Аграрії України були шоковані рішеннями деяких сусідніх європейських країн щодо зупинки транзиту зерна та імпорту низки продовольчих товарів.
–Це іспит на міцність Євросоюзу, – так коментує кризу у торговельних стосунках між країнами Східної Європи та Україною генеральний директор УАК Павло Коваль. – Окремі країни не мають компетенції порушувати торгівельну політику ЄС, тим паче залишається чинною угода між Євросоюзом та Україною про асоціацію, згідно з якою жодна країна не може створювати кількісні бар’єри для руху товарів, що передбачено низкою угод. Окрім цього такі обмеження зазіхають на економічні інтереси інших європейських країн, таких, скажімо, як Іспанія, Португалія та інших, які залюбки купували б нашу пшеницю та кукурудзу.
–Що, на вашу думку, спровокувало цю кризу?
–Насторожує синхронність дій Польщі, Угорщини, Словаччини, Болгарїі. Вочевидь, має місце політична складова, адже Польща перебуває напередодні виборів, а також спроба натиснути на Єврокомісію, аби виділила додаткові кошти цим країнам. Не виключений і слід північної сусідки, адже заяви сусідніх країн збіглися за часом із відмовою росії затверджувати план перевірок суден у рамках зернового коридору. Згоден також із думкою про те, що недопрацювали уряди цих країн спільно з нашим, але передусім відповідальність – на Єврокомісії. Бізнес діяв так, як йому вигідно і зручно. Але ж є структури, які мали б передбачити всі ризики. Невже не було зрозуміло, що ні інфраструктура, ні ринок ЄС, не зможуть витримати такого перенасичення зерном? Є інформація, що польські трейдери активно скуповували українську кукурудзу та пшеницю з метою перепродажу, коли ринок почне зростати. А тому завалили продукцією всі сховища, переробники також не дрімали і в повній мірі скористалися ситуацією. А постраждали фермери. Часу було достатньо, щоб розбудувати інфраструктуру, розробити механізм транзиту, який передбачав би контроль за проходженням вантажів від кордону до порту. Але процес було повністю віддано на відкуп ринку, що й спровокувало кризу. Уявіть, який сигнал одержали наші аграрії під час посівної кампанії. Сіяти, чи не сіяти, що сіяти, якщо продукція нікому не буде потрібна. Тим паче, що у північних областях, а також на Полтавщині є поля з незібраною кукурудзою. Припускаю, що структура посівних площ може бути відкорегована.
–Які варіанти розвитку цієї ситуації?
–Міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський нещодавно провів нараду з учасниками ринку та аграрними асоціаціями, на якій повідомив, що транзит до портів через Польщу буде відновлений, але поляки хочуть супровід до кожної зернової партії, щоб не було розвантажень в середині країни. Складніше з нашим імпортом, нагадаю, що заблоковані продовольчі товари 24 групи, окрім кондитерських виробів. По кожній із позицій, вочевидь, будуть проводитися переговори. 20 квітня відбудеться засідання Єврокомісії присвячене українському кейсу. Немає сумніву, що за всіма позиціями будуть досягнуті компроміси. Але вони коштуватимуть Єврокомісії немалих коштів.
Але в будь-якому випадку маємо позбутися ілюзій щодо безмежної гостинності та щедрості Європи. Треба пам’ятати народну мудрість: «Ти хоч і брат мій, але хліб їж свій…»