Робота, результат якої побачимо навесні

Офіс BASF у Києві – просторий і світлий, і в цей час, коли в полях уже завершилися жнива й легкі осінні дощі живлять озимину, в офісі людно, кипить робота великої міжнародної компанії. Я пройшов по багатьох кабінетах і поспілкувався з багатьма працівниками. Ми не бачимо їх роботи, як не відчуваємо роботи поршнів у двигуні свого авто, коли їдемо в поля, але є потужна енергія, рух – і робота буде помітна навесні й упродовж наступного року, коли здійметься триметрова кукурудза, піднімуть до сонця круглі голови соняшники та зацвіте ріпак.

– Як почувається сьогодні BASF на ринку, як змінюється ринок у ці буремні часи? – це запитання я адресував керівнику відділу продажів департаменту BASF Agricultural Solutions в Україні Юрію Журавлю.

– Компанія BASF на ринку України вже понад 30 років і завжди була відома своїми інноваційними продуктами, які дають очікуваний результат та високі врожаї. Ситуація на ринку складна, фермер, як і всі українці, переживає тяжкі часи. Кожного дня над головою літають ракети, шахеди, є непевність з експортними каналами, тому вкрай складно прогнозувати, планувати. Проте одне незмінне на ринку – це партнерські відносини, ми постійно підтримуємо зв’язок із нашими кінцевими споживачами, фермерами і, звичайно, партнерами-дистриб’юторами, співпраця з якими витримана роками.

Колись я побував у Великобританії на новому заводі інокулянтів BASF і там, безпосередньо на виробництві, зрозумів глибину цієї компанії, її вектор на прогрес та інновації. Тому за новинками зазирнув до Миколи Мілієнка, керівника відділу маркетингу департаменту BASF Agricultural Solutions в Україні.

 

– Чи буде від BASF щось новеньке наступного року? Он фермери активно беруться за сою…

– У нас декілька років тому була комунікаційна кампанія «Соя любить BASF», і це дійсно так. Для захисту сої в нас є чудові препарати, такі як: Базагран®, відносно новий гербіцид Корум® і новинка сезону-2024 – протруйник Мерівон® Про. Ми пропонуємо найбільш комплексне рішення, від протруйників до повного захисту сої, зокрема гербіциди, фунгіциди.

– Науковий рівень BASF дуже високий. От є, наприклад, таке поняття – AgСelence®-ефект. Як ви це пояснюєте фермерам?

– Насправді, це дуже просто. Це додатковий фізіологічний ефект, який фермер отримує в результаті внесення протруйників або фунгіцидів. Це не тільки захист, а й стимулювання фізіологічних властивостей рослини. Тобто фермер отримує не тільки більший урожай завдяки захисту, а й якісніший урожай. Застосовуємо фунгіцид чи протруйник й одержуємо додаткові стимули для рослини. Цей ефект притаманний продуктам BASF на основі піраклостробіну, дімоксістробіну чи флуксапіроксаду (Ксеміум®), AgСelence®-ефект – це краще озеленення рослини, краще засвоювання азоту й у підсумку – вищий і якісніший урожай.

– Війна багато процесів поставила на паузу… Напевно, і новинки BASF з’являться вже після перемоги?

– Ні, компанія BASF не може без інновацій та відкриттів, ми готові запропонувати нові рішення фермерам, адже ринок потребує інновацій навіть під час війни. У 2024 році компанія виводить на ринок продукти на основі молекули Ревісол®. Перший з них – фунгіцид Ревіона® Це вже фунгіцид з нового покоління триазолів – він відповідає не тільки українським вимогам, а й європейським. Це нова молекула, досягнення R&D BASF, яка вже кілька років працює на європейському ринку, і, сподіваюся, в Україні ми досягнемо такого самого успіху.

Отримувати високі врожаї легше, висіваючи якісне насіння інноваційних гібридів. Керівник відділу насіння Олександр Яцик має що запропонувати нашим аграріям.

