Väderstad: 2006–2026, політ над 5 млн га нормальний

Як сьогодні до нас приходять фото й історії з 1960-х років, коли 11-річний Крістер Старк із батьком, Руне Старком, боронують поле унікальним сталевим знаряддям, бороною з лапами, яку винайшов і виготовив сам Руне і з якої почалася історія всесвітньо відомої сьогодні компанії Väderstad. Колись я запитав у Руне Старка, чи сподівався він сорок із гаком років тому, що Väderstad виросте у всесвітньо відому компанію.

– Сподівався?! – здивувався патріарх. – Та я точно знав, що Бог мені допоможе!

Крістер Старк довгі роки був генеральним директором Väderstad, чимало ідей вніс у конструкції виробів, а сьогодні на 75-му році життя очолює правління компанії, втім, для численних гостей сідає за колекційний раритетний трактор і демонструє, як працює та сама борона в сучасних полях. Шведська компанія Väderstad веде лік свого віку з 1962 року. А от Väderstad Україна відзначає круг­лу дату – 20 років від дня заснування.

20 років історії, 20 років стратегії

Крістер Старк – унікальний менед­жер. Він і конструктор, і рушій, і лідер, і майстер афоризмів. Вони у нього зі шведським північним присмаком, як-от: «Ми не покинемо фермера в холодній воді», «Мій батько кинув камінь у воду 65 років тому і кола розходяться досі. От зараз у Бразилії офіс відкрили».Кожна зустріч із ним – незабутня.

Віталій Філатов, директор Väderstad Україна, – історик. Колись він напише історію сівалок і культиваторів Väderstad в Україні, з військовим ухилом, адже і техніка Väderstad виробляється зі збройної сталі, й компанія з перших днів широкомасштабки в неробочий час варила шведські пічки для окопів і передавала до України, і прихистила чимало біженців… Однак усе ж таки в цій історії головним буде ефективна робота шведської техніки в українських полях і тисячі вдячних фермерів, аграріїв, холдингів, де працюють машини Väderstad.

– Продавати техніку в Україні непросто, – розповів Віталій Геор­гійович на святкуванні 20-річчя компанії. – Скільки не переконуй, скільки не рахуй майбутню економію та прибутки, фермер однаково наприкінці розмови запитує: а чому так дорого? Хоча, до прикладу, сівалка «Рапід» визнана найдешевшою у світі зерновою в перерахунку витрат на гектар.Бо ж тільки «Рапідів» випустили більше як 35 000 одиниць. Ситуація дещо змінилася, коли від 2017 року техніку Väderstad почали продавати шість дилерів John Deere. Я вважаю, John Deere виграв, оскільки скандинавський бізнес має певні якісні риси: надійність, сталість і тяглість у справі, а це означає, що, коли обрано партнера, стосунки з ним тривають постійно, компанії йдуть пліч-о-пліч крізь кризи й турбулентність бізнесового середовища. Сьогодні маємо ударний загін дилерів, які представляють на українському ринку кращі бренди американської техніки й найкращу європейську платформу причіпної – Väderstad. І я захоп­лююся завзятістю наших дилерів, їх фантастичним стоїцизмом, адже вони в екстремальних умовах навчають людей, працюють з аграріями, яких я називаю аграрними ЗСУ. Адже Україна торік отримала 65% валютних надходжень від аграрного експорту. Це не тил – це фронт, аграрний фронт. Контракти з дилерами автоматично продов­жено ще на три роки.

Зрозуміло, мені закортіло дізнатися в істориків й аграрних майстрів про майбутнє, тому я запитав Віталія Філатова про стратегію, чи вона на п’ять років складена, чи має інші особливості й виміри.

