На тлі високого врожаю зернових в Україні та високих цін на зерно до основних проблем сезону 2021 р. можна зарахувати різке подорожчання природного газу, вартості сушіння зерна, зростання цін на добрива, підвищення вартості логістики.

Через високий попит Укрзалізниця збільшила вартість оренди зерновозів до максимуму за останні кілька років. За період з липня по жовтень 2021 р. вартість перевезень 1 т зерна залізничними лініями виросла вчетверо: з 380 грн / т до 1100 – 1555 грн / т. Чимало трейдерів відмовилося від залізничних перевезень на користь автомобільних. Вартість автомобільних перевезень нині можна порівняти із залізничними, але автомобілі в портах розвантажуються ефективніше без затримок і простоювань там і в дорозі. Однак так само не виключаються проблеми з автоперевезеннями зерна через брак законтрактованої кількості машин, завантаженість зерном портів і посилений контроль за перевантаженням. Водночас у Центрі транспортної логістики також часто спостерігається нестача вагонів, затримка їх постачань за заявками елеваторів і зниження обіговості вагонів. Через це виникає недовантаження обсягу зерна за контрактами. Спостерігається також зростання кинутих завантажених вагонів на шляхах і їх 4 – 5-денні простоювання в очікуванні розведення між станціями. Це призводить до затримок відправлень уже розподілених вагонів, зривів основних термінів постачань продукції до портів Одеси й Миколаєва та порушення вчасності виконання експортних контрактів.


Газ є ключовою складовою собівартості послуг елеватора. Для зниження вологості зерна кукурудзи на 1 т∙% потрібно близько 1,3 – 1,5 м3 газу.


Ціна на газ минулої осені застукала елеватори зненацька. Скажімо, за даними елект­ронних біржових торгів на Українській енергетичній біржі, середня ціна за 1 тис. м3 у жовтні становила 28 654 грн, або більш як 28 грн / м3, а в листопаді ще зросла. У вересні ціна за 1 тис. м3 була 18 505 грн, або 18,5 грн / м3.

Ціни на сушіння кукурудзи на газі залежно від елеватора восени коливалися від 80 грн / т∙% до 180 грн / т∙%. Низька ціна на сушіння зерна на деяких елеваторах пов’язана з вільним ринком газу та укладенням угод на постачання газу раніше, в травні за ціною нижче теперішніх прайсів, а також у виграші на оборотах елеватора та заробітках на прийманні, відвантаженні й зберіганні. Не всі елеватори можуть працювати саме так, тож ситуація різниться від регіону до регіону і стратегії підприємства. Вища вартість на сушіння зерна на частині елеваторів зумовлена неможливістю законтрактуватися на газ раніше за гарною ціною. Гуртова закупівля назагал може стати або колосальною економією, або сильною переплатою. Ніхто не може заздалегідь передбачити, чи варто закуповувати газ наперед. Чимало підприємств нині закуповує газ лише на місяць уперед. Водночас щодо ситуації, що склалася з вартістю газу минулої осені, можна сказати, що ті елеватори, які уклали угоди на постачання газу раніше й гуртом його закупили за низькою ціною, однозначно виграли.

Вологість зерна кукурудзи в агросезоні-2021 була доволі високою, часто-густо перевищувала 30 % через різні причини, зокрема й через неоптимальний вибір ФАО гібридів кукурудзи.


Неправильний, часом банальний вибір гібридів кукурудзи з великим ФАО 300 – 400 для зони Полісся може призвести до чималих збитків, які обчислюються мільйонами доларів через досушування зерна з 30 – 32 % до 14 %, а не з 24 % до 14 % за правильного підбору ФАО гібридів для цієї зони.


Сушіння 1 т∙% кукурудзи на зовнішньому елеваторі сягає 150 – 170 грн. Із досушуванням із 30 % вологості зерна до 14 % висушити потрібно приблизно 16 % вологи. Виходить 16 % х 150 грн = 2400 грн сушіння 1 т кукурудзи. За врожайності 8 т / га вартість сушіння становить на 1 га: 8 х 2400 = 19 200 грн / га. На 10 000 га виходить 192 000 000 грн, або $ 7,1 млн за курсу 27.

За сушіння зерна з вологістю 24 % до 14 % досушити потрібно приблизно 10 % вологи. Виходить на 10 000 га близько 120 000 000 грн, або $ 4,4 млн. Економія лише на правильному виборі ФАО гібридів кукурудзи для Полісся на 10 000 га становить $ 2,7 млн, або 37 %. Це великий резерв для оптимізації витрат і лише один момент в економії витрат у технології вирощування кукурудзи.

