Перспектива українського аграрного бізнесу в найближчі роки напряму залежить від зернового експорту, який є основним постачальником фінансових ресурсів для виробників сільгосппродукції. Але як бути в умовах, коли порти заблоковані, складські та елеваторні ємності переповнені, а на підході зерно нового врожаю? Відповіді на ці запитання шукали учасники конференції Grain Storage Forum Elevator-2022 «Ефективний елеватор у період воєнного стану», яку організувала компанія ProAgro.

Зернова логістика  до і після

На проблемах зернової логістики зупинився заступник директора департаменту комерційної роботи Укрзалізниці Валерій ТКАЧОВ. Зернову логістику до війни забезпечували Укрзалізниця (40 млн т), автомобільний транспорт (20-25 млн т),  річковий транспорт (5-6 млн т), при цьому 90% зернових вантажів ішли в напрямку портів. Війна зруйнувала цю систему. В робочому стані залишилося чотири морських порти в гирлі Дунаю, але їхня пропускна спроможність становить лише десяту частину всієї перевалочної потужності української зернової логістики. Альтернативою цього вікна є 13 прикордонних переходів з суміжними державами: чотири з Польщею, два Словаччиною, три Румунією, два з Угорщиною, і два з Молдовою. Через ці переходи Укрзалізниця може щодоби передавати 3422 вагони ємністю близько 220 тис т, але за фактом кордон перетинає близько 2 тис вагонів ємністю 120 тис т, із яких із зерновими – 357 вагонів. Мета залізниці – досягнути показника відправки через кордони 500-700 зерновозів на добу та довести обсяги зернового експорту до 1,5 млн т на місяць. Це максимум. На цю цифру залізниця планує вийти впродовж найближчих  3-4 місяців. Якщо до неї додати 600-800 тис т, які пройдуть через Дунайські порти, то зерновий експорт може сягнути максимально 3 млн т. Цього недостатньо, зважаючи на довоєнний показник 5-7 млн т зернового експорту через морські порти. В цих умовах виникає напруга в секторі зернового зберігання. Арифметика доволі тривожна. Довоєнні ємності становили 57 млн т, 13 млн т втрачено, близько 25 млн т – залишки минулого врожаю, тобто половина ємностей вже заповнена. Починаючи з серпня, почне надходити зерно нового врожаю. Ситуація буде тяжкою, а тому треба думати про для розширення наявних ємностей шляхом пристосування всіх наявних складських площ та впровадження технологій зберігання в рукавах, вважає Валерій Ткачов.

Що заважає вивозити більше

Основна проблема в тому, що в нас з Європою різні залізничні інфраструктури. А тому треба або перевантажити зерно із українського у європейський вагон, або міняти візки. Але останній варіант обмежений, бо українські вагони мають більший габарит, а тому зона їхнього курсування Європою дуже обмежена. Зараз перевантажується 357 вагонів, а максимальний потенціал – 731 вагон на добу. Але транспортна інфраструктура Європи не готова технічно обробити такий обсяг. У європейських перевізників недостатньо ні рухомого складу, ні вагонів, ні локомотивів, ні перевантажувальних комплексів, бо залізничний транспорт тут традиційно не є пріоритетним. Його частка становить 15-35%, в Україні – 65%.

Є питання й до українських трейдерів. Із 13 переходів лише п’ять максимально задіяні, інші працюють на 30-50% свого потенціалу. Є бюрократичні перепони. На переходах діє подвійний прикордонний, митний та фітосанітарний контроль. Три пункти пропуску взагалі не займаються зерном, бо там відсутні фітосанітарні пости.   Для розплутування цих вузлів постановою Кабміну було створено Координаційну раду при Мінагрополітики і є вже перші результати.

Поради учасникам зернового ринку

Максимально задіяти всі переходи. Якщо ви збираєтеся вибудувати логістику своїх зернових вантажів через кордон, то треба починати від зворотного, тобто з точки призначення. Тобто спочатку слід знайти місце перевантаження продукції кінцевому споживачу(порт) та квоту на перевалку. Потім треба налагодити співпрацю з іноземними перевізниками по території тієї чи іншої країни. І тільки тоді, коли трейдер розв’яжете ці проблеми, він може звертатися в Укрзалізницю для узгодження передачі вантажів в пункти переходу.

«Ще одна дуже важлива порада: вивчайте ситуацію із завантаженістю переходів. І спрямовуйте свої вантажі у ті пункти, де найменше скупчення вагонів. На сьогодні на переходах стоїть 35543 вагони в очікуванні перетину кордону, із них 8356 – зерновози. Якщо враховувати, що на добу ми передаємо 357 вагонів, то це означає, що своєї черги можна дочекатися через 20 діб. І проблема, не в Укрзалізниці, а в неготовності закордонних перевізників прийняти ці вантажі. А тому ми щотижня на нарадах з перевізниками Польщі, Словаччини, Румунії просимо нарощувати пропускну здатність їхніх транспортних мереж…»  – наголошує Валерій Ткачов.

Найтяжча ситуація із зерном на двох румунських стиках, де черга становить 90 діб. На польському напрямку в пункті пропуску Ягодин черга – 25 діб,  така ж ситуація на Могилів-Подільському перетині на кордоні з Молдовою. На інших стиках черга – від 5 до 12 діб. Але відбувається позитивна динаміка. В перші дні війни починали із 120 вагонів, сьогодні – 357. Але щоб подвоїти цей показник, треба задіяти всі резерви, підсумовує Валерій Ткачов.