– Існує два види стратегій: стратегія компанії в Україні та глобальна стратегія компанії Väderstad. Стратегія компанії Väderstad Україна, попри всю нашу непередбачуваність, дворічна. Глобальна – п’ятирічна, але наша формулює ще цілі, яких ми як компанія в Україні плануємо досягнути за два роки. От, наприк­лад, маємо амбіції розпочати будівництво Академії Väderstad і центрального офісу компанії, збудувати певний кампус Väderstad, економіку знань – для того, щоб зустріти майбутнє аграрних технологій, яке вже на порозі. Це велика амбітна мета. Є певні нумерологічні цілі, але вони не такі яскраві – ми розуміємо, куди рухатиметься кластер з точного висіву, в яких напрямах рухатиметься Tempo. Проте розуміємо, що прийдуть нові машини, які докорінно змінять наші уявлення. Це зміна парадигми ринку.

Make business with plant right now

– Чи зазираєте ви далеко? Чи колись думали, як Väderstad святкуватиме 50-річчя діяльності в Україні?

– У нас насправді дуже молода компанія – така політика, ми беремо молодь. Запрошуємо 20–23-річних. У нас дуже молодий, наприклад, відділ логістики – ми орієнтовані на економіку майбутнього, і її мають творити молоді люди.

– Отже, й Академію Väderstad ви бачите як середовище, де зростатиме молоде просвітлене покоління?

– Ми так це бачимо. Оскільки фермерство в Європі – історія спадкова. Це про код фермера. А в Україні можемо говорити про код агробізнесу. Make business with plant right now (поч­ніть бізнес із рослиною прямо зараз). І ми хочемо робити бізнес із новим поколінням, у нових умовах, тут, в Україні, навчатись у них і навчати їх робити цей бізнес.

– А все ж таки, як у реальному вимірі функціонуватиме Академія Väderstad?

– Це будуть безперервні навчальні модулі, курси, в яких беруть участь наші партнери, наші конкуренти, в ідеалі – це процес, який відбувається 180 днів на рік за участі практиків ринку і навчальних інституцій. Ми вже кілька років поспіль є партнерами програми «Агрокебети» УКАБ – вони розпочали дуже важливу справу. От уявіть: на Microsoft лежить штучний інтелект, агент, який використовує всю систему, що під ним, для того, аби надавати операційну допомогу споживачу. Так і ми створюємо суб’єкт, який використовуватиме всю базу українського агросектору, кращих практиків, щоб створювати середовище довіри та обміну технологічними знаннями.

– Тепер зрозуміло, чому у вас на святкуванні ювілею виступав Анатолій Амелін, один із заснов­ників і головний економічний експерт Інституту майбутнього…

– Так, ми обговорювали стратегію України-2035. Väderstad має візію, тож й Україна повинна мати візію.

– Мені завжди болить, коли у ВВП країни агросектор складає понад половину – для мене це означає, що інші галузі просто не розвинені…

– Я гадаю, в майбутньому агросектор України стане високотехнологічним хабом. США є найбільшим експортером кукурудзи у світі. Розуміємо, що американцям не бракує ані грошей, ані технологій, але чомусь вони експортують у рік 75 млн т куку­рудзи, а не виключно патоку, пластівці, крупу абощо – тобто не намагаються переробкою здобути всю додану вартість куку­рудзи. Проте вони активно використовують технології на своїх полях. Ідея полягає в тому, щоб наш військовий сектор, наземні й повітряні дрони, стали машинами, вирішальними в економіці майбутнього, зокрема в агро. Ми розуміємо, що «Нова пошта» буде доставлятися дронами, що більшість традиційних сервісів зміниться, і в агро теж відбудуться неймовірні зміни. Бо регуляторні обмеження нам треба зняти одразу ж після перемоги й почати завойовувати нові ринки.

60 конфігурацій флагмана

– Ми з вами бачили силуети цих змін у Ганновері на найбільшій виставці… Там, до речі, і Väderstad показував чимало інноваційних машин, зокрема оновлений висівний пристрій уже легендарної Tempo. А які новинки побачимо незабаром на полях?

