То наскільки ж здатні «розігнатися» гібриди соняшнику в наших умовах?

Один із дописувачів журналу й автор книги про соняшник Олексій Орлов згадував, що відомий йому сучасний рекорд урожайності соняшнику досягнуто 2016 р. в Кабардино-Балкарії – 6,21 т / га за олійності 52 %.

За даними компанії «Сингента», одного з лідерів соняшникового ринку, врожайність майже десяти гібридів їх селекції в демопосівах різних регіонів 2019 року демонструвала показник 5 т / га та вище:

• ФГ «Грига» (Полтавська обл.): NK BRIO – 5,05 т / га, NK KONDI – 5,14 т / га, SY LASCALA – 5,02 т / га, SY ARISONA – 5,17 т / га, SY EXPERTO – 5,28 т / га, SY BACARDI CLP – 5,08 т / га, SUMIKO – 5 т / га, SY DIAMANTIS – 5,07 т / га;

• ТОВ «Ремавтокомплект Сервіс» (Сумська обл.): SY BACARDI CLP – 5,22 т / га, SY ARISONA – 5,22 т / га;

• ТОВ «Кусто Агро Фармінг» (Вінницька обл.): NK KONDI – 5,94 т / га, SY BACARDI CLP – 5,25 т / га, SY EXPERTO – 5,57 т / га, SY LASCALA – 5,28 т / га;

• СТОВ «Колос» (Вінницька обл. Подільський район): NK BRIO – 5,20 т / га, NK KONDI – 5,65 т / га, TALENTO – 5,17 т / га, NK NEOMA – 5,11 т / га;

• ФГ «Бабійчук» (Вінницька обл.): SY EXPERTO – 5,14 т / га, SY BACARDI CLP – 5,10 т / га;

• СТОВ «Колос» (Вінницька обл. Шаргородський район): SUMIKO – 5,35 т / га, SY BACARDI CLP – 5,61 т / га, SY KATANA CLP – 5,41 т / га, SY DIAMANTIS – 5,65 т / га, SY EXPERTO – 5,71 т / га, SY LASCALA – 5,83 т / га;

• ПП «Аграрна Компанія 2004» (Хмельницька обл.): NK BRIO – 5,46 – 5,61 т / га, NK KONDI – 5,96 т / га, SUMATRA – 5,66 т / га, SY LASCALA – 5,30 т / га, SUMIKO – 5,41 т / га, SY KUPAVA – 5,53 т / га, SY DIAMANTIS – 5,38 т / га, NK NEOMA – 5,44 т / га, SY EXPERTO – 5,14 т / га, TALENTO – 5,24 т / га, SY BACARDI CLP – 5,19 т / га;

• ПСП «Сокільча» (Житомирська обл.): NK BRIO – 5,01 т / га, NK KONDI – 5,27 т / га, SY KUPAVA – 5,29 т / га, SY LASCALA – 5,09 т / га, SY EXPERTO – 5,25 т / га, SUMATRA – 5,17 т / га, TALENTO – 5,16 т / га, SY KATANA CLP – 5 т / га, SY BACARDI CLP – 5,16 т / га;

• ТОВ «Ольга» (Вінницька обл.): NK BRIO – 5,51 т / га, NK KONDI – 5,97 т / га, SY KUPAVA – 5,77 т / га, SY LASCALA – 5,59 т / га, SY ARISONA – 5,05 т / га, SY EXPERTO – 5,26 т / га, TALENTO – 5,51 т / га, SUMATRA – 5,93 т / га, SUMIKO – 5,63 т / га, SUBARO – 5,93 т / га, SY BACARDI CLP – 5,02 т / га, SY KATANA CLP – 5,48 т / га, NK NEOMA – 5,58 т / га, SY DIAMANTIS – 5,54 т / га.

У сезоні посушливого 2020 року врожайність соняшнику цих самих гібридів була дещо нижчою. Скажімо, на Хмельниччині гібриди з цього списку показали 5 – 5,15 т / га, на Черкащині – 4,35 – 4,61 т / га, на Київщині – 4,54 – 4,72 т / га. Навіть у тому ж ТОВ «Ольга» на Вінниччині, де були одні з найвищих показників, урожайність 2020 р. була нижчою теж – на рівні 4,4 – 4,8 т / га.

Урожайність цієї селекції в товарних посівах упродовж 2018 – 2020 рр. була такою:

• NK KONDI: 5,9 т / га – Хмельницька і Вінницька обл., 5,2 т / га – Полтавська і Черкаська обл.;

• SY ARISONA: 5,3 т / га – Полтавська обл., 4,7 т / га – Кіровоградська обл., 4,5 т / га – Луганська обл., 4,1 т / га – Дніпропетровська обл.;

• SY CHESTER: 3,7 т / га – Донецька обл., 3,6 т / га – Кіровоградська обл., 3,1 т / га – Запорізька обл.

