«А гдє у вас в дє-е-е-р-є-е-внє ба-а-а-а-ня?» – запитання провінційного орка (перся зі своєю зброєю кілька тисяч кілометрів, аби заподіяти лиха українцям), наче уособлення цивілізаційної прірви між окупантами та українцями. Недалекі подовжувачі голосних зрозуміти її глибину не зможуть, й витрачати свої голосові зусилля на пояснення невігласам очевидних для європейців речей то, як на мене, зайвина. Хочу сказати про нерозуміння запоребриковими імбецилами, що таке «село», а що таке «деревня». І не лише тупуватими вояками, а й високолобими лібералами, що пишуть статті на підтримку України, та в цих опусах все одно використовують слово «деревня» щодо наших сіл.

Власне, слово «деревня» щодо українського сільського поселення, хай в які точки України закидали мене журналістські шляхи-дороги, не чув ніде. Натомість за поребриком вкрай нечасто (може, раз чи двічі) чув слово «село» щодо тамтешніх поселень. А от «дє-е-е-рє-евня» там – на кожному кроці. А поїздив по ерефії свого часу я так само чималенько.

Отже, українське «село» походить від праслов’янського слова, яке вважається спорідненим із латинським solum, себто «ґрунт». Саме слово «село» означало «населене місце, двір, ґрунт». У Київській (слово, певно, заборонене нині до вживання на території оркостану) Русі «селом» називали «княжий маєток».

Щодо «дє-е-е-рє-е-евні», то на початок ХХ ст. нею за поребриком називали невеличкий населений пункт без церкви (в тому – відмінність від села). Дерев’яні будинки – ознака «дє-е-е-рє-евні»? Так чи ні? Власне, модерні російські словники та різноманітні тамтешні наукові праці палко заперечують зв’язок слова «деревня» з деревами. Та, ніде правди діти, дерев’яні будиночки ознака саме російської «деревні». Про інші ознаки – алкоголізм, дистанційованість від осередків знань і назагал цивілізації, тотальний безпросвіт можна розпатякувати довго. Саме в тім, ймовірно, й криється секрет ненависті населення отих «деревень» до українців. Ми плекаємо наші села, а вони, крім того, що занепастили свої «дє-е-ерє-е-евні», хочуть довести й наші поселення до свого стандарту. Не бувати цьому ніколи!