– Tempo має сьогодні близько 60 конфігурацій, машини від 4 рядків до 32, є шестирядкова машина, де управлінням із планшета гідравлічно змінюється ширина рядків, тобто весь сегмент Tempo з шаленою швидкістю розвивається. Такий розвиток дає змогу виявити «дитячі хвороби» нових моделей безпосередньо в полі, адже, маючи таку комп­лексну платформу, складно видати одразу ідеальний варіант. І тут проявляється ще одна цінність Väderstad: насамперед, ми завжди поруч, завжди все доробляємо, у нас продукт-менеджмент працює практично в полях. Це схоже на історію нашого успіху з машинами Tempo, які ми привезли 2012 року. Це були прекрасні машини. Проте не ідеальні. А зараз 8-рядкова і 16-рядкова сівалки є робочими конячками. Однак ми не можемо заспокоїтися на тому, що маємо, ми повинні рухатися вперед. І ми відкрили нові двері й пішли далі. Ми отримуємо нові машини, їх усе більше. Зараз модельний ряд Tempo – найрозвиненіший модельний ряд плантерів у всьому світі серед усіх виробників. Це фактично світове домінування з погляду конфігурацій і модульного виробництва в сівалках.

– У вас величезна база клієнтів… Скільки у вас працює людей?

– В Україні – 52, п’ятеро з них служать у ЗСУ. З першого дня служби кожен з них отримує щомісячну платню, попри те, що перебуває в ЗСУ, оскільки ми всередині колективу домовилися, що маємо заробляти достатньо коштів, щоб виплачувати зарплату захисникам. Вони повернуться до нас, хоча ми не обіцяли їм, що на ті самі робочі місця. У нас стільки нових можливостей створюється, що ми приймемо всіх і розвиватимемося далі. Щодо дефіциту кадрів в аграрному секторі, скажу таке: слідкуйте за спеціалістами. У нас є інститут демографії, очолюваний академіком Еллою Лібановою. Коли я слухав її 2022 року, вона говорила, що ми очікуємо глобальну нестачу робочих рук і кваліфікованих фахівців в Україні. Тоді її оцінки, абсолютно справедливі, були такі: 300 тис. мігрантів нам потрібно буде щороку, щоб забезпечити відновлюваний зріст після війни. Пройшло чотири роки. Елла Лібанова каже: докорінно змінилася сама парадигма – людей достатньо мати менше, але вони мусять бути більш фаховими. Ми очікуємо, що наші люди стануть більш кваліфікованими. Місце знайдеться для всіх: і для ветеранів, і для поранених, без кінцівок, але, безумовно, я говорю це з позицій керівника компанії. А головні виклики – все одно до системи державного управління і до виборця, кінцевого визначальника нашого майбутнього, який голосуватиме. І тоді ми зрозуміємо, наскільки зріла наша нація і чи засвоїли ми уроки помилок минулого.

– Сівалка Tempo – флагман компанії Väderstad. Вочевидь сама компанія розглядає цей продукт як перший у лінійці, але чи адекватно вона сприйнята в Україні? Яке ставлення до цієї машини?

– 8- та 16-рядкові машини вже давно добрі помічники аграріїв. Усі знають, що можна з них витиснути, на якій швидкості, в яку погоду – і на ринку конкурентів тут немає. Проте ми в постійному русі, ми робимо складніші машини – 24, 32 рядки, центральне завантаження, тільки посів, посів із добривами – все це ускладнює концепцію. Машина стає на початках вразливою, тому ми привозимо її до України, тестуємо і випробовуємо, завод проводить оперативне доопрацювання, а тоді аграрії можуть її купувати й використовувати. Ми привезли 32-рядкову машину, тільки посів, упродовж демонстраційного сезону виявили «дитячі вади», зафіксували їх – і розробники дуже швидко проблеми усунули. Одразу після візиту шведського короля Карла ХVI до Львова до нас приїхали три шведських розробники й провели доопрацювання машини просто в полі. Я дуже радий, що ми поновили цю практику.

Унікальність для перфекціоністів

– Для заводу-виробника – зрозуміло, Tempo є основою вироб­ництва. А чи є вона такою самою важливою для українського представництва, адже ви продаєте чимало різноманітних продуктів Väderstad?