Для нинішніх погодних умов соняшник є надпривабливою культурою для багатьох. Кліматичні примхи набувають усе більше хронічного й неврівноваженого характеру, вони зіпсували реноме не одній культурі.

Погода взагалі здатна звести нанівець усе вами запроваджене, весь ваш найсучасніший менеджмент. І все ж із соняшником досі не так критично. Культура є відносно холодостійка й достатньо посухо­стійка. Втім, слід завважити, що хоча соняшник починають сіяти раніше за кукурудзу й подейкують, що він менш зважає на строки сівби, ніж кукурудза, непоодинокі приклади в центрі та й на півдні України свідчать, що ранні посіви соняшнику ніколи не формують максимальні врожаї.

Звісно, що наявність продуктивної вологи, опадів у потрібні фази вегетації – голов­ний чинник для всіх культур.

Отож, наразі отриманими 3 – 3,5 т / га соняшнику вже нікого не здивуєш. А якщо робити все правильно, то в сприятливі за погодними умовами роки можна отримувати й 4,5 – 5 т / га, й це не межа. Практики це підтверджували вже не раз. Нинішня розповідь про двох із них.

ТОВ «Зелена брама» – 5,7 т / га

ТОВ «Зелена брама» розташоване за 120 км від столиці, в селі Любомирівка на Київщині, в Згурівському районі. В обробітку – 580 га, на яких вирощують озиму пшеницю, соняшник і кукурудзу. У попередні роки були ячмінь та соя.

У сезоні-2020 соняшник на круг загалом закрили по 3,2 т / га: врожайність варіювала від 2,5 до 3,3 – 3,7 т / га, навіть 4,1 т / га залежно від попередника, а в одному полі на 15 га зібрали 5,7 т / га в бункерній вазі, гібрид Суміко HTS (Syngenta). Водночас тут висівають і гібриди ВНІС. Технологія вирощування практично майже однакова, ґрунти й умови ті самі – чотири місяці без дощу!

На рекордному полі, як розповідає Віталій Кривцов, управляючий господарством, підживлення і захист було виконано за рецептами технології АБК, у переліку бакової суміші листкових підживлень чималий список: бактерії, карбоксилати, полісахариди, фітогормони.

З препаратами й технологією АБК тут працюють уже п’ятий рік поспіль. А ще додатково попрацювали з ґрунтом – глибоке розпушування, активно застосовуються ротаційні борони Avers-Agro. Останній секрет – загорнули як добриво сидеральну гречку. Мінеральне живлення соняшнику закладалося під урожай 5 т / га. Густота 60 тисяч на гектарі була ефективнішою, ніж 65 тисяч.

Щодо інших культур, то торік тут зібрали 5,5 т / га пшениці, хоча й були в один момент близькими до її дискування, агрегати стояли наготові.

Однак Віталій Кривцов ризикнув за порадою Василя Притуляка (ТОВ «Високий врожай») слабкі через осінню посуху й весняні приморозки посіви «витягувати» комплексом біопрепаратів АБК із набором різних макро- та мікроелементів. Пшениця стала оживати, роботу посилили, у склад сумішей для листкових обробок уже додавали й інші препарати, зокрема Вуксал. Ось так і врятували врожай. Зазвичай пшениці тут збирають 6,5 – 7 т / га.

Віталій Кривцов, управляючий директор ТОВ «Зелена брама» (ліворуч), Василь Притуляк (ТОВ «Високий врожай»)

Ми робили репортаж із кукуруд­зяного поля «Зеленої брами» наприкінці минулого літа – дивувалися гарно виповненими до верхівки качанами, тоді як у сусідів картина була доволі сумною.

З 2017 року господарство має високі врожаї кукурудзи: 10 – 13 т / га. Торік на круг вийшли на 9 т / га, здавалося, що неуспіх. Однак веселкою заграла ціна. І все ж керівник не шпетив негоду ніяким боком і вважає, що недобраний урожай – лише його недопрацювання. Мовляв, здебільшого вони сіяли й доглядали за відпрацьованою технологією, як у минулі роки, а це неправильно – за такої посухи слід діяти інакше.

У господарстві закладені досліди з різних способів обробітку ґрунту, результати порівнюють з оранкою. Важливим і перспективним є мульчування ґрунту, при цьому мульчу, тут переконані, слід лишати подрібнену в пух, рівномірно розміщену. Заклали й демо стосовно використання сівалок Horsch Focus і Mzuri.