За вартості 1 т кукурудзи приблизно $ 256 і 8 т / га врожайності загальної виручки виходить 2048 $ / га, з якої 711 $ / га, або 34 %/, становить сушіння зерна з бункерною вологістю 30 %. За бункерної вологості 24 % сушіння зерна становить 444 $ / га, або 21 %.

Витрати на сушіння кукурудзи не обмежуються платою за природний газ, сюди слід додати логістичні витрати на транспортування та перевалку кукурудзи, заробітну плату працівників, витрати на електрику та амортизацію механізмів тощо. Не потрібно також забувати про те, що в зерновозі перевозиться 30 т кукурудзи, з яких приблизно 4 т є водою, яку опісля слід випарувати в сушарці на елеваторі для одержання базової вологості зерна 14 %. Це так само є резервом у зменшенні витрат, коли перевозиться кукурудза з меншою вологістю та меншим умістом води.

Є компанії, в яких розплановане збирання кукурудзи щонайменше до кінця грудня. Там є проблеми з якістю зерна кукурудзи з високою вологістю. Це обертається фузаріозами на качанах, через що можлива здача частини зерна кукурудзи на спирт, залишення необробленої восени площі полів і зменшення врожайності щонайменше на 10 – 15 % наступного року через весняний обробіток ґрунту. Через ці причини та можливості випадання снігу виникають дуже великі ризики появи збитків і недоотримання комерційної вигоди.

Проблеми з качанами кукурудзи через пізнє збирання, високе ФАО з високою вологістю

Зі сказаного вище важливо відзначити, що серйозної шкоди врожайності кукурудзи може завдати фузаріоз, який пошкоджує качани, та інші хвороби. Одна з причин поширення фузаріозу – неправильний вибір гібридів із великим ФАО кукурудзи. Хвороба має вияв у період молочно-воскового дозрівання та може продовжувати свій розвиток за підвищеної вологості. На качані з’являються спершу одна, згодом кілька заражених ділянок, які поступово розширюються та охоплюють чималу частину качана (фото).

Хвороба розвивається насамперед на качанах, які пошкоджені бавовняною совкою, метеликом, мають велику вологість. У таких випадках патоген потрапляє всередину епідермісу, руйнує його, а далі проникає в здорові зерна. Це все наслідки, що додаються до високої вартості сушіння зерна, дорогу логістику, що йдуть ще від вибору гібридів кукурудзи з великим ФАО, нетиповим для певного регіону.

Крім того, затягувати зі збиранням після 1 листопада не можна через те, що падає результативність сушіння за температур нижче +1,5 – 4,5°С. Нагріти повітря в сушарці умовно до +100°С легше, якщо температура на вулиці +10°С, а не 0°С або мінус 5°С. Потрібно також розуміти, що кукурудзу не можна пересушувати, тому що ця культура схильна до підвищеної тріщинуватості. Зерно з внутрішніми тріщинами під час транспортування із зерносушарки до силосу, а опісля під час відвантаження з силосу на авто й залізничний транспорт легше та більше подрібнюється, і показник за сміття може в таких випадках перевищувати припустимі 2 %. Нагрівання кукурудзи в рухомому шарі шахтних сушарок допускається до +50°С, температура теплоносія не має бути вище +130°С (якщо кукурудза йде на переробку) і +110°С (за сушіння кукурудзи для довготермінового зберігання). Не можна нагрівати кукурудзу понад +60°С через те, що відбувається окислення жиру, в якому розчинена велика кількість вітамінів і біологічно активних речовин, що може спричинити зниження якості й поживної цінності зерна.

Питання «як не витрачатися на досушування зерна кукурудзи» стояло завжди, але стрімкий ріст цін на газ змінив ставлення до його розв’язання та до економії палива на елеваторі. Якщо раніше витрати на досушування зерна кукурудзи було бажано знизити, то тепер ця економія стала гострою потребою. Розглянемо шляхи зниження витрат на досушування кукурудзи через агротехнічні методи вирощування культури та збирання з найменшою вологістю зерна.

По-перше, потрібно збалансувати структуру посівних площ під культурами та сівозміну. Залежно від зони сіяти як ранні зернові (ячмінь, озима пшениця, озимий ріпак, горох), так і пізні зернові культури (соя, соняшник, кукурудза). Через оптимальну структуру буде менше навантаження під час збирання на пізні зернові культури.