– На які новинки слід звернути увагу фермерам у насінництві?

– На сьогодні компанія BASF зосереджена на представленні ринку нових гібридів, які допоможуть українським аграріям отримувати високі врожаї з мінімальними ризиками в умовах сьогодення (екстремальні погодні умови, недостатнє та невчасне внесення добрив, поширення хвороб тощо).

У сезоні-2024 агровиробники матимуть змогу придбати новий гібрид соняшнику для інтенсивної технології вирощування – Алуріс КЛП. У компанії BASF ми переконані в успіху цього продукту, оскільки він має високий потенціал урожайності (понад 4 т / га), високу олійність і чудову стійкість проти основних хвороб.

Не менш важливими є новинки високоврожайних гібридів озимого ріпаку для класичної технології вирощування ІНВ1170 та ІНВ1199. Обидва продукти мають високу адаптивність до вирощування в різних кліматичних зонах, широке вікно посіву, що дуже актуально при нестабільному зволоженні, та високу стійкість проти основних хвороб.

Логістика в нас в Україні – одна на всіх проблема – для експортерів, фермерів, виробників і постачальників ресурсів. Вадим Демчук, керівник відділу постачання і клієнтської підтримки, відповів на мої запитання.

– Логістика нині – проблема як транскордонна, так і внутрішня, але ж, як я розумію, ви все довезли клієнтам?

– Так, усе довезли. Ми зупинилися на кілька тижнів і вже в березні 2022 року почали відвантаження з локальних складів. Однак розуміли, що є запит на наш імпорт, багато продуктів залишалося на складах у Німеччині, й ми почали шукати нові склади на заході України, вибудовувати нові ланцюжки. Знайшли нових митних брокерів, склад у Тернопільській області. Відшукали українську транспортну компанію для організації імпорту, оскільки наші попередні перевіз­ники відмовилися їхати до України. Відпрацювали шляхи постачання не тільки через Польщу, але і Румунію.

Перейшли на спрощену процеду­ру розмитнення товарів (декларація типу ЕА), що, в свою чергу, дало можливість спростити логістику і завозити продукти напряму до наших клієнтів. Це основні рішення, які ми зробили. У 2023 році працювали над зростанням кількості перевізників і збільшенням кількості складів зберігання, щоб уникнути великої концентрації продуктів на одному-двох складах.

Є у BASF цифрові рішення, інструменти, які полегшують роботу аграрія. Про них я розпитав Анну Токаренко, керівника відділу комерційних та цифрових рішень.

– Задача нашого відділу – роз­робляти та впроваджувати стратегію по просуванню на ринку. Й один зі шляхів – цифрове рішення xarvio® FieldManager.

– Тобто ексклюзивний діджитал-продукт BASF… Ви гадаєте, діджиталізація – реальна перспектива для українського аграрія?

– Одне із завдань xarvio® FieldManager – полегшити та підвищити ефективність роботи українських аграріїв, адже діджитал – це важливе доповнення до таланту, досвіду та інтуїції виробника. Ми спостерігаємо, що сьогодні дедалі більше агровиробників застосовують у своїй щоденній праці цифрові рішення, оскільки вони значно полегшують їхню працю та роблять аграрний бізнес більш передбачуваним. Це допомагає економити час та оптимізувати інвестиції ресурсів, зокрема людських. Щоб отримати дані, керівнику не потрібно їздити постійно в поле, він може отримувати аналітику від маленького помічника – цифрового додатку.

І врешті я дійшов до головного кабінету департаменту BASF Agricultural Solutions в Україні.