ФГ «Фавор ВГВ» – 7,3 т / га

Підприємство «Фавор ВГВ», що в Літинському районі на Вінниччині, давно дивує своїми результатами. Середня врожайність зернових тут завше понад 9 т / га, соняшнику – 5,5 т / га, кукурудзи – 15 т / га, сої – 5,2 т / га, ріпаку – 5,1 / га. Навіть минулого екстремального року, коли всі говорили за нестачу вологи, у ФГ «Фавор ВГВ» на круг зібрали 103,5 ц / га озимої пшениці, а окремі понад 100-гектарні площі показували й 107 – 115 ц / га.

В ютюб є відео жнивування на одній із таких площ – пшениці Реформ (RAGT), яка реально виглядає вражаюче. Озимого ячменю торік теж зібрали по 9 т / га. Й це при тому, що з 14 квітня й до кінця вегетативного періоду тут випало всього 155 мм опадів. Позаторік, коли кукурудзу в господарстві збирали по 15 т / га, врожайність площі з гібридом СИ Феномен у бункерній вазі становила 20 т / га, в заліку вийшло 18,5 т / га.

Не може не вражати й досягнутий тут рекордний урожай сої – 6,4 т / га. Одначе найбільше мене вразила цифра врожайності соняшнику – 7,3 т / га!

– Нічого собі! – саме так я і відреагував на цей показник.

– Не нічого собі, а все собі, – сміючись відповів Григорій Волинець, засновник та керівник ФГ «Фавор ВГВ». – Коли здіймають руки догори через нестачу вологи, я кажу: «А в Арабських Еміратах на піску вирощують люцерну для своєї худоби, ви про це знаєте?». Скажете, що дуже затратна та люцерна, не сперечаюсь, але ж – вирощують! Справа принципу – це можна робити! У космос теж літають далеко не всі, однак треба ж було полетіти, аби довести, що це можливо.

Чи поділюся секретами технології? Люди добрі, та це мій рецепт борщу – звідусюди взяв потроху, додав свого розуму й розуміння. Головне тут що?

Це – моє, моєї сім’ї, я сам їжджу в полі на обприскувачі, бо це важливо. Там де наше, тобто спільне – ніколи цього не буде. Які б грошовиті холдинги не були, скільки б вони не озброювалися технічно, це моя думка – там завжди буде інше. Адже там і головні фахівці, й ті, що на обприскувачі, люди найняті, менеджмент і вищого ешелону, й того, що ближче до поля, – працюють на тимчасовій роботі, не для себе. Це головний стрижень, як на мене.

Григорій Волинець, керівник ФГ «Фавор ВГВ»

Господарюють Волинці – батько і син – на 3 тис. га на орендованих землях навколо села Літинські хутори. У сівозміні – озима пшениця, озимий ячмінь, кукурудза, соняшник, соя. Ріпак торік не сіяли, бо сухо було, й для соняшнику тривала трирічна перерва, цьогорік його сіятимуть на площі близько 600 га. Окрім рослин­ництва збережено невелике племінне свинарство.

Коли слухаєш Волинця, хай і поверхову розповідь, навіть без деталей, розумієш, що такі результати – далеко не випадковість, тут ретельно підходять до кожного етапу роботи в полі: від підготовки ґрунту й внесення добрив до збирання та роботи з рослинними рештками.

Для отримання таких справді рекордних показників урожайності використовують найкраще насіння, яке додатково протруюють своїми силами, а насіння зернових культур готують на власному насіннєвому заводі.

– Правильна підготовка насіння – ось де початок, – говорить Григорій Волинець. – Розумієте, картопля, капуста й вода – буде російська їда «щі», якщо ж сюди додати шмат м’яса, буряк, квасолю й інше – вже буде український борщ. Так і тут: якщо я сіятиму те, що мені продали, це й буде «щі»…

Сьогодні наукою і практикою, в тих самих Еміратах, доведена реальна цінність застосування біопрепаратів і мікоризи. Мільйони років існує така форма співіснування грибів і рослин, яка відрізняється високим ступенем міцності та глибиною зв’язку.

Гіфи гриба проникають у міжклітинний простір тканин кореня, навіть дуже часто й всередину самих клітин, обидва компоненти за сутністю вже являють собою єдину живу систему, структурну і функціональну, водночас збільшуючи об’єми кореневої системи в десятки разів. Саме такий симбіоз допомагає в пустелях тягнути воду з глибини піску й живити рослину.

На ринку багато чого пропонується, і я собі знайшов таку точку дотику. На додаткове протруєння насіння комплексом власних «інгредієнтів», зокрема й біологічними препаратами, ми сьогодні витрачаємо в межах 7 тис. грн / т. Звісно, на соняшнику – менше, на сої, пшениці – так і є.

Цього не буде робити велике господарство, цього й немає сенсу робити всім. У мене це спрацьовує, я й роблю. Далі вибір гібрида, відповідна підготовка ґрунту.

