Хто тільки починає знайомитися з сучасним сільським господарством, почувається так, ніби опинився в космосі. Планети полів й агрокомпаній, зірки культур і препаратів, метеорити технологій, комети інновацій – дух перехоплює! Надихає і дивує навіть не те, що людина зробила стільки відкриттів і наукових проривів у сільському господарстві, а те, що цей процес триває невпинно, і зараз, під час війни у країні, яка відбивається від лютого агресора, – переймається нарощуванням ефективності й підвищенням урожаїв для сучасників і наступних поколінь. Тож ми завітали на планету «Група компаній «Ярило» в сузір’ї добрив і наукових дослід­жень, щоб поговорити з лідеркою групи Оленою Сурменко про майбутній сезон і новий винахід – лабораторію «Агровектор ПФ-014-03».

Навчитися мови рослин

Не дивно, що науковці групи компаній «Ярило» зосереджені на дослідженнях необхідних елементів у рослині, адже особливістю компаній є фокусування на розробці та впровадженні функціональних домішок у РКД і добрив для позакореневого живлення – це візитівка «Ярило» і найефективніший метод отримання максимальних урожаїв.

– Сьогодні існує чимало біологічних препаратів для ґрунту, тепер у точному землеробстві аграрій практично здатен діагностувати свої поля і вжити заходів для подолання проблем, але в кінцевому підсумку все зводиться до рослини. Тож ми поставили перед собою завдання – проаналізувати активність відгуку рослини. Ми можемо застосовувати будь-які препарати, але якщо рослина не реагує, слід виснувати про доцільність або недоцільність застосування, про високу або недостатню ефективність. Наша лабораторія «Агровектор ПФ-014-03» показує, як рослина реагує на технології, фрагменти технологій, на ґрунтове втручання, на позакореневе підживлення. Рослина повідомляє про реакцію на технологію зміною своєї фотосинтетичної активності. Ця схема працює, ми вже побачимо це по бункеру. Річ у тім, що все відбувається вчасно – ми приходимо до рослини тоді, коли можемо вплинути на кінцевий результат. Більшість досліджень відбувається впродовж вегетаційного періоду і за нашого методу ми не втрачаємо часу – виконуємо дослідження на «зараз». Сьогодні, завдяки цій методиці, маємо прорив в ефективності добрив «Ярило». Можемо оперативно визначити, яка функціональна домішка в якій концентрації максимально ефективно впливає на рослину. Доб­рива «Ярило» сьогодні є найкращими добривами-стимуляторами фотосинтетичної активності рослин. Цей механізм допомагає підібрати найкращі комбінації, при розробці наших добрив ми використовуємо цю лабораторію та за активністю рослини у фотосинтезі нарощуємо їхню ефективність. Можемо побачити ефективність за 7–10 днів або безпосередньо в пробірці, визначивши як реагують хлоропласти.

– І відкривається космос рослини – безмежний простір, в якому можна мандрувати й вивчати, спостерігати, впливати на процеси. Рослини – як наші співмешканці по планеті – мають свою специфічну мову, свої реакції, свої поведінкові моделі, але от читати їх може той, хто все життя присвятив агрономії. Або той, хто має й опанував лабораторію «Агровектор ПФ-014-03».

– Цього сезону ми запускаємо нову, принципово іншу технічно, технологічно лабораторію. Вона допоможе аграріям отримати кращі результати, завдяки новим сервісам, зручності, спрощенню спілкування з пристроєм. Це зовсім новий прилад – там не тільки інша якість світлодіодів, комплектуючих, а й новий функціонал. Це третя серія наших лабораторій, але це – не модернізація, це інноваційний прилад із гнучкими до налаштування алгоритмами під конкретну рослину. Він допомагає визначити дефіцит елементів живлення. Платформа побудована на принципово іншому рівні – це комп’ютер з унікальними базовими функціями й можливостями, з перспективою залучення до роботи приладу, до висновків штучного інтелекту. Там є восьмидюймовий монітор, є постійний інтернет.

– Які саме елементи живлення він визначає?

– Він визначає 16 елементів. Попередній мав спектр на 14 елементів – макро-, мезо-, мікро-, але тут ми додаємо малодослід­жені селен і кремній. Наука ще не має однозначної відповіді на фактори впливу цих елементів, але технічно ми отримуємо можливість – отже, вивчатимемо і це питання. Надалі може бути титан, нікель. Продукти, які містять ці елементи, існують, але ще недостатньо досліджені.

