Від чого залежить розвиток тієї чи іншої цивілізації? Чому деякі суспільства плодять силу-силенну безтямних орків, а інші відзначаються неабиякими здобутками в усіх сферах життєдіяльності. Новітні доcлідження стверджують: поява складних соціальних структур свого часу була зумовлена вирощуванням злаків, натомість примітивні племінні спільноти надавали перевагу коренеплодам.

Так, появу перших цивілізацій зазвичай пов’язують суто із сільським господарством. Саме завдяки йому виходило діставати надлишок харчових ресурсів, своєю чергою його можна вилучати й використовувати для підтримки ієрархічних структур, для появи еліт і зрештою прото-держав. Однак науковці з Великої Британії, Італії та Ізраїлю, що працюють в Університеті Ворика в Ковентрі (ця установа стабільно входить до чільної десятки британських університетів), довели: для розвитку саме цивілізованих спільнот потрібен надлишок не будь-яких їстівних рослин, а злаків.

Науковці дослідили безліч даних про стародавні людські спільноти, опрацювали їх і виснували: поява цивілізацій відбувалася лише там, де вирощували рис, жито, пшеницю, кукурудзу, одне слово, злаки. Водночас там масово не використовували коренеплоди впродовж тривалого часу. Секрет, на думку дослідників, у калорійності, відтак є змога нагромаджувати поживніші запаси. Зерна злаків за відповідних умов можуть зберігатися впродовж тривалого часу, а от картопля, морква, ріпа, капуста швидко псуються, є важкими й містять порівняно небагато калорій. Гарною ілюстрацією цій тезі є порівняння низки спільнот у Південній Америці. Ті, які покладалися на плоди маніока (швидко гниють,  і немає змоги нагромаджувати їх надлишок), не були розвинутими. Натомість інки та мая дістали свій розвиток немало в чому через прихильність до кукурудзи. Навіть сама назва «мая» походить від слова «кукурудза». Ця культура була панівною в мая, надалі вже додалися бавовна, перець, такі види тваринництва, як розведення індиків, бджільництво тощо. Абсолютно всі епіцентри появи перших цивілізацій пов’язані з максимальною кількістю доступних для цивілізації диких злаків. А там, де коренеплоди й бульби давали вагомий врожай, розвиток суспільств гальмувався. Один із дослідників професор Омер Моав зазначає: «Перехід від фуражування до сільського господарства зумовив появу ієрархічних суспільств, і надалі держав, які ввели оподаткування. Такі держави відіграли вирішальну роль в економічному розвитку, забезпечивши захист і правопорядок. У підсумку це сприяло індустріалізації та зростанню добробуту, яке ми й дотепер спостерігаємо в багатьох країнах». «Багатьох», як на мене, тут засміливе або занадто оптимістичне слово представника модерної цивілізованої країни. Та менше з тим…

Отже, трохи умовно, але все ж таки: сівозміна має значення. «Характер рослин, які вирощували прадавні селяни, мав більше значення, ніж сам факт вирощування. А назагал – подяка злакам за появу цивілізації!» – резюме вчених.