Колектив Носівської селекційно-дослідної станції, яка розташована в Чернігівській області, продовжував працювати згідно з планом, незважаючи на фактичну окупацію. На полях станції, які були розташовані неподалік від бойових дій, науковці заклали майже 800 ділянок конкурсного, контрольного сортовипробування, понад три тисячі ділянок селекційного розсадника першого та другого року кожної культури.

«Якщо маєш мету і відповідальність перед державою та землею, то будеш працювати в будь-яких умовах, навіть під гуркіт канонади», – говорить заступник директора з наукової роботи Олександр Буняк.

В технологічному плані наукова установа піднялася на новий щабель, завдяки тому, що в кінці минулого року придбала сучасний данський прилад Infratek TM, який визначає в зерні вміст білку та клейковини та інші показники без розмелювання. «Для нашої маленької станції це величезна інвестиція, але вона себе виправдає, бо дає змогу проводити аналіз на початкових етапах селекції, використовуючи всього 200-300 г зерна, що дасть змогу швидше створювати високоякісні сорти. Раніше за таке дослідження ми платили значні кошти та не завжди отримували вчасно результати. Тепер швидко робимо все самі. Навіть під час бойових дій ми проаналізували 800 зразків конкурс-контрольного сортовипробування», – пояснює Олександр Буняк.

Першочерговим завданням нинішнього року для науковців станції мала стати передача на державне сортовипробування зразків насіння голозерного ячменю Носівчанин, а також нових сортів люцерни Персія Носівська та конюшини Атлант Носівський. Після реєстрації Носівчанин поповнить лінійку голозерних сортів, виведених Носівською СДС, яка, до речі, є піонером, у створенні сортів такого типу. Носівчанину передували Козацький, Новатор, Натаїр. Але новий сорт перевершить їх за потенціалом врожайності (6-7 т/га), стійкістю до враження хворобами та вилягання й якісними показниками зерна.

«Це буде чудовий продукт для здорового харчування із вмістом ряду корисних для здоров’я людини речовин, який без сумніву, користуватиметься високим попитом», – говорить заступник директора з наукової роботи Олександр Буняк.

Ми попросили науковця назвати кілька правил досягнення доброго врожаю.

– Найперший крок – високоякісне насіння перевірених виробників, яке буде супроводжуватися сортовим сертифікатом, протруєне зареєстрованими препаратам. 

Другий крок – достатнє живлення. Ми, наприклад, внесли при посіві ярих близько 100 кг/га нітроамофоски, щоб дати старт розвитку рослині, а потім в залежності від наявної вологи підживимо посіви карбамідом або аміачною селітрою у фазі кущення, в розрахунку 40 кг\га діючої речовини азоту. І третій крок – захист. Його треба планувати в залежності від кліматичних особливостей року та прогнозу поширення збудників захворювання та шкідників. Оскільки озимі на полях Носівської СДС ввійшли в зиму розкущеними, то виникала загроза враження посівів борошнистою росою. А тому їх обробили Таліусом. Коли з’являться сходи вівса, ячменю, ярої пшениці можлива поява плямистостей: червоно-бурої, темно-бурої, сітчастої. Агрономи мають бути постійно на сторожі, – говорить Олександр Буняк.