Про що говорить стан стресовості

– А яка концепція нової лабораторії? Вона адресована аграріям-практикам чи все ж таки вченим й інститутам?

– Лабораторія має широкий спектр використання. Давайте подивимося на функціонал – він корисний і практикам, й ученим. Ми визначаємо стан стресовості: чи рослина в стані стресу, чи вона активна і здорова. Якщо маємо стрес, визначаємо фактори, що його спричинили. Наступним етапом є активна вегетація рослини, і цю активність може стримувати відсутність або нестача певного елемента живлення. Якщо не вистачає азоту – це велика проблема. Якщо не вистачає магнію, сірки – проблема меншого масштабу. Якщо не вистачає мікроелементів, марганцю, міді, бору – це проблеми іншого рівня. Проте в умовах сьогодення, коли аграрії рахують кожний відсоток рентабельності, всякий елемент важливий. У час посухи в наших складних умовах трапляється, що під час аналізу рослини визначається брак певного елемента, який у ґрунті є. Лабораторія визначає лімітуючий фактор, коли елемент стає недоступним для рослини, тоді доцільно зайти з позакореневим живленням, щоб отримати максимальну ефективність від технології вирощування.

Як у чарівній казці, прилад у корпусі з ударотривкого матеріалу з восьмидюймовим монітором раптом починає сяяти золотими дірочками і перетворюється на скриньку з коштовностями. Можна зрозуміти й поділяти почуття натхненних та усміхнених його розробників.

– Який матеріал береться для дослідження? – обережно запитав я.

– Ми досліджуємо розчин хлоропластів, щоб визначити відгук рослини на ті чи інші елементи живлення, – відповіла Олена.

– Тобто частина живої рослини?

– Так, за методикою ми беремо середню частину рослини, виділяємо розчин, стабілізуємо його і проводимо з цим розчином до­слідження на окремо взятому елементі живлення. Або можемо визначити відгук на засоби захисту рослин – наскільки той або інший засіб впливає на активність рослини. Найчастіше – пригнічує, але ми можемо визначити якою мірою. Отже, працюємо з розчином хлоропластів: інсценуємо в пробірці процес фотосинтезу, активуємо світлом хлоропласти, в процесі активації виділяється кисень, і залежно від того скільки його, забарвленого хімічним барвником, виділиться, ми визначаємо, наскільки цей елемент живлення впливає на активізацію фотосинтезу.

– Це може бути листок куку­рудзи?

– Так, середній зразок, він дає хлоропласти. Це по всіх культурах мають бути не старі листки й не зовсім молоді, це сегмент листя, якого більшість і яке активно вегетує. Аналіз не складний, ми навчаємо спеціалістів, які приїжджають до нас, цієї методики та її тонкощів буквально за кілька годин. Діагностика й інтерпретація потребують глибших знань, агрохімічних. Якщо аналіз показав, що якогось елемента бракує, потрібно визначити чому його бракує. Його немає в ґрунті? Чи в певних кліматичних погодних умовах цей елемент недоступний? І тоді вже ухвалюється рішення як діяти далі: чекати дощу чи зайти ще з однією обробкою та внести цей елемент позакоренево.

Чому живлення буває недоступним для культури

– Отже, лабораторія розв’язує конфліктну ситуацію, коли аналізи ґрунту показують, що певний елемент у ґрунті є, а от у рослині, свідчить «Агровектор», його немає…

– Так, цим методом можна виявити, наприклад, що рН ґрунту не дає засвоювати цей елемент або інші причини блокують доступність елемента – в посуху це поширене явище. Коли мало вологи в ґрунті, більшість елементів утрачають доступність для рослини. Коли наявні антагоністи, коли один елемент блокує доступність інших, лабораторія теж це показує. Наприклад, коли є магній, але недоступний, оскільки неправильне співвідношення з калієм, тоді маємо локально вирішувати питання, додаючи елемент, що є заблокованим. Факторів чимало, і силами лаборантів уже не обійтися, тому в складних випадках ми долучаємося до трактування результатів. Однак із досвідом агрономи, котрі мають базову освіту, розуміють, чому рослина не може взяти той або інший елемент, ми нічого нового не говоримо: результатами аналізів – це показники доступності елементів. Це хімічний стрес, це посуха, коли елементи менш доступні.

