Ювілей Хлібного батька, фронтовика та легального радянського мільйонера

Задовгим виявився цьогорічний лютий. Він приніс війну на наші землі, численні руйнування, проблеми з експортуванням зерна, коригування (коли м’яко) виробничих планів. Біда й у тім, що він дотепер не добіг кінця, календар відкриєш, а все ще лютий, на жаль. Саме у лютому минуло 115 років від дня народження Василя Миколайовича Ремесла (1907–1983), або Хлібного батька, як звали його колеги. Підготував матеріал з нагоди цієї дати для друкованого лютневого числа «Зерна», однак оті самі коригування не дали змогу побачити світ тому номеру. Та намагатимемося надолужити невидане й все ж таки згадати про Василя Миколайовича.

Фактичний фундатор Миронівського інституту пшениці (або, як цю установу називали раніше, Миронівського науково-дослідного інституту селекції та насінництва пшениці), що нині носить його ім’я, створив славнозвісну Миронівську 808 – сорт пшениці, знаний в у всьому світі.

«Чи можна зацікавити аграрія українським сортом?» – перепитав топменеджер компанії, яка опікується постачанням агротехнологій. Прикметно, що надалі він розкритикував наші соняшник, кукурудзу та цукрові буряки, тай опісля наголосив: «А от пшениця в нас напрочуд гарна! Так склалося історично». Найбільший внесок в історичну славу вітчизняної пшениці зробив Василь Миколайович Ремесло.

У різночасся описувачі біографії академіка АН СРСР акцентували увагу на різних його чеснотах. За радянської влади наголос робили на його фронтовій біографії, у постсоціалістичні часи підкреслювали, що Василь Миколайович був чи не єдиним легальним мільйонером у колишньому СРСР (хоча в радянській пресі, природньо, про це вголос й не казали) через роялті за Миронівську 808. Чимало йшлося й про те, що завдяки своїй сумлінній праці він заробив для країни 1 млрд 600 млн крб! Із висоти нинішнього знаття можна стверджувати: саме Миронівська 808 здійснила справжній прорив у вітчизняній селекції (забезпечивши, за словами самого автора сорту, справжній «вибух врожайності»: на держсортоділянках – 80 ц/га, а за умов виробництва де-не-де – понад 50 ц/га). На початку 1970-х у колишньому СРСР її вирощували на площі в 9,5 млн га, що становило 45% від усієї пшеничної озимини. Запанувала вона й на полях країн, що належали до колишнього соцтабору!

Миронівська 808 створена на основі місцевої лінії Лютесценс 106, одержаної Ремеслом методом добору біотипів озимих форм із висіяної під зиму пшениці м’якої ярої Артемівка. Натомість ярий сорт Артемівка був виведений на тодішній Артемівській дослідній станції завдяки добору з місцевої пшениці ярої колишнього Кременчуцького округу (тепер – Полтавщина) і поширений у низці областей України, РФ і деяких європейських країнах. За великим рахунком, науковці не мають сумнівів, що Миронівська 808 походить від пшениць ярих. А висока зимостійкість і продуктивність у поєднанні з екологічною пластичністю сприяли достоту всепереможній ході сорту ланами багатьох країн. Серед біологічних особливостей Миронівської 808 можна виокремити високу продуктивну кущистість, регенеративну здатність і швидку пристосованість до умов вирощування. Ці властивості напрочуд цінували (та й теперішній час цього дієслова не буде помилковим!) аграрії. Упровадження високоврожайного сорту у виробництво фактично забезпечувало щорічні чималі прибутки. Зокрема, лише в першій половині 1970-х рр. від вирощування Миронівської 808 тодішня країна додатково дістала 10,3 млн т зерна. Витрати на створення цього сорту окупилися майже в сім тисяч разів! Складно збагнути, чи не так? Який агротехнічний захід за всю історію землеробства давав бодай зіставний економічний ефект! А про сортотворну здатність Миронівської 808 можна складати легенди! Кілька поколінь сортів похідні від неї!

Люди, які особисто знали Василя Миколайовича (мав змогу чимало поспілкуватися з його колегами та однодумцями в половині 1990-х рр.), стверджували в приватних бесідах, що подеколи в роботі з ним було непросто. Проте ота непростота зрештою давала віддачу в пшеничному (та й ячмінному) морі на вітчизняних ланах й у врожайних рекордах різних історичних епох. Більш як півстолітнє панування Мироінівської 808 та її нащадків на ланах різних країн засвідчило: в Україні не лише найкращі землі для високоврожайного господарювання, а й усі можливості для того, аби власною селекцією та насінництвом дістати світову славу. Нехай, і за вкрай коротким списком культур. Зможемо коли-небудь повторити?