Директор зі стажем 17 років у BASF

Сезарі Урбан, новий директор департаменту BASF Agricultural Solutions в Україні, належить до сталого складу менеджменту компанії, останні три роки керував Agricultural Solutions та Proxy в Nunhems у BASF Польща, а його попередник – Крістіан Телл – очолив підрозділ Agricultural Solutions в Італії. Отже, це планова ротація всередині групи. Приязний, спортивний, багатомовний Сезарі одразу став своїм у київському офісі BASF, і співробітники звертаються до нього на ім’я, без зайвих церемоній. Спільну мову з командою директор знайшов одразу.

– Я працюю в BASF від 2006 року, а до того – в інших бізнесах, в AGD на різних позиціях. Працював також і у видавництві в Кракові, а потім закінчив МВА, й оскільки за освітою я аграрій, то відгукнувся на пропозицію BASF. Вони саме шукали фахівця з ринкових стратегій. Власне, цим і зайнявся в перший рік своєї роботи, зміною ринкових стратегій на польському ринку. Згодом був менеджером, який відповідає за вісім дистриб’юторів на сході Польщі, біля українського кордону. Потім мене перевели до Праги, відповідав за ринкові стратегії в Центральній Європі. А після трьох років успішної роботи був запрошений повернутися до Польщі на посаду керівника підрозділу Агро. Мої компетенції в будівництві знадобилися 2019 року, і я займався окремою структурою з будівельної хімії, керував цим проєктом. Також керував Nunhems, насіннєвий підрозділ BASF, був обраний президентом Польської Асоціації захисту рослин.

– Проте – чому Україна? Чому ви погодилися на таку складну посаду в країні з гарячою війною і напівзруйнованим ринком?

– Не приховую, що Україна була предметом моєї цікавості останні десять років, і я висловив згоду обійняти посаду керівника українського дивізіону, однак тоді на цю посаду було призначено Тіберіу Діма, якого ви добре знаєте. Проте врешті в травні цього року така пропозиція мені надійшла. Моє оточення було вражене, адже кожний знає, що в Україні точиться війна, що напади країни-агресора не припиняються… Кожен знає, що Україна – це країна, яка бореться за свободу. Країна, яка надзвичайно перспективна. Справді, війна відчувається всюди, в багатьох на фронті близькі та рідні. Є економічні негаразди, блокада інвестицій, зниження закупівель. Однак, з іншого погляду, є і перспективи.

– Війна змінює все наше життя… Проте люди мають віру в перемогу. Люди єднаються, і це добре.

– Я вже встиг зустрітись і поговорити з ключовими дистриб’юторами, і знаю, що багато компаній інвестують у будівництво на заході України, будують термінали, склади. Вони пов’язані з експортом, і це тривалий довгохвильовий рух, морські шляхи певним чином заблоковані, тож будівництво інфраструктури на заході України має сенс не тільки в цьому аспекті, під час війни. Всі ми сподіваємося, що Україна стане членом ЄС і зможе безмитно експортувати продукцію на європейський ринок, тоді потужна і розвинена інфраструктура буде як ніколи актуальною, тож вона важлива не тільки зараз, а й у перспективі.

BASF змінює практики, змінюється сам і змінює людей

– Чи змінилися ви особисто за час роботи в BASF? Адже це специфічна компанія, принципово інноваційна і заряджена на ефективний менеджмент.

– Напевно, BASF – компанія, яка передусім скерована на розвиток, – розвиток продуктів, технологій, однак також і людей. За час співпраці з BASF я мав можливість брати участь у багатьох програмах професійного розвитку та освіти, працювати за кордоном, усе це позначилося на моєму особистому розвитку, навіть і на розвитку моєї родини. Ми з дружиною були в Чехії, коли наш син пішов до міжнародної школи, досконало вивчив різні мови, в тому числі англійську, і тепер, коли йому 18, це стало в пригоді. Робота в BASF ключовим чином вплинула на моє життя і життя моєї сім’ї в плані особистого розвитку, але це водночас дуже відповідальна та вимог­лива робота. Останні 17 років мій робочий день тривав 10 годин, іноді 12. Це великий обсяг викликів, складних рішень, а часом і стресів, але це нормально для бізнес-середовища. Я керував великими колективами, у Польщі останнім часом це було близько 100 осіб. Людина, яка відповідає за колектив, мусить дбати про безпеку, умови праці, в кризових ситуаціях допомагати працівникам або їх родинам. Звісно, я маю інші компетенції та досвід, ніж 17 років тому. Я маю відповідальність за бізнес і людей, я здатен ухвалювати непопулярні рішення, якщо вони в перспективі корисні. Я усвідомлюю свою роль. Я поділяю цінності BASF, увагу і турботу про людей. BASF – не бренд на слайдах, це реальне середовище буття.