– Сьогодні аграрії максимально економно вносять добрива. По безсніжних зимах, змілілих ріках ми бачимо, що посухи нам не уникнути. Третій виклик – війна, яка позбавляє господарства фахівців, кваліфікованих працівників… Чим допоможе аграрію ваша лабораторія?

– Всім переліченим викликам лабораторія дає відсіч. «Агровектор» підтверджує аграрію, що його технологія працює результативно. Або – що її негайно слід коригувати, вдосконалювати. Ми можемо врахувати локальні особ­ливості, можемо спрогнозувати весняний старт – узяти моноліти на полі й уже на початку вегетаційного періоду розуміти, з яким стартом рослина виходить у сезон. Від цього – планувати необхідні внесення, адже зараз, поки волога є, можна концентруватися на створенні потужної кореневої системи. Це вкрай важливо в протистоянні можливому наступному пересиханню – щоб коренева система була розвинена для здобуття глибинної вологи. Наша лабораторія якраз і потрібна для того, щоб ефективно пройти стартовий етап. Вона допомагає діяти на випередження. Ми приходимо до рослини на ранніх фазах розвитку і допомагаємо розвинути інструменти протистояння посухам. Потужна коренева система дасть змогу рослинам функціонувати повноцінно або легше переносити нестачу вологи.

Ефективність добрив підтверджується врожаєм

– Ринок знає групу компаній «Ярило» передусім як виробника добрив. Ви розвиваєте напрям наукових досліджень, агрономічного консалтингу, створюєте інноваційні лабораторії. Як це гармонізується у вашій бізнес-моделі, в концепції вашого бізнесу?

– А ми не бачимо інших варіантів. Ефективність наших добрив підтверджується не лабораторними дослідженнями, а реальною вегетацією рослин, реальними врожаями. Для переконання, що наші добрива є якісними, максимально ефективними, нам потрібно їх постійно вдосконалювати.

– Це історичний шлях для вашої групи компаній?

– Це шлях понад десятирічний, коли ми боролися за доступний фосфор в умовах панування на ринку великої кількості добрив із важкодоступним або недоступним фосфором. Саме тоді лабораторний аналіз показував наявність фосфору, але з цього фосфору лише 50% доступного, водорозчинного. Тоді поставало питання: при додаванні недешевого фосфору в ґрунт чи не зв’яжеться він із катіонами кальцію, магнію, алюмінію, заліза та стане недоступним для рослини? Ми дали хороший доступний фосфор, а рослина його не отримала! Лабораторія показує нестачу фосфору в рослині! І ми досліджуємо ґрунт на вміст катіонів, які блокують фосфор! Якщо їх виявляємо, а часто таки виявляємо, ми даємо блокатори разом із РКД, що захищають фосфор від зв’язування, і рослина отримує весь фосфор, який їй даємо. Це дещо дорожче коштує, але справді працює, працює ефективно! Отже, це крайня потреба робити нашим добривам відповідну експертизу через відгук рослин.

Пульс виробництва

– На рік у вас широка програма? Адже клієнти весь час вимагають щось нове.

– Нашими клієнтами є великі холдинги – МХП, «Кернел», «Епіцентр», багато агрокомпаній та фермерів України. Працюємо через дистрибуцію, працюємо і за системою прайвет лейбл, під марками, які замовляють клієнти. А лінійкою ми закриваємо повністю позакореневе підживлення – це рідкі хелатні добрива з різними домішками, гуматами, фітогормонами, амінокислотами, витяжками водоростей. Це також сухі водорозчинні добрива для позакореневого внесення, це основні рідкі добрива для внесення в ґрунт, це РКД, РКД із мікроелементами, також вироб­ляємо КАС різних модифікацій. Нещодавно запустили лінію виробництва ефективних гранульованих добрив NPK із умістом мікроелементів, збалансованих під окремі культури. Валова потужність по кожному напряму різна. Сухі водорозчинні – це сотні тонн, РКД – тисячі тонн, КАС – десятки тисяч. Мікроелементи – це мільйони літрів. Лінія NPK тільки запустилася, ми можемо говорити про 4 тис. т на рік. Проте головне – ми не стоїмо на місці, ми розвиваємося і розширюємося. В наші часи, коли люди щось роблять нове і корисне, – це вже досягнення. Це символ нашої боротьби. Я щиро тішуся, коли щось нове з’являється й у нас, й у наших конкурентів, коли прогрес видно наочно.

