«Гнали, гонимо й гонитимемо», – так сформулював, певно, своє життєве кредо (хоча назвав його по-іншому – ні багато, ні мало «слоганом країни», дурносміх, та й годі!) фермер із Полісся, до якого я завітав на осінні гостини далекого вже 2000 р.

Почастувавши мене якісним напоєм власного виробництва (це ж своє, домашнє!»), надалі він заходився просторікувати про потребу в легалізації самогоноваріння. Некваплива розмова «під грибочки» мала щопівгодинний супровід-рефрен мого співбесідника «Хіба державі від того погано?»

Про цю розмову згадав із десяток років по тому, коли відвідав у рамках престуру знаний в Україні лікеро-горілчаний завод. Тамтешній директор скаржився: «Чому кустарні виробники не сплачують податки, а я маю?!» Щоправда, цей лемент-зойк вилився з його вуст не під час офіційної «пресухи», а вже по її закінченні на стадії дегустування продукції заводу й за вимкнених журналістських диктофонів.

Оті дві правди – це наче відбиток усієї нашої економіки. Конкуренція між тими, хто сплачує податки (не впевнений, щоправда, у податковій сумлінності конкретного кермача заводу, на якому я був, але сутність це мало змінює), й тими, хто страшиться легалізації, що того біхреса.

Хай там як, а, схоже, нинішні народні обранці, більшість яких зве себе «слугами» (чого чи кого – питання інше), в прагненні задобрити електорат вирішили роздлубати достоту народне чаяння. У проєкті Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо врегулювання деяких аспектів самогоноваріння та ринку молока» йдеться про скасування штрафів за самогоноваріння. У пояснювальній записці, зокрема, зазначено: «Відповідно до діючого законодавства України виготовлення або зберігання без мети збуту самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення, виготовлення або зберігання без мети збуту апаратів для їх вироблення тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Зазначена норма закріплена у статті 176 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зазначена стаття з’явилась у КУпАП ще у 1987 році за часів «радянської боротьби з п’янством та алкоголізмом, викоренення самогоноваріння». У 1990 році так званий «Сухий закон» було офіційно скасовано у зв’язку із повним провалом антиалкогольної кампанії. У свою чергу, заборонна норма щодо самогоноваріння лишилась.

Як показує статистика, стаття 176 КУпАП є неефективною, особливо з урахуванням розміру санкції – від 51 до 170 гривень. За даними Державної судової адміністрації у 2018 році у судах розглянули лише 197 справ про адміністративні порушення пов’язані із самогоноварінням, на 80 осіб було накладено адміністративні стягнення.

На сьогоднішній день, по даному питанню не повинна встановлюватись відповідальність, якщо людина, виключно для власного споживання, виготовляє з продуктів своєї праці міцні алкогольні напої, то це її природнє право, яке не може бути обмежене державою. Кожна людина має право користуватись плодами своєї праці для задоволення власних потреб.

Також дана стаття підлягає скасуванню, оскільки норма статті носить дискримінаційний характер по відношенню саме до самогону домашнього виготовлення, оскільки виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, напоїв медових, наливок і настоянок в домашніх умовах для власного споживання не тягне за собою відповідальності та не підпадає під дію Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». 

Крім того, неефективною в контексті запропонованих змін видається стаття 177 КУпАП, що передбачає накладення штрафу від одного до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за придбання самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення. З огляду на передбачену санкцію у вигляді штрафу в розмірі від 17 до 85 гривень, а також у зв’язку із труднощами у доведені наявності складу правопорушення (факту придбання самогону), пропонується виключити зазначене положення.

В той же час, Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за зайняття видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, за відсутності ознак діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України. Отже, українське законодавство має запобіжник для створення нелегального ринку слабоалкогольних та алкогольних напоїв».

Власне, імітація боротьби із самогоноварінням – наша традиція із сивої сивини (а історія самого варіння сягає, певно, предковіччя).

Розмір штрафів, побачивши який, тягне аж залитися сміхом; закривання очей на такі порушення посадовцями, що скуштували «вогняної домашньої» і воднораз позбулися снаги застосовувати санкції до авторів «таких шедеврів»; незмінна посмішка на обличчях навіть найсуворіших державних мужів просто під час згадування цього слова – прикметні риси нашого буття.

«Це – мій порятунок», – сказав мені колись старезний агроном під час чаркування  в своєму охайному сільському будиночку. На моє запитання, який порятунок мається на увазі – фінансовий чи душевний, він посміхнувся і… додав до моїх прикметників ще з пів десятка визначників цієї своєї помочі. Відтак, якщо раніше в таких людей був свого роду тихий гон, то тепер вони дістануть «економічну свободу»?

Щоправда, зважаючи на мілину відповідних справ останнім часом, зміниться насправді небагато. «Користуватись плодами своєї праці для задоволення власних потреб», ага!.. «А що Вам скажуть залиті зранку очі недолугого односельця, що не знайшов на посудині з Вашим домашненьким напису на кшталт «Споживай відповідально»? – поцікавився внутрішній мораліст в агронома. «Подякують», – переконано промовив бізнесмен-аматор. На запитання, що скаже дружина «недолугого», мораліст відповіді не дістав, додавши, що моя-то дружина точно подякує за зароблені гроші.

До ухвалення законопроєкту шлях ще тривалий, однак щось мені підказує, що зрештою заперечень, принаймні в самогонній його частині буде обмаль. «Ухвалення законопроєкту не матиме негативного ефекту, позаяк зазначене явище існує в побуті, попри обмеження», –переконані автори.

«Продавала самогон, продавала…» – безжурно повідомила зухвала співачка по радіо. Шоу-бізнес нині править бал і в нашому парламенті, самогонна законотворчість тому хай і непряме, але свідчення. Запобіжник, кажете?..