Праця фермера – від пошани до атак

– А що ви взагалі думаєте про працю фермера, про її значення для спільноти, для людства загалом?

– Зрозуміло, що праця фермера, землеробство, тісно пов’язана з інвестиціями в себе і розвитком технологій. Праця фермера в суспільстві надважлива, як праця вчителя, правника, і це – продовольче забезпечення кожної країни, без огляду на те, Україна це чи Польща, мирний час або війна, яка точиться зараз. Другий аспект – середовищний, фермер більше від інших розуміє необхідність піклування про екологію та навколишнє середовище, він щодня бачить, як кліматичні зміни призводять до посухи, до повеней, він бачить, як усе це впливає на польовий стан культур, на розвиток рослин. Фермер розуміє, чому потрібно впроваджувати безплужний обробіток ґрунту. Жодна екологічна організація, жоден Грінпіс не мають такого досвіду в збереженні природи, який є у фермера. Бо фермер цим живе. Він знає, що коли піде на конфлікт із середовищем, із природою, то програє, адже згодом не отримає врожаю. Останнім часом в Євросоюзі та розвинених країнах є такий тренд – емітувати якнайменше СО2. У цьому є певне нехтування специфікою фермерської праці. Фермерство вбачається як джерело СО2, але ніхто не враховує, що фермерство також абсорбує карбон. У Польщі та Україні праця в сільському господарстві шанується, а в таких країнах як Франція, Німеччина іноді трапляються напади на фермерство як на явище, що «отруює» людей, через шкідливі викиди, пестициди тощо. Атаки відбуваються на хімічні виробництва або насіннєві компанії. Це потужний виклик. У своїх технологіях фермер мусить передбачити якнайменший викид двоокису вуглецю, і BASF має такі продукти. До того ж ми повинні боротися за добру репутацію фермерів, адже їхня праця вимагає величезної поваги.

– Якщо йти цим шляхом, європейське сільське господарство взагалі нездатне буде конкурувати з Аргентиною та Бразилією. Заборона пестицидів – чисто політичний крок, адже сьогодні людина в місті, просто виходячи на вулицю, отримує у 12 разів більше шкідливих впливів, ніж це передбачено нормами. І це не регулюється. А регулювати якісь сліди пестицидів у харчових продуктах… Це сумно. Адже фермер повинен виробляти продовольство.

– Так, повинен. Реакції Євросоюзу – це виклики для фермера, всі ці заборони мають стояти на аналітиці, до чого вони призведуть. Через механічні способи боротьби з бур’янами істотно зростуть викиди двоокису вуглецю. Крім зростання викидів порушується структура ґрунту, збільшуються випаровування вологи. Тож той, хто ухвалює заборони, не думає про те, що іноді може спричинити зворотний ефект.