– Вам вдалося зберегти персонал на заводі?

– Хлопці, які хотіли піти на війну, з першою хвилею ходили з військовими квитками, коли тільки пахло війною – вони пішли за покликом серця. Решту команди нам удалося зберегти.

– Як ваша лабораторія піде у світ, як ви плануєте її реалізовувати?

– Ця лабораторія буде цікава цільовій аудиторії, сервісним компаніям, що є виробниками доб­рив. Цільова аудиторія й аграрії, які розуміють, що їм потрібно оптимізувати агрохімічні операції, отримувати оптимальний результат на вкладені інвестиції та давати саме те, що рослині потрібно, і не вносити те, що може зашкодити.

– Багато моїх знайомих аграріїв проводять власні дослідження…

– Так, але ж не треба забувати, що в процесі вегетації, коли ми бачимо візуальні ознаки нестачі, плями, ознаки на листках – це втрата врожаю. А лабораторія допомагає спрацювати на випередження, вжити заходів, які не допустять проблеми до істотних утрат. Тому лабораторія – це помічник як сервісних компаній, так і кінцевого споживача.

І для овочів, і для ягід, і для садів

– А ви можете спрогнозувати, на яких культурах лабораторія «Агровектор» буде найактуальніша? От, скажімо, соя потребує двох елементів (бору і молібдену), а їх нестача не так очевидна при аналізах ґрунтів…

– Дуже актуальним буде прилад для технічних культур, овочевих, ягід, винограду – всюди, де можна виділити суспензію хлоропластів. Третя серія – це вже прилад, який відрізняється від попередніх двох – ті могли видати як результат аналізу відгуки рослин у відсоткових одиницях. Третій «Агровектор» розуміє, на якій культурі робиться аналіз, фіксує ділянку за GPS, а після завершення аналізу ми бачимо відгуки рослин. У системі вбудовано алгоритм, котрий розраховує автоматично при дефіцитах певних елементів рекомендацію щодо внесення в кілограмах на гектар.

– Нещодавно на великому семінарі йшлося про те, що погектарне сегментування для аналізів ґрунтів – завелике… Навіть на одному гектарі картина щодо наявності елементів може бути не надто об’єктивною. А що ж може сказати рослина? Можливо, саме рослині, з якої взято зразок, чогось бракує, а решті – все задовільно…

– Це питання методики. Обирається середній зразок, який може відтворити картину на всьому полі. Якщо бачимо, що поле різнорідне, ми робимо таку кількість аналізів, яка відтворює цю різнорідність. Однак зазвичай із поля більш ніж достатньо трьох аналізів, щоб отримати повторюваність результатів. Якщо маємо два ідентичних аналізи, то розуміємо, що на цьому етапі можна зупинитися. Проте це практика, це все зрозуміло на конкретній ділянці за конкретними результатами.

Інструмент і для практичного бізнесу, і для науки

– Чи знайомите ви партнерів, великі компанії з вашими дослідами? Що вони говорять про ваші розробки та методики?

– Вони користуються ними. Висловлюють свої побажання, кожен рік купують нові прилади. Власне, «Сингента» шість-сім років тому звернулася з проханням адаптувати нашу методику відгуку рослини на елементи живлення до відгуку на засоби захисту рослин. Це було локальне замовлення, яке набуло розголосу та популярності з-поміж інших компаній. Минулого тижня в нас були на навчанні три спеціалісти «Сингента» для розвитку досвіду співпраці. У «Сингента» близько 30 наших лабораторій. Також лабораторії дають змогу порівнювати різні технології – можна вимірювати, на яку стрес рослин менший. Особливо це ефективно на цукрових буряках, де кожний день стресу коштує тисячі гривень. Коли буряки в період активної вегетації день не ростуть, це зумовлює великі втрати.

– А як класична наука реагує на ваші досліди?

– Чимала кількість приладів є у навчальних і дослідницьких зак­ладах – це і НУБіП, і Харківський аграрний університет, і Вінницький інститут кормів, Інститут землеробства в Чабанах, Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. Соколовського, Сумський аграрний, Миколаївський… Там, де відбувається навчання студентів, наші лабораторії демонструють як дієвий спосіб моніторингу стресу рослин під впливом різних речовин і факторів, навчають методики. Дослідники використовують лабораторії у своїх працях. Річ у тім, що лабораторія листкової діагностики потребує свіжого зразка, зібраного в полі в період від сьомої до десятої години ранку, тож до стаціонарної лабораторії часто довезти зразок свіжим не вдається.

