Особливості гри в довгу
Пристоличний регіон здавна славиться аграрним новаторством. Від сивої сивини хазяйновитий люд на Київщині доводить своє вміння розпоряджатися тутешнім чорноземним багатством. ТОВ «Мрія» на Білоцерківщині, очолюване знаним прихильником технології No-till Михайлом Войтовиком, чимало аграріїв, постачальників агротехнологій, аграрних медійників вважає чи не зразком вдалого впровадження технології No-till в Україні. Як зауважив колись один із прихильників агротехнологічного шляху Войтовика, «зразком зі зразків».
No-till, кажете? Михайлу є з чим порівняти. Ним пройдено тернистий еволюційний шлях – оранка, дискування й надалі No-till. Михайло Войтовик узяв заочну участь у дискусії щодо майбуття сільського господарства, організованій Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО) спільно з Науково-методичним центром вищої та фахової передвищої освіти, зокрема в тій частині, яку було присвячено покривним культурам. Традиційно в ТОВ «Мрія» особлива увага – гречці. Вона напрочуд корисна для ґрунту, земля після неї, мов той пух. Як немає гречки, то її місце займе лобода. А це хіба діло? Та не лише про улюблену гречку згадував Михайло Вікторович. Минулий рік у контексті тематичної розмови був цікавий тим, що фермер із Київщини дістав змогу порівняти різні покривні культури.
«Покривні культури – це обов’язковий елемент технології No-till, – наголошує керівник ТОВ «Мрія» Михайло Войтовик. – Якщо хтось практикує No-till, то його життя змусить використовувати, висівати покривні культури. Коли збираєш якусь культуру, площа не може гуляти, потрібно щось сіяти. Й ці всі речі взаємопов’язані. Ті фермери, які думають на перспективу, однозначно мають працювати над оздоровленням ґрунту. Щоб оздоровити ґрунт, обов’язково мають бути покривні культури.
Я вже 16-й рік упроваджую технологію No-till і нагромадив чималий досвід висівання різних культур. Моя візитівка – це, безумовно, гречка, яку я висівав завжди. Чому? Тому що вона відповідає на чимало запитань. 2023 р. був дуже сприятливим для всіх культур як попередніх, так і покривних. І ми дістали чудовий результат за різними культурами. Однак коли немає вологи, ми просто викидаємо гроші на вітер. Є такий момент. Проте…
Полюбляю гречку як культуру. Я висіваю її через низку причин. Однак тогоріч було дуже багато можливостей для порівнянь. Дякую тим людям, які мене почули. Як казав ноутіллер Михайло Драганчук: ви лише киньте клич, і вам нададуть можливості. На полі було висіяно понад 12 видів сумішей чотирьох різних фірм. Результат дістали по всіх культурах. Гречка дала мої славнозвісні 12 ц / га, тобто це – другий урожай. Проте з кожних чотирьох культур, які пропонували фірми, я для себе вибрав лише по одній, які по No-till можуть бути прийнятними. Ще цікавий момент: ті рекомендації, які надавали компанії щодо норми висіву (приміром, 30 – 40 кг), не працювали.
Норми висіву для покривних культур мають дуже велике значення. Я це перевірив 2023 р. І дуже є цікаві результати. Й набір культур… Однозначно, що там суданка буде рости. Та вона нецікава, тому що там була озима пшениця. І так достатньо компонентів, органічних решток. Тому більший наголос на бобових, наприклад, після озимої пшениці чи після озимого ячменю. Фірма SaatBau запропонувала суміш, де чимало бобових культур. Дуже цікаво вона зростала. Й прикметно, що ця суміш повністю придушила бур’яни. Це лише вона таке зробила, що дуже цікаво. Не коткуємо, нічого не робимо. Навесні просто по цих сумішах сіятимемо. Отут пов’язано: ми висіяли покривні культури, а навесні висіватимемо сою. Й в оцей період перед висіванням ми внесемо гліфосат, обробимо все, що там залишилося, й посіємо сою, оброблену біопрепаратами. Майже два роки ми йдемо від хімічного навантаження. Так само дуже-дуже цікавий досвід.
Я не полінувався – зробив аналіз ґрунту на вологість. Адже чимало фермерів відмовляється сіяти покривні культури тому, що вони буцімто забирають вологу. І я дістав чудовий результат. От, скажімо, після суміші SaatBau в 40-сантиметровому шарі ґрунту 123 мм вологи, по гречці – 120 мм, там, де озима пшениця посіяна по соняшнику, – 118 мм тощо. Цифри свідчать, що покривні культури насправді вологу не забрали. Я був цим приємно здивований, адже так само вважав, що покривні культури вологу забирають.
Варто думати про майбутнє. Я вже тривалий час працюю за технологією No-till і домігся певного результату. Найбільший мій результат у тому, що відсоток гумусу, якщо взяти 12 років, зріс у мене на 1 %. Це дуже високий показник. Якщо насичена сівозміна органічними рештками, відбуваються всі процеси, йде зростання гумусу. Й економічний момент.
Для того щоб засіяти 1 га сумішок, я витрачаю 3000 грн (1000 грн – сівба, 1000 – насіння і 1000 грн – внести гліфосат для того, щоб прибрати бур’яни, якщо вони там наявні). Й 2023 р. це дорівнювало 1 ц аміачної селітри. Чи можна порівняти результати, наприклад, 3 т органічних решток і 1 ц аміачної селітри? В жодне порівняння не йде!
Тобто ми заклали підвалини під майбутнє. Безумовно, як колись казав директор «Агро-Союзу» Едуард Романьков, це гра в довгу. Не може результат прийти одразу. А от через певний час він обов’язково буде, як, приміром, у мене з 1 %-вим зростанням гумусу. Так, 2023-й – дуже сприятливий рік. Такі бувають однораз на сім-дев’ять років. Та результат одержано! За напрямом покривних сумішей слід працювати, допомагати, розвивати. Скажу так: це майбутнє! Безумовно, технологія No-till – це основа здорового ґрунту. А якщо здоровий ґрунт, то здорова рослина, а якщо здорова рослина, то й здорова людина. Не так давно в нас неабиякою проблемою був ковід.
Ми кілька років ходили в масках, було чимало обмежень. Розмовляв із лікарем на цю тему, і він як проблему, що сприяє цій епідемії, відзначив нестачу цинку в організмі. От і в наших ґрунтах, навіть на моїх чорноземах так само недостатньо цинку. Відтак недостатньо засвоюється сірки, азоту, й пішло-поїхало. А щоб це все було, потрібно біорізноманіття. Набір різних культур потрібний! Так, я переконався, що не лише потрібно сіяти гречку, а слід сіяти багатокомпонентні суміші. От, скажімо, фацелія. Чому саме вона? Фацелія є найстійкішою проти приморозків. Коли все підмерзає (-5–6°С), то фацелія ще вередує. Хоча щодо сумішей є чимало нюансів. Не буває ідеальних умов, проте насправді ми – на правильному шляху. Ми виживемо, вистоїмо, й усе в нас буде добре!»
До слова, згадувану бобову суміш від SaatBau слушно вважають – ні багато, ні мало – азотною бомбою для ґрунту. Й пелюшка, й яра вика, й конюшина олександрійська, й інші її складові свою роботу виконують якнайкраще. Тож дуже-дуже несолодко ведеться бур’янам під час зіткнення з такими опонентами!
Читайте також:
2026-06-10