– Ви часто спілкуєтеся з фермерами, керівниками агрофірм, і як оцінюєте цих людей? Коли я тільки починав журнал, 2006 року, в людей був зовсім інший рівень знань, освіченості, був інший рівень технологій…

– За останні 17 років галузь сільського господарства зазнала принципових змін. Зараз ріль­ництво – цифрове, точне. Проте й ризики для агропідприємства також зросли через флуктуацію цін на продукцію. Змінюється ціна пшениці й ріпаку щороку, зміни клімату теж позначаються і на цінах, і на врожайності. Ще один аспект – інвестиції в агропідприємство. Необхідність картографії полів, розрахунку потреб у насінні, добривах та засобах захисту вимагає оновлення машинного парку, щоб ріль­ництво було ще прецизійнішим і ще ефективнішим. Усі технології, пов’язані з безплужним обробітком ґрунту, теж вимагають інвестицій, оскільки загострюється боротьба з кліматичними змінами, потреба в збереженні вологи. Для мене завжди велике задоволення розмовляти з фермерами або дистриб’юторами – саме в таких розмовах бачиш, як змінюється галузь, як впроваджуються нові технології, підвищується професійний рівень учасників галузі. Особа, яка керує господарством, повинна мати широкі знання в технології та інших сферах, щоб кінець кінцем виростити тонну ріпаку або пшениці, щоб навіть на такому складному ринку, яким є зараз Україна, забезпечити оптимальні витрати та прибуток із гектара.

Талант, інтуїція чи розрахунок?

– Колись мені Міхаель Хорш малював графік своїх дослід­жень: один фермер виростив 8 т пшениці, другий – 10 т, третій – 12 т, і потім – у зворотній пропор­ції кількість годин та гігабайт, які витрачені на інтернет… Дослідження показувало, що найкращі результати в того, хто більше часу проводить у полі.

– За сучасною технологією фермер має бути присутнім у полі, щоб бачити зміни рослин у вегетації, які виклики, які хвороби, яка забур’яненість. Власне, так було 17 років тому, головні дані для рішень надавали мандрівки в поля і використання свого досвіду та своїх знань. Сьогодні такі продукти як xarvio® FieldManager дають можливість набагато швидше опинитися в полі та швидше ухвалити рішення в кожному аспекті, щодо захисту рослин, живлення, погодних умов. Колись операція аналізу ґрунту була рідкісною й спорадичною, оскільки добрива були дешевими, а зараз це відбувається систематично й повсюдно – це стандарт для багатьох господарств. Тому присутність у полі – так, однак і поза тим аналіз виявлених у полі факторів та проблем, робота з комп’ютером або консультантами провідних компаній, таких як BASF.

– Однак мій досвід свідчить, що чимало фермерів має талант, унікальну інтуїцію, яка допомагає показувати кращі результати порівняно з іншими, хто ретельно все досліджує й аналізує.

– Таке явище є, потрібно балансувати виняткові якості та здобутки технологій. У рослинництві сильніше, ніж будь-де, проявляється волатильність цін: угору-додолу. Тому потрібна ще компетенція бізнесова, створення фінансової подушки у вдалі роки та вміння пройти роки низьких цін. Потрібна акуратність в інвестиціях, мистецтво користування кредитами – всі ці якості також украй важливі для фермера.

– Що у компанії BASF є такого, що вирізняє її з-поміж інших світових гравців, що є ексклюзивним і що не в змозі наслідувати конкуренти?

– Інвестиції в R&D у BASF – унікальні, мало хто здатен так вибудовувати стратегії. Водночас ми маємо винятковий досвід у розвитку хімії як науки та створення синергії між іншими науками та галузями. Ми надзвичайно конкурентні, оскільки можемо застосовувати досвід в інших секторах хімії на користь агро і використовувати доходи від агро для розвит­ку інших напрямів. Маємо також інші джерела доходів, завдяки яким можемо, наприк­лад, відкривати нові напрями в агро, як кілька років тому здійс­нили це в насіннєвому бізнесі. BASF не виробляє добрив, але має активи в інших бізнесах по добривах. Утім, ми маємо чимало інгібіторів азоту в портфелі, й це теж компетенція, якої не мають інші компанії.

