Коли льон стане озимим?

Інститут олійних культур (ІОК) Національної академії аграрних наук України заклав підвалини наукової роботи, що мають зумовити появу генетики й технології вітчизняного озимого льону. Опікується напрямом Валентина Ніконова, завлабораторії селекції льону ІОК.

– Валентино Миколаївно, чому лише зараз у нас почали думати про озимий льон? У Великій Британії, Франції, Канаді давно його сіють.

– Через зміни клімату. До того це ж ми вже два сезони проводимо польові експерименти, раніше фахівці працювали в лабораторіях.

Посіяли наші традиційні сорти, також маємо французький Sideral, який здатен зимувати. Він на ділянках показує, що переживає зими навіть без снігового покриву.

У нас дуже цікава зона Степу, де зараз майже не буває снігу та водночас можливі великі морози. У росії вже є, наприклад, сорт Снігурок, що витримує мало не до мінус 20°С. Проте йому потрібен шар снігу, звісно.

Якщо торік була м’яка зима й лише половина сходів наших традиційно ярих сортів загинула, то цього сезону через великі морози вижили лише поодинокі сходи. Й це добре, ми побачили реальну картину – маємо з чим працювати. Наступні п’ять років досліджуватимемо генетику наслідування зимостійкості. Хочемо створити методику селекції та промислову технологію вирощування по суті нової культури.

– Тобто сорту варто чекати через п’ять років?

– На жаль, це лише частина роботи. На створення нового сорту зазвичай іде десять років. Сім – якщо все ідеально.

– Чи можуть скоротити цей термін нові біотехнології?

– Теоретично так, але у світі взагалі майже немає наукових робіт із наслідування зимостійкості льону. Останню поважну статтю американських учених у мене вийшло знайти за 1965 р. Ми самі навіть не знали два роки тому, як наслідується зимостійкість – це рецесивна ознака чи домінантна. Поки що схиляємося до того, що рецесивна.

– Наскільки раціонально так довго створювати вітчизняні сорти озимого льону з нуля, якщо є та сама європейська селекція?

– Європейські сорти не ідеальні. Наприклад, наш контрольний французький сорт Sideral рано квітне, але в нього маса тисячі насінин маленька: 6,5 г. А в нас є сорти й із 8,5 г. Французькі сорти зазвичай із синім кольором квітки й темним насінням, а в нас є сорти з дуже широким значенням цих морфологічних ознак. Якщо вийде передати зимостійкість, можна буде створити сорт і з гарною маркерною ознакою. Також у нас є сорти з різним олійно-кислотним складом. Є як технічні, так і харчові, медичні. Є сорти з умістом ліноленової кислоти в 5 %. Олія з них набагато краще зберігається. А ще в них рябе насіння як маркерна ознака.

– Через весняну посуху ми спостерігали в певних регіонах спроби деяких фермерів зменшити частки кукурудзи в сіво­зміні й, з одного боку, застрахуватися олійними, а з іншого – якнайсильніше скоротити виробничі витрати. Ці вимоги задовольняє соняшник на максимально скороченому раціоні, з усіма його мінусами. Чи може льон стати альтернативою?

– Звісно! Льон – дуже конкурентна культура. Мінімум витрат і максимум прибутку. Рослина майже не потребує добрив. Шкідників на ньому майже не буває. Зростає на багатьох типах ґрунтів. Єдина важлива вимога – поле має бути чистим. Однак навіть на засміченому дасть урожай, і ціна товару доволі висока.

– Проте ж і найкраща врожайність льону ледве сягає 2 т / га.

– На жаль, зараз 2 т / га в Україні – це дуже оптимістично. Останнім часом понад 1 т / га льон в Україні не дає. Реальна середня врожайність – 0,7 – 0,8 т / га. Це пов’язано не лише зі змінами клімату, а ще й із тим, що його сіють як альтернативу пару, без добрив і майже без обробок.

– Що тут може змінити перехід на озимий льон?

– Я думаю, дуже помітно зросте врожайність через краще забезпечення вологою. До того ж можна оминути негативний вплив літньої спеки – льон погано переносить підвищення температур. Збирання врожаю зміститься пересічно на два місяці. Щоправда, я все ж не вірю, що генетичний потенціал рослини дасть змогу в промислових посівах збирати понад 2,5 т / га. Льон не сильно відгукується на добрива, поля з ним складно інтенсифікувати. Його переваги в іншому.

– Тоді який льон узагалі зараз найвигідніше вирощувати? Де є премія? Чи може, наприклад, зрости ринок харчової преміальної олії, адже з погляду споживача продукт має шалені недоліки – проблемна органолептика перекреслює всі рекламні тексти дієтологів.

– Проте в нас фактично немає сегментації ринку. Всі сіють технічні сорти. Це спричиняє і проб­леми зі сприйняттям продукту – це просто олія з нехарчового льону. В результаті навіть якщо її герметично розфасувати й вчасно реалізувати, через тиждень-два після розпаковування окиснення альфа-ліноленової кислоти набуде шаленого рівня, продукт гірчитиме.

Однак якщо робити олію з харчових сортів, вона зберігається куди краще й має неабияку дієтичну цінність. Для агровиробника ж проблема полягає в тому, що за поточних умов йому доведеться, мабуть, узагалі створювати власний бренд і боротися зі сформованими стереотипами щодо продукту – інакше, як здобути премію?

Чому ж досі не сіють харчовий льон? Бо він зазвичай має нижчу врожайність. Однак ми найближчим часом маємо наміри вивести на ринок харчовий сорт із масою тисячі насінин 7 г – на рівні непоганого технічного сорту. Вже йде конкурсне сортовипробування.

– Класичне уявлення про льон – він дуже боїться частого використання в сівозміні. Це може зменшити його привабливість як гнучкого кризового рішення?

– Ми сіяли льон по льону й одержували на ненайкращих полях, без добрив 0,9 т / га.

– Які неочікувані чинники можуть заважати переходу на нову озиму схему вирощування?

– Птахи. За кордоном це велика проблема, та й ми вже помітили на дослідних ділянках. Якщо сіяти восени, птахи починають інтенсивно шукати насіння.

– Коли слід сіяти восени в умовах Запорізької області?

– Звісно, рано про це говорити як про пораду чи технологію. Поки що ми пробували сіяти три терміни: приблизно 20 вересня, перші числа жовтня та 20-ті числа жовт­ня. Вижив лише другий термін.

– Мішель Терещенко нещодавно сіяв на дослідних ділянках озимий льон-довгунець. Прогрес у цьому напрямі може допомогти озимому олійному льону?

– Так, рослини можна легко схрещувати. Якщо цей льон виявиться більш зимостійким, це може бути цікаво. Проте, наскільки я знаю, проблема полягає в тому, що французи заборонили сумському інституту проводити досліди з гібридами на базі їхніх сортів, щоб завадити набуттю нашими сортами ознак зимостійкості.