– Безумовно, сівалка Tempo дуже важлива і для нас, це 60% наших продажів. І для нас це нормальна практика, ми не прагнемо бути найкращими в усьому, це неможливо, але певні продукти робимо краще, ніж будь-хто. Tempo зай­няла ту нішу, яку колись посідав Rapid – 2010 року половину продажів становили саме Rapid, але тепер це вже зрілий продукт, що перетнув екватор своєї популярності й зараз рухається в бік зменшення зацікавлення аграріїв. У нас досі є багато фанатів Rapid, але ми продаємо їх поштучно. Активно впроваджуємо в сівалках інноваційні концепції, у нас досить активно продається Inspire 12-метровий, він бадьоро зайшов на ринок і дуже добре ним сприйнятий. Це нішева машина, але, я гадаю, 25–30 машин цілком достойні вийти на поля України й порадувати їх майбутніх власників…

– А чому нішева?

– Вона призначена для дуже розвинених господарств, які здатні сіяти на вирівняних полях за високою технологією на високій швидкості. Якщо ви неправильно вирівняли поле або у вас агрофон із суттєвими вадами, ця машина не для вас. Вона для перфекціоністів і справжніх майстрів.

– Американський підрозділ Väderstad – Wil-Rich – до 20-річчя українського дивізіону теж чимось дивує аграріїв? У них є цікавий чизель для підриву плужної підошви.

– Я б не назвав ці машини інноваційними для українського ринку, вони багатьом знайомі й ефективно працюють. Шведська група провела аудит виробництва, зробила виробництво якіснішим і передбачуванішим, але зараз ми очікуємо, що ці машини отримають таку саму систему e-Services, тобто роботу по картах полів, по картах завдань, яку зараз застосовуємо в Україні на наших культиваторах Opus і на культиваторах Top Down. Wil-Rich – це дуже відома, дуже потужна концепція, що потребує софту, і ми їй це дамо.

Безкомпромісна технологія

– Американські проєкти Väderstad – ще свіжі. Як ви оцінюєте заокеанську експансію шведів, чи виправдовуються очікування? Адже у вас з’явилася в портфелі й техніка з Америки.

– Вони різні й не завжди нові. Я вам нагадаю, що 2007 року Väderstad купив завод Seed Hawk у Канаді. Ми займалися як Väderstad налагодженням виробничих процесів упродовж п’яти років, а, окрім того, налагоджували бізнес-модель. І сьогодні компанія Seed Hawk – найбільш дохідний підрозділ компанії Väderstad. Це ексклюзивний продаж у Канаді й Австралії, це топова сівалка. Ми почали маркетинг цієї машини в Україні, компанія «Техноторг» має ексклюзивні права на продаж, і наступного року ми плануємо до наявних ще 4–5 машин Seed Hawk продати. Це безкомпромісний Nо-tіll в умовах клімату, який на нас насувається. Торік 6-, 8- і 9-метрові машини в європейських габаритах приїхали на ринок України й відпрацювали сезон на півдні. «Техноторг» провів масштабні демопокази, і той розвиток озимих, який ми бачимо сьогодні, показує, що ця машина має велике майбутнє.

– А що ви вкладаєте в термін «безкомпромісний Nо-tіll»? Які особливості має машина?

– Така концепція Seed Hawk, це дуже вузький контрольований висів насіння і добрив, кожний долотоподібний сошник має власну гідравліку, власне кероване притискання. Він формує та запечатує дуже вузький рядок, абсолютно не порушуючи все те, що розміщується між рядками. Це анкерний вузький клиноподібний сошник, вузька канавка, яка запечатується.

– Ми ніби по спіралі розвиваємося… Історія в подіях та явищах… Коли 20 років тому ми починали й ви починали, інтерес до Nо-tіll був дуже високим, а потім послабшав…

– Знань не вистачало. І зараз не вистачає. Проте в Україні є справж­ні прихильники Nо-tіll, один із таких ентузіастів втратив усе на Херсонщині під час обстрілів і бомбардувань… Він саме і використовував сівалку Seed Hawk, дуже хочеться йому допомогти. Ми й допомагаємо. Крістер Старк особисто йому генератор відправив у 2022 році.

