Равнины США не всегда были под монокультурой пшеницы. Что мы теряем при применении принципов многообразия выращиваемых культур? Почему на Равнинах США мы выращиваем краснозерную пшеницу, а не белозерную? Почему в Канзасе преобладает культура пшеницы, а не другие холодостойкие культуры – горох, чечевица, рапс? Почему мы выращиваем желтую кукурузу вместо белой? Почему гибриды кукурузы так мало […]
Как и чем вывозить урожай с полей – это вопрос, на который мы попробуем ответить, опираясь на текущую конъюнктуру рынка большегрузных межоперационных бункеров-перегрузчиков. Вспоминаю суетливый информационно насыщенный сентябрьский День поля Немецкого агроцентра под Уманью. Зерноуборочный комбайн Lexion 570 с двухроторным сепаратором и бункером емкостью 10,5 м3 полосами косил и молотил созревшую «царицу полей», разбрасывая по […]
Николай Васильевич Ралитный, руководитель и основатель ФХ «Кредо», рассказывает о начале внедрения беспахотной технологии Поля фермерского хозяйства «Кредо» находятся в Краснолиманском районе на самом севере Донетчины, практически на вершине Донецкого кряжа – там, где степь принимает характер почти горной страны. Сверху открывается прекрасный пейзаж с балками, оврагами и долинами, неспешно вьется Северский Донец. И крошечно […]
Когда подъезжаешь к респектабельному офисному зданию холдинга «Сварог», настроение начинает улучшаться. Есть у каждой компании, у каждого географического места своя энергетика. здесь ощущается энергия созидания. Въезжаем в Шепетовку В Шепетовке не так много красивых зданий, и ехать по этому городу в ноябре, в пору поздней уборки, холодных мелких дождей, совсем нерадостно. Но уже когда подъезжаешь […]
Устаревшие заграничные сеялки нередко теряют точность, но существует интересное и важное решение – усовершенствование и переоборудование отработанных высевных аппаратов. Владимир Ищук, директор ООО «Хавестер» (г. Киев), утверждает, что усовершенствовать высевающий аппарат сеялок даже почти 20-летней давности не только возможно, но и является делом чести для каждого агрария, считающего свои деньги. Инвестиции, а не затраты […]
Рис — це зернова культура, яка є основним продуктом харчування для значної частини населення світу. В Україні рис має важливе значення для аграрного сектору, особливо в південних регіонах країни, де кліматичні умови сприятливі для його вирощування.
Вирощування рису в Україні має давню історію, яка бере початок ще в радянські часи. Основними регіонами вирощування були Крим, Херсонська та Одеська області. Після анексії Криму у 2014 році основне виробництво перемістилося до Одеської та Херсонської областей, де кліматичні умови та наявність зрошувальних систем дозволяють успішно вирощувати цю культуру.
У 2022 році через повномасштабну війну виробництво рису в Україні скоротилося в 16 разів — до 3,1 тис. тонн, порівняно з 49,5 тис. тонн у 2021 році. Експорт рису також зменшився в 8 разів — до 1,3 тис. тонн. Водночас імпорт рису зріс на 6% — до 86,9 тис. тонн, що частково компенсувало дефіцит на внутрішньому ринку. :contentReference[oaicite:0]{index=0}
Посівні площі під рис в Україні значно скоротилися через військові дії та руйнування зрошувальних систем. У 2019 році середня врожайність рису становила 6,1 т/га, а в 2020 році — 5,5-5,8 т/га. :contentReference[oaicite:1]{index=1}
Вирощування рису в Україні потребує наявності зрошувальних систем, оскільки ця культура є вологолюбною. Основними джерелами води для зрошення є річки Дунай та Дніпро. Застосовуються адаптовані сорти рису та методи посіву, які враховують коротший вегетаційний період. :contentReference[oaicite:2]{index=2}
До Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, внесено 11 вітчизняних сортів рису, зокрема шість ранньостиглих (Агат, Престиж, Серпневий, Преміум, Корсар та Лазурит) і п’ять середньостиглих (Віконт, Онтаріо, Маршал, Консул та Україна-96). Усі сорти мають потенціал продуктивності понад 10,0 т/га та високі споживчі якості зерна. :contentReference[oaicite:3]{index=3}
У 2022 році Україна імпортувала 87,6 тис. тонн рису, що на 5% більше, ніж у попередньому році. Основними країнами-постачальниками були Китай, Індія та Пакистан. У 2023 році очікується імпорт на рівні 73 тис. тонн, що на 17% менше показника 2022 року. Скорочення імпорту зумовлене зростанням світових цін на рис та низькою платоспроможністю українців. :contentReference[oaicite:4]{index=4}
Основними проблемами у вирощуванні рису в Україні є:
Незважаючи на поточні труднощі, рисівництво в Україні має потенціал для відновлення та розвитку. За наявності інвестицій у відновлення та модернізацію зрошувальних систем, а також підтримки з боку держави, можливо збільшити посівні площі та врожайність рису. Важливим є також впровадження сучасних технологій вирощування та використання високопродуктивних сортів.
Рис в Україні є важливою сільськогосподарською культурою, особливо для південних регіонів країни. Незважаючи на тимчасові труднощі, пов’язані з війною та економічними викликами, рисівництво має перспективи для відновлення та розвитку. Застосування сучасних технологій, підтримка держави та інвестиції у зрошувальні системи сприятимуть підвищенню врожайності та забезпеченню продовольчої безпеки країни.