Наша лабораторія – портативна, вона дає змогу проаналізувати зразок безпосередньо в полі в стислі терміни. Проте не тільки цим вона може порадувати аграрія та дослідника. Зрозуміло, вона зберігає в пам’яті всі дослідження, але, крім того, ми налагодили спів­працю з метеорологічною компанією зі штаб-квартирою у Великобританії та отримувати­мемо погодні дані на ділянки, які зберігаються в пам’яті, й визначатимемо оптимальний час для обприскування, внесення добрив. Пристрій аналізуватиме погодні параметри й навіть прогнозуватиме захворювання рослин, попереджатиме про можливі ризики. Аналіз співвідношення парамет­рів температури, вологості, ульт­рафіолетового опромінення, кількість часу вегетації допомагають прогнозувати по різних культурах ризик захворювання. Лабораторія, якщо фіксує стрес рослини, також може визначити фактор стресу через погодні умови, або через низьку нічну температуру, або через великий середньодобовий перепад температур, або через високу сонячну радіацію. Вся ця інформація моніториться, і фактори, які впливають на рослину, теж можуть бути приводом для дій аграрія-практика. Накопичені метеодані дають змогу припустити вплив погодних умов на стрес як першопричину.

Перевірте КАС і РКД

– А скільки ви таких приладів можете виготовляти? Приладобудування – це ж окрема індустрія…

– Ми ще тестуємо прилади, але попередньо до 30 лабораторій на місяць можемо складати. Попе­редник, ПФ-02, у виробництві виготовлявся в кількості до 40 приладів на місяць. Процес масштабування можливий, коли зростатиме попит.

– Ви бачите надалі самостійне використання вашої лабораторії або в комплекті з іншими приладами, які допомагають проводити ширшу гаму досліджень?

– Ми вже маємо певний набір сервісів. Це лабораторія ґрунтової діагностики, що визначає вміст азоту, фосфору, калію, магнію, сірки і фіксує рН ґрунту. Потім у процесі вегетації ми моніторимо стан рослини. Є в нас набір тестування контролю якості добрив. Це набір у валізці, який дає змогу в польових умовах перевірити добрива на рН, густину і визначити, чи відповідають вони заявленим характеристикам – це перевірка КАС, РКД, бору. На нашому ринку – зовсім не зайва операція. Наявність сірки в КАС говорить про необхідність додаткових обстежень. Густина також багато про що повідомляє – якщо цей показник 1,32, тож він може бути тільки в 32-го КАС. Проте може бути доданий сульфат амонію, і через дешевший компонент густина також може сягнути 1,32. Відповідність КАС технічним умовам – поширена проблема сьогодні на ринку.

– Як ви загалом оцінюєте настрої та активність аграріїв перед посівною цього року?

– Я оцінюю дуже позитивно порівняно з цим періодом минулого року – є настрій, є бажання випростатися на повний зріст. Налагодилося зі збутом, аграрії розуміють, що найбільші ризики вони вже прожили. Ми й самі торік сподівалися, але ще не розуміли, яким він буде. Цього року бачимо великі надії за заявками, за фітбеком, за настроями. Настрій у нас переможний, є надія, що рік буде переможним. Активні аграрії і в запитах на добрива.

– Хороші ціни на зерно, які ми зараз маємо, дають добрий настрій і натхнення аграріям.

Фермери бувають різні. У деяких країнах вони взагалі не переймаються дослідженнями, вбачаючи завдання аграрія у виконанні певних операцій з вирощування. А якщо не виросло – то погодні умови не сприяли. В інших країнах, як-от у Великобританії, фермер усю наукову частину делегує консалтинговим і сервісним компаніям – вони облітають дронами та супутниками його поля. А в Україні фермер любить провести дослідження власноручно, виміряти рН ґрунту, пенетро­мет­ром поштрикати краї поля та технологічні колії, а от тепер – і зробити листкову діагностику розвитку та стану рослини. І «Агровектор» розповість йому, як почуваються його підопічні, його сусіди по планеті, та чи буде він з великим урожаєм.