– BASF був відомий колись як виробник також магнітних носіїв, магнітної стрічки, відеокасет… І в момент оцифрування галузі зумів адаптуватися, а це не кожна фірма зробила…

– Згоден, це була гідна відповідь на виклики. BASF завжди вдало сприймав нові технології. Зараз ми шукаємо нові можливості у виробництві каталізаторів як промислових, так і автомобільних. У Польщі працює завод уже 9 років. Почався тренд на елект­ромобілі – ми інвестуємо у виробництво батарей для них. BASF змінює життя і пристосовується до змін у житті.

Як жити з ціновою флуктуацією

– Зараз час низьких цін на сільськогосподарську продукцію, і хоч ми й не бачимо низьких цін на полицях крамниць, фермери дуже потерпають від цього. В Україні – через дорогу логістику і труднощі з експортом. Справді, кілька років було добрих, якісь подушки були…

– Так, я бачу це в українських господарствах, про це розповідають наші дистриб’ютори. Водночас відбуваються зміни, зростає вирощування сої. У виробництві ріпаку та пшениці Україна – конкурент європейців, але в Європі не вирощують сою, хіба трохи в Сербії. А Європа потребує багато сої та імпортує її з Південної Америки. То чому б не імпортувати сою з України через логістичну близькість? З іншого боку, чую, що українські фермери схильні до переробки власної продукції. Звісно, вигідніше імпортувати олію, ніж соняшник та ріпак.

– Проте складно експортувати…

– Авжеж, завжди є труднощі з виходом на нові ринки, але з часом вони долаються. Українські фермери настільки досвідчені й мудрі, що неодмінно знай­дуть ці шляхи. Врешті це реалії вільного ринку, до нього слід пристосовуватися.

– Як ви гадаєте, скільки триватиме період низьких цін у світі? Через велику кількість військових вогнищ уряди мали б створювати продовольчі запаси, мав би бути ажіотажний попит на продовольство, а бачимо – навпаки…

– Наразі маємо другий рік низьких цін – чи буде 2024-й роком зростання – залежить від багатьох чинників, переважно глобальних. Чи буде в Австралії посуха, як зійдуть культури в США, як відіб’ються на цінових процесах війни… Іноді вистачає, щоб один балкер заблокував Суецький канал, і ціни б полетіли вгору. Навіть якщо перед нами ще один важкий рік, то перспектива виходу з цього становища вже ближча, ніж дальша, і це позитивно для українських аграріїв.

Якість продовольства – роль фермера і роль політиків

– Останнім часом ви працювали в насіннєвому підрозділі BASF – Nunhems?

– Так, це підрозділ, який фокусується на насінні овочів. На овочевому ринку ми завжди шукали синергію для нашої хімії, засобів захисту рослин. На цьому ринку змінюються вподобання споживачів – вони схильні до експериментів. І ринок дуже розгалужений. От візьміть ринок томатів. Там є величезна кількість сортів та гібридів, призначених для концентратів, кетчупів, столових, десертних, із великим умістом цукру; крім того, є запит на томат, придатний до збирання комбайном. Щоб бути конкурентним, слід відстежувати всі тренди. Є і складні виклики, які потребують відходу від хімічного захисту, селекція овочів, стійких проти хвороб.

– У Європі немає стиглих овочів відкритого ґрунту…

– Так, смак і дає томату цукор, а головне – достатня кількість сонячної енергії.

– Вважаю, ми тут можемо конкурувати. Маємо ринкову перс­пективу. А які ви взагалі бачите тренди в східноєвропейському та центральноєвропейському сільському господарстві? От ми в Україні критично оцінюємо європейську систему дотацій на гектар – понад 70 % бюджету Євросоюзу на це витрачається. Так, це допомагає зберігати робочі місця, але якою ціною…

