ізольовані. У кожного свій акаунт, дані не змішуються.

– Яка частина вашого AI-стеку є власною розробкою й інтелектуальною власністю, а яка базується на сторонніх LLM?

– Стороннє – це сама модель як «двигун». Він взаємозамінний. Ми обираємо найкращу модель під конкретні задачі. Google гарно працює з документами. OpenAI добре резонує та порівнює взаємозв’язки.

Наше – це все навколо моделі: база знань зі стандартів й аудиторських практик, SaaS й автоматизація методології розрахунку викидів, процеси преаудиту, логіка й структура звітів, оцінка ризиків, інтеграції з партнерами. І головне – досвід з реальних сертифікацій, зашитий у продукт. Я з 2012 року в міжнародній сертифікації, тож саме цей досвід ми використовуємо для покращення продукту плюс фідбек від клієнтів. Модель без цього шару практичних знань – просто чат-бот. Цінність не в LLM, а в експертизі засновників і команди.

– Якщо завтра власник великої моделі закриє вам доступ, яка частина вашого продукту залишиться працездатною?

– Лишиться найважливіша частина. Все, що стосується автоматизації розрахунків, детерміновані чек-листи, документообіг, структура звітів. Докази, чому компанія відповідає стандарту, від конкретного LLM не залежить і працюватиме далі. LLM-частину ми зробили взаємозамінною. Ми не зав’язані на одному власнику моделі й можемо перемкнутися на іншого провайдера або на іншу відкриту модель. Так, при вашому сценарії в перший час погіршиться зручність і швидкість окремих кроків, але не здатність нашого клієнта підготуватися до аудиту.

– Чи використовуєте документи клієнтів для донавчання моделей? Дані анонімізуються?

– Ми не навчаємо моделі на даних клієнтів. Це принципово, і це та сама позиція, як і щодо безпеки загалом: комерційно чутлива інформація про клієнтів залишається його даними, не змішується з чужими й не передається нікому – ні регуляторам, ні органам сертифікації. Платформа – це внутрішній інструмент підготовки клієнта. Як стартап за підтримки Google ми використовуємо Google GCP, який відповідає ISO27001 та GDPR.

– Чи бачите перспективу повністю автоматизованого преаудиту без людей-консультантів?

– Ми допомагаємо будувати світ, у якому внутрішній і зовнішній аудитор отримують найкращого асистента, що допомагає робити свою роботу краще. Сьогодні функції внутрішнього аудитора, особливо в маленьких компаніях, часто виконують консультанти – тож це бачення стосується і їх.

Те, що бере на себе цей ШІ-асистент – це заміна нудної рутини. Бо саме така робота й вбиває в людях любов до своєї професії та той поклик робити світ кращим. І я вірю, що автоматизація та ШІ лише посилять експертизу реальних фахівців, а не замінять їх.

Якщо говорити саме про приклад повної автоматизації без людини, то вона можлива лише, наприклад, у написанні політик і документів. Цю роль ШІ справді забере на себе, і вже в дуже близькому майбутньому. Проте це й не та робота, заради якої існує консультант/експерт. Його справжня роль – не створення документів, а реальна бізнес-цінність: менший ризик нещасних випадків, вища безпека та якість продукту, дотримання регуляторних вимог, нижча собівартість через якісну оптимізацію процесів і створення цінності для кінцевого споживача/клієнта.

Тому наша задача – допомагати експертам ухвалювати правильні рішення, лишаючи контроль повністю в руках людини.

– Про темпи розвитку: якщо ви працюєте з моделями великих компаній, то чи не готуєте собі «вбивцю»? Чи зможе через певний час умовний Google створити власний спеціалізований агент для сертифікації ISCC? Або взагалі масовий LLM продукт зможе замінити більшу частину функціоналу спеціалізованих рішень?

– Справедливе запитання, ми його теж періодично ставимо собі. Проте насправді наша захищеність – не в моделі. Від того як зараз конкурують між собою OpenAI й Anthropic нам тільки краще, бо вони частина нашої інфраструктури, а не наш конкурент.

Масовий LLM не закриває те, що насправді складно в нашому бізнесі: досвід аудиторів і переклад вимог ЄС на практичне застосування, дані й процеси згідно з ISO19011 і ISO9001, розуміння реальних сертифікаційних циклів, інтеграції з супутниковою аналітикою та публічними реєстрами й найголовніше – готовність нести відповідальність за результат перед регулятором. Вимоги ще й постійно змінюється, і це треба супроводжувати експертами, які цим живуть. У Google в цьому не зацікавлені. Вони створюють глобальну технологічну інфраструктуру. Ми ж будуємо частину інфраструктури якості (Quality Infrastructure) в обраних галузях, в яких є експертами.