Одна із нагальних тем нашого журналу – збереження родючості ґрунтів, управління різними їх типами – від найродючіших чорноземів до менш родючих і бідних малогумусних, піщаних, кислих і солонцюватих. Сучасному аграрію надважливо вміти управляти своїми ґрунтами в різних зонах, аби не стикатися з таким поняттям як непродуктивні гектари. Подібні матеріали розкидані в наших публікаціях за всі 20 років виходу видання. Одначе питання в читачів на цю тему не зникають. Вашій увазі – чергова порція стислих порад від колег та експертів.

Віктор Філатов, директор ТОВ «Харківське насіння»:

– Це два різних питання. Бо бувають кислі ґрунти з достатньо непоганою ємністю катіонного обміну (ЄКО) й кількістю дрібних часток у структурі ґрунту, які добре триматимуть ту саму воду. А є кислі ґрунти з дуже слабкою органікою, слабкою ЄКО. Якщо це нормальні ґрунти з нормальною ЄКО, то їх треба збалансовувати, виправляти кількість катіонів. А це вапнування здебільшого й додавання магнію. Бо коли багато кидаєш кальцію, то магній у тебе зменшується. Можна окремо звернути увагу ще на таке. Достатньо багато органічних добрив лужні за складом. Наприклад, здебільшого курячі компости, курячий гній – лужні й мають достатню кількість катіонів. І якщо це стосується малогумусних ґрунтів, то може бути комбінація (наприклад, із дефекатом чи доломітом) як окрема операція підняття органічної речовини завдяки органічним добривам.

Чималу роль відіграють тут сидерати, котрі допоможуть підняти рівень ЄКО. Дуже часто буває, що коли серед сидератів багато широколистяних (як, наприклад, олександрійська конюшина, фацелія, вика), то вони достатньо непогано піднімають із нижніх шарів у верхні катіони й поживні речовини. Тож коли ви рештки продукції не забираєте з поля, то всі ці катіони залишаються в поверхневому шарі. Так склалося тисячоліттями за різних геологічних умов, що в ґрунтах сформувалися шари: зверху 20 – 30 см з одним рівнем pH, а нижче – з іншим, і зі значною різницею катіонів. За допомогою сидератів у вас є шанс розширити кореневмісний шар із мікробіологічною активністю й частку цих катіонів підняти вище. За цим самим принципом, якщо в полі багато років і часто була соя порівняно із зерновими, то в результаті перенесення соєю великого вмісту кальцію, в цих ґрунтах поступово зменшується pH.

Тобто вам треба здійснити певний комплекс робіт. Як на мене, якщо pH менше 5,8 – обов’язково вапнування, якщо проблема з органічною речовиною, то це органічні добрива і в обох випадках сидерати. І треба розуміти: якщо сівозміна дуже насичена зерновими, то вони менше витягуватимуть кальцій із нижчих у вищі горизонти, як широколистяні культури.

Юрій Лисак, головний агроном ТОВ «Агро-Регіон»:

– Перш ніж приступати до серйозної роботи з покращення своїх ґрунтів, треба спочатку по своєму полю хоча б раз пройтися по діагоналі, роздивитися масу знімків NDVI та з дрона, а потім здійснити аналіз ґрунту. Бо не всі ж піски можуть бути кислими й малогумусними. Що не можна на такому ґрунті робити? Точно не можна орати ні піщані, ні малогумусні. Тільки зробите гірше. Пісок – він бідний, але щедрий, усе що має, те й віддасть. Якщо буде волога, то на таких ґрунтах можна отримати й 10 – 12 т / га кукурудзи. Однак якщо її не буде три тижні й у період критичних фаз роз­витку, то без падіння врожайності ніяк. Тому на таких полях не треба завищувати планку планової врожайності – вони не стабільні по врожайності, кожен рік по-різному може скластися. Це на чорноземі лінія врожайності більш-менш стабільна, тут інакше. І вносити органіку та використовувати сидерати. Такі ґрунти дуже гарно реагують на органічні добрива. Тому нічого хитрого – три фактори: не орати, вносити органічні добрива і застосовувати сидеральні культури. У мене багато таких ґрунтів – ріпак гарно росте, пшениця, кукурудза, соняшник. Піднімайте органіку, а якщо проблема з кислотністю – «відремонтуйте» її.

Йорк Байєр, експерт зі збалансування ґрунтів, керуючий компанією Bayer Handelsvertretung, Берлін, Німеччина:

– Насамперед працюйте над збалансуванням кальцію та магнію. Друге – будь-який обробіток ґрунту є найголовнішим ворогом органічної речовини. А ще гірше, коли цей обробіток здійснюють навесні, щоб позбавитися зайвої вологи й швидше зайти в поле з сівалками. Коли ти обробляєш ґрунт, то спалюєш свій вуглець – численні досліди ще 1990-х років це підтвердили. За один прохід по полю навесні зникає стільки вуглецю як за два роки виходить із рештками пшениці. Якщо у вас рівень pH=5,5, низький рівень кальцію – у вас стиснутий ґрунт, там недостатньо повітря, погані дренажні показники. Цьому ґрунту потрібно повітря для життя всередині ґрунту. Однак не внаслідок механічного розпушування, а завдяки роботі кореневих систем. Важливо, щоб у полі були рослини з гарною кореневою системою. Покривні прискорюють рішення. Якщо в нас на полі зелені рослини лише 4 – 6 місяців на рік – це погано. Поле має бути покритим постійно, а зелені рослини, використовуючи сонячну енергію, даватимуть вам вуглець, збільшуватимуть органічну речовину. Ваші піски не стануть чорноземами, але такі ґрунти нескладно скоригувати й отримувати прибуток.

Василь Українець, власник ТОВ «ВІТАКЕМ»:

– Основні площі в мене в Рівненській області, там практично пляжний пісок. Ґрунти здебільшого кислі, багато полів з pH 5,3, хоча є на рівні 4 і нижче. Дефіцит кальцію та магнію. І вони вимагають дещо іншого підходу. Однак треба чітко зрозуміти, з чим ви працюєте, які точно характеристики ваших ґрунтів. Такий ґрунт краще інтенсивно не обробляти, сіяти напряму сівалкою типу Mzuri або нарізати смуги й всівати потім. Я сію після дисків – 15 см. Кукурудза прекрасно росте. Пробував покривні й туди всівати кукурудзу – нічого не вийшло, ще гірший результат. Наразі спинився на двох культурах: куку­руд­зі та ярій пшениці. Можна було б і озимий ріпак, але великий ризик вимерзання. Торік зробив експеримент – посіяв ріпак на 10 га, випав увесь. Роблю більше фокус на азотному живленні – з добавками кальцію, сірки.