Нелегка справа – фермерство! Зінкола ти витрачаєш безмірно зусиль, а одне-однісіньке безщастя зводить їх нанівець. І безнадія, що виникла, завдає удару по твоєму здоров’ю (дай Бог, аби не нищівного!).

Лейн Анхджем, фермер з американського штату Північна Дакота, господарював собі на 100-акровій площі на південний схід від містечка Кросбі. Це – північ США, так зване приКанаддя (не можу змусити себе писати назву поважної Країни кленового листя ба навіть у складеному слові з маленької літери!), регіон, цілком подібний за кліматом до північної частини України.

Певні особливості й відмінності від наших широт усе ж є, адже для приКанаддя характерна кліматична семіаридність. Тутешня напівсухість часто-густо не дає належної кількості опадів, яка би забезпечила нормальний розвиток сільськогосподарських культур. Хай там як, а наполеглива праця дакотських аграріїв зазвичай допомагає долати погодні перешкоди й господарювати вправно.

Однак перешкода-загата, яка постала перед Лейном Анхджемом, виникла нізвідки й завдала якнайболючішого удару.

Лейн зазвичай вирощує тверду пшеницю та канолу, й, попри коронакризовий рік, плекав надії на пристойний урожай і в 2020-му. Проте на початку жнивної пори несподівано згорів його комбайн, наче й не старий і доволі працездатний. Стрес той ще!

Це лишечко спричинило інфаркт у Лейна, і фермер опинився в лікарні. Здавалося би, про врожай годі й думати. Це у багатьох наших господарствах вибудовано струнку систему, й навіть, боронь Боже,  лихо з її вибудовником не стає на перешкоді жнивній кампанії. А в США – родинно-фермерський уклад, головний у лікарні – врожаю кінець? Зволікання зі збиранням у цих краях дорогувато коштує. Проти безвиході виступили… сусіди й друзі Анхджема.


Близько пів сотні осіб кинулися на допомогу постраждалій родині. Вони задіяли 11 власних комбайнів і 15 тракторів. Минуло лише 7 годин – і врожай із 1000-акрової, або 405-гектарної площі  зібрано!


Один із сусідів Анхджема Дон Андерсон (зауважу, що в цьому штаті чимало вихідців із Північної Європи та їх нащадків, відтак і такі прізвища тут – не дивина) зазначив: «У Лейна – чудовий урожай! Він знає, що в нього є справжні друзі, які в змозі прийти йому на допомогу під час найскладнішої притуги. Радіємо з того, що стан Лейна, який і надалі перебуває в госпіталі Сант Люкс, стабілізувався. Зичу йому якнайшвидшого одужання!»

На прохання пояснити природу шляхетного вчинку кросбівської громади подруга родини Анхджемів Дженна Бінде відповіла просто: «Всі знають Анхджемів як гарних людей, відкритих, щирих і комунікативних. Як можна було стояти осторонь!»

Свого часу я чимало поїздив по штату Північна Дакота (і вздовж, і впоперек, і в погоду, й у негоду). На запрошення Торговельного офісу штату Північна Дакота чотири роки поспіль наприкінці 2000-х рр. я відвідував вересневу сільськогосподарську виставку «Біг Айрон Фарм Шоу» в місті Фарго, тамтешні заводи сільгоспмашинобудування, сільгосппідприємства того краю тощо.

Щоразу мене вражала абсолютна щирість дакотців, прагнення прийти на допомогу буквально в найдрібніших питаннях, аби гість почувався комфортно в такій далечіні від рідної домівки. Відтак шляхетний вчинок фермерів із Північної Дакоти щодо свого сусіда Лейна Анджема не став для мене якоюсь несподіванкою. Пригадую, «примарними» називала їхні посмішки представниця країни, що сусідить з Україною. Тоді я з нею кволо сперечався (до справжнього герцю ідеологій не дійшло), а тепер маю переможний аргумент. Невже й тепер вона співатиме тієї самої?

«North Dakota. Where the boys are» – такий текст на одній із листівок, привезених мною свого часу звідти. Текст супроводжується фотографією бравих дакотських хлопців посеред засніженого лісу. На обличчях в усіх – щирі посмішки! Чи варто перекладати написане? Спробую все ж таки. Може, мій переклад і буде мовно недосконалим, але, як на мене, він міститиме початковий чи, якщо хочете, глибинний сенс цього вислову, одного із слоганів штату: «Північна Дакота. Там, де є справжні мужики!» І там вони справді скрізь, куди сягає зір, – щирі, працьовиті, добросправні!

Звичайно, спокуса провести паралелі з нашим світосприйняттям наявна, чого там. Проте робити цього не буду. Однак про українські бувальщини, подібні дакотському випадки, охоче би послухав. Поділіться, будь ласка, якщо такі маєте.