– Я теж критичний до дотацій. Європейське сільське господарство дуже жорстко регульоване, але має величезний обсяг дотацій. Система покликана забезпечити продовольчу безпеку для Європи та фінансову безпеку для фермерів. Однак регулювання рухається в бік посилення, і європейський фермер протистоїть бюрократії. Він дедалі більше потребує підтримки з боку консультантів або радників. Бюрократія ніде не добра. Проте вона забезпечує, з одного боку, безпеку, з іншого – якість продовольства, відсутність у ньому слідів активних субстанцій, і європейське продовольство тримається на високому рівні. Однак не можна йти шляхом, щоб вимагати від фермерів виробляти 25 % екологічної продукції. Питання – навіщо? Це має регулювати ринок. Якщо покупець прийде до супермаркету і виявить бажання купувати екологічні продукти частіше, а вони здебільшого вдвічі дорожчі, тоді зросте виробництво.

– Ви починаєте працю в Україні в дуже важкий час. Ніхто не відає, скільки триватиме війна. Ми всі знаємо, що наша перемога неминуча, але коли – ніхто не скаже. Що спонукало вас на згоду працювати в Україні?

– Я все професійне життя провів у бізнесі й люблю виклики. Крім того, Україна – близький нам край, і цей ринок має величезний потенціал для розвитку. Я вірю, що коли Україна переможе, українське фермерство зможе також скористатися з цієї перемоги – всі ринки відкриються для України. Я багато займаюся спортом, бігаю Києвом, і це допомагає мені краще пізнати місцевість, займаюся також сноубордом, граю в теніс – рухаюся, не стою на місці, тому і мій перехід до України логічний.

Мотивація пристрасті

– Що ви взагалі шукаєте в рільництві, що дає вам емоції – швидкий розвиток, інновації, діджиталізація? Або – люди?

– Це настільки комплексна галузь – сільське господарство… Мене мотивує праця з людьми, праця з колективом. Це і мене розвиває. Постійно змінюється ринкове оточення, постійно трап­ляються кризи й виклики, змінюються технологічні, виробничі та логістичні підходи, як в Україні, де розпочалася широкомасштабна війна. Ми мусили децентралізувати наші склади, щоб не зберігати продукцію в одному місці.

– Як ви плануєте працювати в Україні: в полі, в офісі або дистанційно з-за кордону?

– Я не люблю монотонності, планую відвідати наших клієнтів, наших дистриб’юторів, у будь-якому разі планую бути якнайближче до ринку. Зараз працюю з колективом, щоб створити методологію швидких та ефективних рішень.

– Чи є у вас наміри змінити базові принципи менеджменту, структуру?

– Зараз я в процесі пізнання потенціалу та ситуації, змін та подій на ринку. Ми виводитимемо на ринок нові продукти, тому будемо до змін пристосовувати свої стратегії. Колектив сильний, ринок цікавий. Однак не приховуватиму, мої амбіції в тому, щоб BASF був першим номером в Україні, не другим і не третім. Є ціль, є конкуренція, є реалії ринку.

– Маєте якісь хобі, крім спорту?

– Окрім спорту та сім’ї – люблю подорожувати, люблю спортивний біг у різних місцях, наприк­лад, у Нью-Йорку чимало пробіг вулицями, понад 60 кілометрів. Люблю книги – видання з архітектури та історії можуть чимало розповісти про нові місця. Зараз читаю книгу про Гдиню – порт, який розвинувся в останнє сторіччя. Люблю музику, класичну і сучасну. Я намагаюся розвинутися, щоб люди з мого оточення теж могли щось отримати від мого розвитку.

– Щось порадите читачам, українським аграріям?

– Я вважаю, фермери мають достатньо мудрості, щоб готуватися до весни і рухатися вперед. Порадив би не дивитися вузько, які ціни сьогодні, а бачити перс­пективу. Ціни за пів року можуть бути іншими. Потрібно дивитися на якість сходів і на повернення інвестицій з гектара. Пильнувати якість. Урожай хорошої якості завжди легше продати, ніж посередній. Слід диверсифікувати продукцію, відзначати успіх сої та цукрових буряків. Концентрація на одній культурі може призвести до високих ризиків.