Війна дошкульно вдарила по галузі. Причому це стосується всіх регіонів України, адже виробники впродовж першого тижня від початку воєнних дій, втративши канали реалізації не маючи можливості реалізувати на забій поголів’я, опинилися у ситуації невизначеності. А тому хтось почав обмежувати скорочувати осіменіння і, планувати скорочення поголів’я, —, зменшувати реалізацію, розповіла журналісту «Зерна» голова Асоціації свинарів України Оксана Юрченко.

Схід постраждав найбільше

Але вже через два-три тижні на ситуацію в галузі можна було подивитися в розрізі регіонів. На заході, куди прибуло багато внутрішньо переміщених осіб і де швидко відновилося постачання кормів та ветпрепаратів, виробники стали почуватися досить комфортно. І якщо переробники в західних областях до війни були завантажені на 60-70% потужностей, то сьогодні – на 100%. Центральна Україна в цьому плані почувається дещо гірше, бо деякі підприємства, логістичні об’єкти потрапили до окупації і навіть зазнали пошкоджень. Наприклад, побував в облозі Калитянський свинокомплекс, який позбувся доступу до кормів, не мав змоги вивозити тварин, зазнала пошкоджень інфраструктура підприємства.

В східному регіоні ситуація найгірша. Серйозно постраждав Бахмутський аграрний союз: зруйнований комбікормовий завод, виробничі та адміністративні приміщення. Найбільший український виробник АПК-Інвест, який  спроможний був до війни одночасно утримувати утримує 300 тис свиней, втратив напрацьовані ланцюжки поставок і реалізації, доходило до того, що майже за безцінь роздавав свою продукцію. Слобожанський комплекс ув Харківській області, який утримував близько  400 тис свиноматок, опинився в ізоляції, з усіма негативними наслідками.

Повертаються до життя після звільнення виробники Чернігівщини. Тваринницький кластер у Бахмачі також кілька днів перебував в облозі. Але колективу фермерам вдалося зберегти основне поголів’я, приміщення та обладнання. Сьогодні починається реанімація виробництва.

Під загрозою 25% поголів’я  

Сьогодні галузь підраховує збитки і намагається спрогнозувати перспективу до кінця року. Кількість поголів’я –  основний показник, який свідчить про стан галузі. Варто нагадати, що з 20143 року в галузі спостерігався спадлося скорочення свиней, насамперед за рахунок присадибного сектору. У 2020 році почався невеличкий ріст і в 2021 році показники пішли донизу. На кінець 2020-го промислове свинарство врешті продемонструвало позитивну динаміку, але на неї наклалася криза, спричинена різким здороженням кормів, газу тощо. І галузь знову почала згортатися…  Яким буде продовження 2022 року? Асоціація опитала представників 70 свинокомплексів. Втішає те, що ніхто не заявив про закриття бізнесу. 30% допускають думку, що можуть скоротити поголів’я. Але день у день ситуація змінюється і той, хто ще вчора належав до другої категорії, сьогодні починає відновлювати виробництво. Але загалом, при цьому, за оцінкою асоціації, близько 25% поголів’я, сконцентрованих у східних областях, опинилося під загрозою.

Ще один важливий показник, що характеризує стан галузі, – коефіцієнт привабливості. Це співвідношення ціни на фінішний комбікорм до ціни реалізації живця, і якщо ціна на комбікорм дуже висока, а на живець низька, як це сталося в 2021 році, в галузі виникає криза, тоді багато відгодівельників виходять з гри, ніхто не інвестує в розвиток. Але якщо до війни цей коефіцієнт можна було вивести для всієї країни, сьогодні він буде дуже відрізнятися в розрізі регіонів. Наприклад, на заході ціна за кг живої ваги на 3-4 грн вища, ніж у центрі, на сході взагалі ситуація катастрофічна: перебої з реалізацією, доступом до ветпреапаратамиветпреапаратів, годівлеюкормів.  А тому щодо перспективи такі: захід – це зелена зона, наближена до зеленої, центр – червона, а схід – глибока червона зона.

Поки що не можна застосувати і методику бенчмаркінгового порівняння технологічних та економічних показників виробників, яке дає змогу побачити, наскільки ефективні підприємства, який мають простір для розвитку, скільки поросят та прибутку могли б отримати за рахунок якогось певного технологічного покращення.  Але загалом свинарство відходить від шоку і дуже швидко вчиться працювати в нових умовах, підсумовує Оксана Юрченко.