По-друге, чітко розрахувати потребу в комбайнах, зерновозах, добове завантаження своїх елеваторів і термін закінчення збирання. Бажано, аби збирання, обробіток ґрунту й внесення добрив закінчувалися до кінця листопада.

По-третє, за наявності в структурі лише пізніх зернових культур (кукурудза, соя, соняшник) усі заходи слід спрямовувати на раннє зміщення терміну збирання, надто для сівозмін, що складаються з пізніх зернових культур (кукурудза – соя, кукурудза – кукурудза – соя – соя тощо). Інтенсивна вологовіддача зерна кукурудзи практично припиняється за зниження середньодобової температури повітря до +5 – 6°С і підвищення його відносної вологості до 80 – 90 %. Такі погодні умови приблизно настають зазвичай із першої декади листопада. Тому, коли такі умови настають, переносити термін збирання кукурудзи вже недоцільно, позаяк вологість зерна істотно не знизиться та не сягатиме норми.

По-четверте, на всій сої важливо проводити десикацію дикватами. Це давало би змогу розпочати збирати сою за 16 % вологості й нижче у вересні та закінчити до кінця цього місяця.

По-п’яте, для досягнення конвеєрного дозрівання важливо висівати сорти сої різних груп стиглості. За умов Полісся та західного регіону перевагу слід надавали ультраскоростиглим і скоростиглим (91 – 100 днів) сортам сої, у лісостепових зонах – ранньо- та середньоранньостиглим (табл. 1). Проте існують відмінності в інтерпретації за різними групами стиглості (табл. 2, 3).

У міжнародній практиці існує кілька систем індексування гібридів кукурудзи за тривалістю вегетаційного періоду. В Україні загальноприйнятою є європейська система градації термінів стиглості гібридів кукурудзи за показником ФАО (табл. 4, 5).

Відповідно до класифікації ФАО весь світовий асортимент гібридів кукурудзи був поділений на дев’ять основних груп, а за основу систематики було взято бали від 100 до 900. Одна одиниця в балах ФАО відповідає різниці між гібридами в 0,1 % сухої речовини в качанах. Різниця в 10 балів за ФАО відповідає приблизно одному-двом дням різниці за дозріванням або 1 – 2 % за вмістом сухої речовини в качанах за однакових термінів збирання. Сотні вказують на приналежність гібрида до певної групи стиглості, десятки – на становище гібрида в цій групі, а одиниці – на забарвлення зерна.

Для досягнення конвеєрного дозрівання кукурудзи та непотрапляння її у посуху під час цвітіння слід висівати гібриди різних груп стиглості. Для Степу рекомендується 25 % ранньостиг­лої групи, 30 – середньоранньої, 30 – середньостиглої та 10 – 15 % середньопізньої. Для Лісостепу – 25 % ранньостиглої групи, 40 – середньоранньої, 35 % – середньостиглої. Для Полісся – 60 – 70 % – ранньостиглої групи, 40 – 30 % середньоранньої. Наприклад, для Чернігівської області рекомендується 60 – 70 % ранньостиглої групи, 40 – 30 % середньоранньої до ФАО 250. Для Київської області – 40 – 30 % ранньостиглої групи, 60 – 70 % – середньоранньої до ФАО 300. Для Полтавської області – 25 % ранньостиглої групи, 40 – середньоранньої, 35 % – середньостиглої до ФАО 350.

На Поліссі (Житомир, Рівне, Івано-Франківськ, Львів) бажано проводити 50 – 75 % десикації кукурудзи гліфосатом. Для Київської та Хмельницької областей важливо проводити 25 % десикації. На Поліссі ж – може доходити до 100 %. Наприклад, для Чернігівської області десикація кукурудзи може бути обов’язковим 100 %-вим заходом, що дає змогу почати збирати кукурудзу за 22 – 24 % вологості в жовтні та закінчити до кінця листопада. Якщо неправильно підбирати ФАО і не робити десикацію на Поліссі, то не встигаєш на великій площі підготувати ґрунт з осені, що мінус щонайменше 10 % врожайності на наступний рік. За такого підходу виходить пропустити й висушити кукурудзу на сушінні до стандартної вологості за один прохід, а не за два рази до скидання до 14 % вологості, що економить гроші та ресурси. Подвійне пропускання через сушіння до скидання з 32 – 28 % до 14 % вологості за нинішньої вартості газу й тарифів на сушіння з’їдає всю рентабельність вирощування кукуруд­зи. Тому важливо зібрати з меншою вологістю від 24 % і пропустити через сушіння з одним пропуском до скидання до 14 % вологості.