– Проте ж ви орете, культивуєте ґрунт, чим самі порушуєте ці заселені мікоризи…

– Розумієте, ми йшли шляхом зменшення впливу на ґрунт – перевагу надавали дискуванню й мінімальному обробітку, навіть рухалися в бік «нуля».

Однак ледь не дійшли до фінансового нуля, закинули все й повернулися до традиційного обробітку. Поки що – так. Якість сівби – наступний надважливий етап. Я

кщо на цьому етапі припуститися помилок, виправити їх упродовж поточного сезону вже буде неможливо. Відтак до вибору сівалок підійшли виважено.

Пробували різними сівалками – точного висіву Challenger, непогано сіяла й бурякова Planter, у планах пробувати Mzuri, нині соняшник сіємо Väderstad Tempo 16-рядною, міжряддя 70 см. Якось пробували врозкид сіяти зерновою сівалкою суцільного висіву, так би мовити, «під гребінець», і з меншими міжряддями, ефект майже вдвічі менший. Важливим є як висів на однакову глибину, так і рівномірність розташування насінин у рядку.

Підживлюємо, фунгіцидний захист два-три рази, мікродобрива, амінокислоти, стимулятори росту, регулятори росту. Позакоренево даємо бор, використовуємо Вітазим – дуже хороша річ.

Ми знаємо про ауксини, гібереліни, цитокініни та ін. Однак у цьому препараті, створеному американцями, ще потужніші гормони росту – брасино­стероїди.

На відміну від ауксинів та гіберелінів, брасиностероїди забезпечують не тільки лінійний ріст стебла, а і його потовщення. До того ж всі стимулятори, які є сьогодні на ринку, працюють лише на рослину, жоден не покращує прикореневу мікрофлору природним шляхом.

А Вітазим це здійснює завдяки збільшенню кореневих виділень. І це забезпечує надходження до рослини додаткового біологічного азоту, який не підкислює ґрунт як мінеральний. Багато чого ми використовуємо. Зокрема й Райс Пі (RISE P) від компанії «Агрітема» – з умістом спеціалізованих бактерій, які теж стимулюють ріст кореневої системи, й заодно розчиняють наявний у ґрунті фосфор і роблять його доступним рослині. Водночас і патогени потісняють у ризосфері. Ми ж звикли, що є азотфіксуючі бактерії.

Це інші. Ми всі ці препарати використовували на зернових, кукурудзі, соняшнику, сої, врожай котрої у нас був 6,4 т / га, але перестали її сіяти – нема умов для неї.

Я знову повертаюся до прикладу з борщем: якщо 20 господинь візьмуть ті самі продукти, приготовлена страва в них буде різною. Так і тут.

Кожен фермер мислить по-своєму. Я оце всім, хто приїздить, розказую, показую, одначе точно знаю – все одно всього цього він робити вдома не буде.

Ну можливо п’ятеро з сотні спробують. А інші ще й скажуть, що вихваляюся. То й не пишіть усього. Навіщо мені негатив. Я просто довів, що 6 – 7 т / га соняшнику – це реально. Гібрид НК Конді (Syngenta), ми його завжди сіяли й цієї весни посіємо.

Гарний у нас був і Вольф (RAGT). Того року (сезон 2015-го чи 2016-го), коли нам це вдалося, на 400 га врожайність була 7,3 т / га. Зійшлися всі, як кажуть, зірки разом: і погода, і наш менеджмент, і все інше. Однак ось вже три роки у нас соняшник не висівався, повертаємо в сівозміну на четвертий рік. Бо є сівозміна. Сою по сої, кукурудзу по куку­рудзі ми ще можемо сіяти, а соняшник – ні. Гроші нині можна заробити будь-де, наразі нема різниці в тому, що ти зібрав 10 т / га пшениці чи 5 т / га соняшнику.

А от соняшник по соняшнику нам би ще й проблем додав – на більшу кількість захворювань більші витрати на захист, урожай менший тощо.

Окрім усього іншого, в нас ґрунти мають усього 1,2 % гумусу, суглинки. Однак нічого, живемо-працюємо. Насправді за врожайністю не гонимося. Окрім того, що я і син – за освітою економісти, всі ми, хто на землі, – економісти по життю. Інакше не можна.

Кінцевий результат, урожайність – це, звісно, одна справа, приємна, але скільки маєш прибутку з 1 га – головніше. Все ж ми намагаємося й на цих небагатих землях віддавати людям за оренду паїв не менше 30 %. Наше господарство має алегоричну назву, пов’язану зі святим місцем – Священною горою, де преображення Господа відбулося.

Ми теж у міру своїх сил намагаємося відродити, відтворити своє село. А ще, не можу не сказати, мій син є у мене заступником і йому цікаво все – племінне господарство, у сезон він – на комбайні, на тракторі, на сушарці, поле знає не гірше будь-якого агронома. Й це одна із причин, чому мені хочеться все це робити.