Як підвищити пропускну спроможність Укрзалізниці та уникнути невиправданих простоїв зернових вантажів? З цим запитанням звертаємося до радника Міністра аграрної політики та продовольства України Михайла Соколова.

–Свого часу Укрзалізниця, аби впорядкувати перевезення створила систему АС Месплан, яка дає змогу планувати рух поїздів. Без цього вона, мабуть, просто не змогла б нормально працювати. Але зараз ситуація ускладнилася, а тому нам потрібна нова система, яка скоординувала б дії не лише  Укрзалізниці, але й контрагентів по той бік кордону: перевізників, портів, терміналів, пунктів пропуску. Щоб вони даремно не втрачали час і кошти через неузгодженість, коли вагони прийшли, а їх не забирають, чи не перевантажують, або вони застряли в порту в черзі. Виникає запитання: а навіщо було їх завантажувати і відправляти? Все більше з’являється повідомлень про те, що зерно, яке довго простояло в поїздах, приходить зіпсованим. Але ж можна його було просто не відвантажувати, нехай би зберігалося на елеваторі, поки не настав би час його відправки згідно з планом. Цю систему можна назвати електронною чергою, яка рухається за чітким графіком, бо всі учасники логістичного ланцюжка взяли на себе зобов’язання щодо строків їх виконання та обсягів перевезень. Нажаль, наші іноземні партнери досить часто підводять, підтверджують більше, ніж можуть прийняти, або дають дуже неконкретне підтвердження, наприклад, що заберуть вагони в цьому місяці. Але що це за точність?

Тривають дискусії щодо шляхів запровадження системи. Одне із проблемних питань, хто її має адмініструвати? Чи можна це довірити Укрзалізниці?

–В Укрзалізниці обмежені можливості для цього, бо новий майданчик є системою автоматизації домовленостей. І якщо іноземний перевізник не підтверджує виконання тієї чи іншої операції, то нехай УЗ буде сто разів адміністратором системи, але нічого не зможе вдіяти для розв’язання проблеми. Але нова система не обійдеться без технічного адміністратора, який підтримуватиме її працездатність, зрештою, ним може бути й Укрзалізниця, але не більше, бо в УЗ може виникнути спокуса скористатися своїм монопольним становищем.

Чи підтримує ідею створення нової системи аграрне середовище?

–Усі хто розуміє, що відбувається в зерновій логістиці, підтримують цю ідею. Дискусії можуть виникнути лише щодо того, у кого які будуть права в цій системі. Але про те, що така система потрібна, тут взагалі нема про що говорити, це все одно, що вибирати між хаосом і порядком, або запитувати, чи потрібні світлофори учасникам дорожнього руху.  

Що треба зробити для її запровадження? Як цій системі пробитися через кордони?

–Це найскладніше питання. Треба, щоб наші західні партнери погодилися увійти в цю систему. На нашій останній координаційній нараді, було ухвалене рішення про запуск пілотного проєкту на базі ІТ-рішення Юрія Щукліна. Є також технічне рішення УЗ, яке цьому державному підприємству рідніше. Одне слово, попереду дуже багато копіткої тяжкої технічної роботи.

Рішення яких органів потрібне для запровадження системи з обох боків кордонів?

– З нашого боку треба рішення Кабміну, щоб залучити до цієї системи прикордонників і митників. А з того боку нема такого державного органу, який одним рішенням зобов’язав би всіх учасників ринку до участі в системі. Тут потрібна інша модель, доведеться домовлятися з кожним оператором, переконувати, по-іншому, ніяк не вийде. Робота триває і я вірю, що вона увінчається успіхом.

 

Може треба стоврити міжнародну асоціацію, можливо на базі системи виникне якась логістична організація але все ж, необхідно розв’язати цю проблему і нетреба її додатково розширювати.