– Це теж історичний факт… А як керівники компанії – Крістер Старк, Хенрік Гілстрінг – оцінюють історичний шлях Väderstad Україна в роки війни? Ви ж незабаром поїдете на завод, побачитесь і почуєте…

– Ми сьогодні святкували 20-річчя компанії. У Швеції на минулій директорській нараді я сказав: «Свій шлях у цій компанії я розпочав 2006 року, ми всі 20 років були дохідною компанією. Спочатку нас спіткала світова економічна криза 2008–2009 рр. Ми її пройшли. Потім відбулася революція 2013–2014 рр., ми теж прой­шли складні часи, а потім 2014 року розпочалася війна. Ми теж як компанія її пройшли. Далі на нас чекала пандемія, і ми теж продовжували йти. 2022 року почалося широкомасштабне вторгнення агресорів. Ми працюємо. Чого ще ми не бачили, яких випробувань? Хіба що інопланетян».

Я знаю, що Крістер Старк дуже уважно вислуховує Віталія Філатова. І потім сам після роботи стає в майстерні до зварювального апарата і з працівниками, які є однодумцями, варить буржуйки для окопів.

Väderstad передав бійцям сотні таких пічок. Я пам’ятаю свою першу розмову з Крістером, це був 2008 рік. Я сказав йому, що в Україні, якщо людина заробила на своїх землях 40 тис., вона одразу за 30 тис. купує машину. А як у Швеції?

– У нас не так, – засміявся Крістер Старк. – У нас, якщо людина заробила 40 тис., вона купує машину за 50 – ще 10 позичає.

– Так чому ж, якщо у вас у Швеції так, ви їздите на машині, якій 11 років?

– А от у мене трошки не так.

Раритетні трактори, які майс­терно відновлює Крістер Старк власноруч, на презентаційних показах техніки у шведському селищі Väderstad тягають сівалки, культиватори, борони, але такий показ Старк робить не для всіх. А для українських делегацій – завжди, тим більше, що в ці дні святкування 20-ліття українського підрозділу у Швеції були й аграрії з Полтавщини, історично дуже важливої для Швеції, і з Харківщини, де лінія фронту йде прос­то по полях.

Мрії та цифри

– А про що ви говорите з керівниками Väderstad? – звернувся я до Віталія Філатова, який саме попрощався з аграріями з прифронтових територій. – Ви ж як історик 20 років спілкуєтеся.

– З Крістером ми говоримо про майбутнє і про ті проєкти, якими він займається у свої 74 роки. З Хенріком як з головою компанії, генеральним директором, ми говоримо про практичні речі. Який стан виконання бізнес-плану, яких ресурсів потребуємо, які тактики та дії на найближчі періоди на ринку, як нам найефективніше виконати написані нами ж пункти плану, чого бракує. Крістер – візіонер, ми з ним говоримо про мрії. А Хенрік – практичний менеджер, ми з ним говоримо про цифри.

Колись Крістер Старк говорив: «Я працюю над технікою майбутнього, і єдине, чого хотів би, – щоб доба мала більше годин ніж 24, а тиждень – більше днів ніж 7».

– Ви точно описуєте цих людей, яких я теж знаю і ставлюся до них із великою повагою… А от машини… Якою буде Tempo через 5, 10 років?

– Не буде ніякої Tempo, будуть зовсім інші машини. Буде багато маленьких машин на землі, які будуть автономними, буде багато маленьких і великих машин у повітрі, які теж будуть автономними, і ми знайдемо своє місце в цій економіці майбутнього сільського господарства.

– Я знаю цю концепцію і теж до неї схиляюся, але чи не думаєте ви, що багато маленьких машин – це багато механічних поломок і багато програмних помилок, глюків?

– Я не бачу там жодних підстав для якихось програмних помилок. Штучний інтелект не залишить шансів на будь-які глюки в настільки простих операціях. Це не складні логічні спекулятивні міркування – це операції з великими масивами даних, які математично обчислюються, і головне, щоб платформа для виконання цих завдань була потужною, залізною та витривалою. Глюків стане набагато менше. От візьмемо середньостатистичного пенсіонера. Спочатку бабусю навчали користуватися банкоматом. Потім її навчали користуватися додатком у смартфоні. А тепер усе зовсім спрощується: достатньо буде дати завдання асистенту виконати якусь дію, асистент усе зробить. Це не фантастика, це очевидний напрям руху інженерної думки.

