Соняшник і три «мушкетери»

Соняшник, на спільну думку вчених, належить до культур із найбільшим істотним негативним впливом на ґрунт. Насамперед усі відзначають велике водоспоживання цієї культури.

Так, дослідження, проведені в штаті Канзас (США), показали, що за наявності соняшнику в сівозміні кількість вологи, доступної для озимої пшениці, зменшується на 50 – 75 мм навіть після пару. За даними досліджень в іншому штаті – Північній Дакоті, на зрошуваних землях соняшник споживає 230 мм вологи за сезон.

Однак при цьому американські вчені рекомендують короткоротаційні 3 – 4-пільні сівозміни з часом повернення соняшнику через 2 – 3 роки.

На думку українських учених, під соняшник у сівозміні необхідно відводити одне поле і з таким розрахунком, щоб він повертався на нього не раніше ніж через 7 – 8 років. Уважається, що після соняшнику запаси вологи в ґрунті повністю відновлюються лише через 2 – 3 роки, тобто під третьою культурою. Всі сходяться на тому, що повторні посіви соняшнику недопустимі.

Соняшник по пшениці

Небажано розміщувати соняшник після квасолі, гороху, ріпаку та сої через низку спільних хвороб. Його слід висівати на чистих, незабур’янених площах після культур, які залишають у ґрунті достатній запас вологи.

Традиційно в Україні кращим попередником для соняшнику вважається пшениця озима. У виробничих умовах «Агро-Союзу» це підтверджується (табл. 1). Позитивно соняшник відреагував на розміщення його після нуту. Після інших попередників (сорго на зерно, вико-овес на сіно, кукурудза на силос) урожай соняшнику був на 1 – 2 ц / га меншим порівняно з урожаєм, одержаним після пшениці озимої.

Технології та врожайність соняшника

Чинні на сьогодні в Україні технології вирощування соняшнику розрізняють за системою контролю бур’янів. Зумовлено це тим, що соняшник дуже чутливий до післясходових протидводольних гербіцидів. Це різко знижує надійність контролю бур’янів у посівах цієї культури в післясходовий період. Обраний наукою шлях виведення стійких гібридів проти певних діючих речовин і зумовив наявність трьох технологій.

• Класична передбачає використання ґрунтових гербіцидів, а в післясходовий період – протизлакових у поєднанні з механічними заходами контролю за наявності в посівах значної кількості сходів дводольних бур’янів. Нині в Україні вже зареєстровані протидводольні препарати для застосування в післясходовий період на посівах соняшнику.

• ExpressSun, в якій можливе вирощування лише гібридів стійких проти гербіциду Експрес, діючою речовиною якого є трибенурон-метил. Ця діюча речовина має недостатньо широкий фітоценотичний спектр дії, який не завжди охоплює наявний видовий спектр у бур’яновому угрупованні.

• Clearfield, що в перекладі означає «чисте поле». За цією технологією вирощують виключно гібриди, стійкі проти гербіциду Євро-Лайт­нінг, який містить дві діючі речовини: імазамокс та імазапір.

2014 року в господарстві були висіяні гібриди, які належали до всіх трьох технологій. Площі, що займали гібриди з різних технологій, наведені в табл. 2. Основна частина площ була за гібридами Євро-Лайтнінг і класичної технології.

За рівнем урожайності переважали гібриди, які вирощували за класичною технологією, – 2,5 ц / га, або 13,8 %. Отже, було прийнято рішення про обмеження надалі використання гібридів соняшнику, які вирощуються за технологією «чистого поля». Тим більше, що вони спричиняли певні проблеми з розміщенням наступних культур після цього соняшнику по полях сіво­зміни.

Гібриди цієї технології найдоцільніші на забур’янених полях та за сильної загрози ураження соняшнику вовчком. Середнє значення за рівнем урожайності зайняли гібриди соняшнику, на яких застосовували гербіцид Експрес. Причину різниці в рівні урожайності ми не встановили.

Аналіз урожайності окремих гібридів соняшнику різних груп стиглості показав, що в умовах Північного Степу 2014 року спостерігалася чітка тенденція до зростання врожайності соняшнику від групи ранньостиглих до середньостиглих. Збільшення врожайності становило 0,34 т / га, або 18,7 %. Дальше збільшення періоду вегетації культури не сприяло зростанню її врожайності. В середньому середньопізні гібриди поступилися середньостиглим на 0,26 т / га, або 12,1 % (табл. 3).

За класичною технологією вирощували чотири гібриди (табл. 4). Кращими серед них виявилися гібриди НК Конді компанії Syngenta та Петунья компанії Euralis, урожайність яких була 2,13 т / га. Більшу групу становили гібриди, котрі вирощували за технологією з використанням гербіциду Євро-Лайтнінг. З шести гібридів цієї групи найвищу врожайність показали гібриди компанії Syngenta – Алего (2,23 т / га) та НК Неома (2,19 т / га). Всі інші гібриди цієї групи істотно поступалися в рівні врожайності. Технологію ExpressSun представляли два гібриди компанії Pioneer, які відчутно відрізнялися за рівнем урожайності. Кращий гібрид P63LE10 показав найвищу цьогоріч урожайність серед усіх гібридів.

Отже, за рівнем урожайності кращі гібриди, які можна обробляти гербіцидами Євро-Лайтнінг, забезпечують вищу врожайність, ніж гібриди для традиційної класичної технології. Наявність таких гібридів повністю знімає проблему загрози збільшення забур’яненості посіву за відмови від механічного обробітку ґрунту і переході на систему землеробства No-till.