Україна складається з трьох агрокліматичних зон: Степ, Лісостеп, Полісся. Таку класифікацію було проведено за співвідношення кількості опадів із кількістю нагромадженого тепла. Тепер же, зі зміною середньорічної температури та кількості нагромадженого тепла, ці агрокліматичні зони зміщуються. За даними синоптиків, вони поступово мігрують на північ. Підвищення температури на 1°С зрушує кордон агрокліматичних зон пересічно на 100 км на північ, а температура зросла на цілих 2°С. Тому межа кліматичних зон змістилася аж на 200 км. Відтак чимало продавців насіння рекомендують через кліматичні зміни та зміщення кліматичних зон вирощувати гібриди кукурудзи з більшим ФАО, ніж рекомендується для зони згідно із сумою ефективних температур. За нинішніх тарифів на сушіння такий підхід буде малоефективним.

І в-шостих, важливо правильно почати висівати гібриди з відповідним ФАО (рисунок). Сіяти слід починати трохи з найменшим ФАО кукурудзи для раннього збирання та можливістю проведення там десикації, а опісля переходити на найпізніші, потім середні та закінчувати найбільш ранніми. За вирощування гібридів різних груп стиглості починати збирання слід із ранньостиглих або середньоранніх, щоб на більш пізніх тим часом знизилася вологість зерна. 

Таблиця 1. Сорти сої за різними групами стиглості й класифікації

Група стиглості

Період вегетації, днів

Сума ефективних температур, потрібних для визрівання (вище +10°С), °С

Зона вирощування та призначення

Ультраранньостиглі

Менше 80 днів

1600 – 1800

Всі зони, пріоритет – північні райони, післяукісні та пожнивні посіви та коли соя виступає попередником озимої пшениці

Дуже ранньостиглі

80 – 99

Ранньостиглі

100 – 109

1800 – 2000

Середньоранньостиглі

110 – 119

2000 – 2500

Всі зони

Середньостиглі

120 – 129

2500 – 2800

Всі зони, крім північних районів

Середньопізньостиглі

130 – 139

2800 – 3000

Південний Степ, Крим

Пізньостиглі

140 – 159

3000 – 3200

Південний Степ, Крим

Дуже пізньостиглі

Понад 160

Понад 3200

 –

Таблиця 2. Групи стиглості сортів сої

Група стиглості

Міжнародна класифікація

Сума активних t°(С > 10°С), °С

Тривалість вегетації, діб

Ультраранні

000

1800 – 2200

До 90

Ранньостиглі

00

2200 – 2600

91 – 100

Середньоранньостиглі

0

2600 – 2800

101 – 110

Середньостиглі

I

2800 – 3000

111 – 120

Середньопізні

II

3000 – 3200

121 – 130

Пізньостиглі

III

3200 – 3400

131 – 140

Таблиця 3. Порівняння різних класифікацій сортів сої за стиглістю

Група стиглості

За днями вегетації

За тепловими одиницями Crop heat units, CHU

За «нулями»

Ранні

90 – 105

<2400

000

Середньоранні

105 – 115

2400 – 2550

00

Середньостиглі

115 – 125

2550 – 2800

0

Пізньостиглі

125 – 140

2800 – 3000

I

Пізні

≥140

3000 – 3300

II

Таблиця 4. Класифікація гібридів кукурудзи різних груп стиглості

Група стиглості

ФАО

Сума активних температур, °С

Сума ефективних температур, °C

Період вегетації, днів

Кількість листків, шт.

Ранньостиглі

100 – 199

2200

900 – 1000

90 – 105

12 – 14

Середньоранні

200 – 299

2400

1100

105 – 115

15 – 16

Середньостиглі

300 – 399

2600

1150

115 – 120

17 – 18

Середньопізні

400 – 499

2800

1200

120 – 130

19 – 20

Пізньостиглі

500 – 599

3000

1250 – 1300

135 – 140

21 – 23

Таблиця 5. Гібриди кукурудзи різних груп стиглості

Група стиглості

СЕТ (<10°С)

Дні

ФАО 

Ультраранньостиглі

840 – 900

75 – 80

100 – 149

Ранньостиглі

900 – 1200

94 – 100

150 – 199

Середньоранні

1300

105 – 115

200 – 299

Середньостиглі

1400

116 – 122

300 – 399

Середньопізні

1500

123 – 128

400 – 499

Пізньостиглі

1500 – 1800

130 – 140

500 – 600

Сергій Хаблак, доктор біологічних наук