Якою буде Україна в ЄС

– А як ви взагалі бачите майбутнє сільського господарства в Україні? Ми ж з вами пліч-о-пліч 20 років рухаємося полями, бачимо компанії, людей, виклики…

– Я вважаю, головною запорукою стабільного, швидкого, високотехнологічного розвитку аграрного сектору після Великої війни буде відкриття повноцінного ринку землі для західних інвесторів. Більше того, я вважаю, це буде запорукою вступу України до ЄС, і без інвестиційних капіталів, яких ми потребуватимемо дуже багато, вирішити це питання буде неможливо. Ми наразі маємо скорочення на ринку України інвестиційної потужності й оптимізацію навіть в агрохолдингів, які мають кращий доступ до фінансування. Є такий міф, що в нас агрохолдинги контролюють основний земельний банк. Я думаю, це лише міф – частка агрохолдингів не перевищує 15% на мій суб’єктивний погляд. І це компанії, які мають найкращий доступ до ресурсів, 85% учасників ринку такого доступу не мають. Для того щоб зробити наш агробізнес висококонкурентним, треба ринок відкрити.

– Це глибока думка, але в Україні вона матиме безліч опонентів, популістів тощо… Тому нам краще повернутися до поточного сезону, про який агрономи зазвичай кажуть: скільки живу, ще такого сезону не було… І так вони кажуть щороку…

– Це дуже хороший сезон. Я бачу це так: нам вдалося закласти витрати у вигляді енергії, добрив, засобів захисту, загалом до енергетичного шоку, спричиненого війною з Іраном. Далі – дуже сприятлива погода. Головні ризики у нас від вимерзання зернових і від надто посушливої весни – й ці ризики ми пройшли. Так, ще можемо сумніватися, яким буде збирання врожаю, але найнебезпечніше – позаду. Це загалом дає нам дуже пристойний врожай, швидше за все – з високою якістю і низькими цінами, які сформували його собівартість. До того ж, коли врожай надійде на ринок, я вважаю, ціни будуть значно вищими, ніж вони є зараз. Тому що там є висхідний тренд. Цього року аграрії зароб­лять.

Від двох стареньких Rapid до 4500 машин

– Поглянемо ж на ці 20 років із позицій історика… Чи бачите ви влас­ний вплив на розвиток Украї­ни через компанію Väderstad?

– Ми зараз в Україні маємо 4500 зареєстрованих за серійними номерами в корпоративній базі машин Väderstad. Якщо візьмемо калькулятор, то підрахуємо, що вони відповідають приблизно за 5 млн га: або сівби, або обробітку ґрунту. І я розумію, що 20 років тому ми мали два стареньких Rapid у Львівській області – ось тут є велика частина моєї роботи й роботи моєї команди. Ми горді за такий результат.

– Будете збільшувати команду після війни?

– Ні. Ми чекаємо, що до нас повернуться п’ятеро з нашої команди, які нас захищають, і далі будемо розвиватися, використовуючи персоналізованих агентів ШІ.

– У цей день 20-річчя Väderstad Україна – ви щасливі?

– Надзвичайно. Це був камерний захід із дуже серйозною сесією щодо майбутнього України. Це – для історії, це те, чого ми всі потребуємо, серйозних речей за столом і в колі друзів.

Я в голови правління Väderstad Крістера Старка колись подібне запитував:

– Ви відчуваєте відповідальність за долю людства?

– Це надто гучно сказано. Проте брати участь у цьому процесі, стежити за розвитком людства дуже цікаво. Ми спостерігали за ринком СРСР, наприклад, з 1982 року, відзначаючи, як відбувався розвиток. Падіння Берлінського муру, розвиток країн Балтії, Чорноморського регіону відбувалися на наших очах. І ми встигали у виробництві за цими процесами.