На вопрос, застрахованы ли в этом году их посевы, лишь несколько из опрошенных нашими журналистами сельхозпредпринимателей ответили утвердительно. Встречный опрос страховых компаний насчет динамики подстраховки аграробизнеса также вызвал довольно вялую реакцию. Некоторые прямо так и отвечали: количество застрахованных настолько невелико, что мы даже не утруждаем персонал выборкой статистики по сельхозрискам. Вот если бы вас интересовало […]
Развитие методов биотехнологии и молекулярной генетики привело к разработке подходов, позволяющих целеустремленно изменять геном живых организмов Автор: Юрий Носенко Модификация генома традиционных сельскохозяйственных культур придает им стойкость к пестицидам, вредителям, болезням, способствуя значительному увеличению урожайности. Введение в геномы сои культурной (Glicine maxima) гена стойкости к глифосату с Agrobacterium tumefaciens позволяет получить глифосаттолерантную сою, устойчивую […]
Влияние растительных остатков вики мохнатой на концентрацию атразина и метолахлора в почвенном растворе и засоренность кукурузы Авторы: Джон Р. Тисдэйл, Лаборатория систем самовосстанавливающегося сельского хозяйства, Министерство сельского хозяйства США, Белтсвиль, Мериленд Дениэл Р. Шелтон, Али М. Садегхи, Алан Р. Айсенси, Лаборатория по изучению патогенов в отходах животноводства, Министерство сельского хозяйства США, Белтсвиль, Мериленд Остаточное влияние […]
В августе-сентябре 2005 года в трех местностях, расположенных в юговосточной Польше, впервые отмечено появление одного из самых опасных вредителей кукурузы в мире… Автор: Павел Берес, магистринженер Институт защиты растений – Государственный исследовательский институтМестная опытная станция в Жешове. Перевод Беата Берес Кукурузный жук – экспансивный вредитель кукурузы в Польше В августе-сентябре 2005 года в трех […]
Фитопатогенная опасность сорняков Борьба с сорняками во многих странах сводится к использованию пестицидов химического синтеза. Альтернативой синтетическим препаратам могут стать биологические и микробиологические средства, которые отличаются от химических большей селективностью действия, а следовательно, экологической безопасностью. Имея в распоряжении штамм высокоспецифического возбудителя фитопатогенных бактерий, можно было бы решить многие проблемы, связанные с сорняками. Однако как в […]
Рис — це зернова культура, яка є основним продуктом харчування для значної частини населення світу. В Україні рис має важливе значення для аграрного сектору, особливо в південних регіонах країни, де кліматичні умови сприятливі для його вирощування.
Вирощування рису в Україні має давню історію, яка бере початок ще в радянські часи. Основними регіонами вирощування були Крим, Херсонська та Одеська області. Після анексії Криму у 2014 році основне виробництво перемістилося до Одеської та Херсонської областей, де кліматичні умови та наявність зрошувальних систем дозволяють успішно вирощувати цю культуру.
У 2022 році через повномасштабну війну виробництво рису в Україні скоротилося в 16 разів — до 3,1 тис. тонн, порівняно з 49,5 тис. тонн у 2021 році. Експорт рису також зменшився в 8 разів — до 1,3 тис. тонн. Водночас імпорт рису зріс на 6% — до 86,9 тис. тонн, що частково компенсувало дефіцит на внутрішньому ринку. :contentReference[oaicite:0]{index=0}
Посівні площі під рис в Україні значно скоротилися через військові дії та руйнування зрошувальних систем. У 2019 році середня врожайність рису становила 6,1 т/га, а в 2020 році — 5,5-5,8 т/га. :contentReference[oaicite:1]{index=1}
Вирощування рису в Україні потребує наявності зрошувальних систем, оскільки ця культура є вологолюбною. Основними джерелами води для зрошення є річки Дунай та Дніпро. Застосовуються адаптовані сорти рису та методи посіву, які враховують коротший вегетаційний період. :contentReference[oaicite:2]{index=2}
До Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, внесено 11 вітчизняних сортів рису, зокрема шість ранньостиглих (Агат, Престиж, Серпневий, Преміум, Корсар та Лазурит) і п’ять середньостиглих (Віконт, Онтаріо, Маршал, Консул та Україна-96). Усі сорти мають потенціал продуктивності понад 10,0 т/га та високі споживчі якості зерна. :contentReference[oaicite:3]{index=3}
У 2022 році Україна імпортувала 87,6 тис. тонн рису, що на 5% більше, ніж у попередньому році. Основними країнами-постачальниками були Китай, Індія та Пакистан. У 2023 році очікується імпорт на рівні 73 тис. тонн, що на 17% менше показника 2022 року. Скорочення імпорту зумовлене зростанням світових цін на рис та низькою платоспроможністю українців. :contentReference[oaicite:4]{index=4}
Основними проблемами у вирощуванні рису в Україні є:
Незважаючи на поточні труднощі, рисівництво в Україні має потенціал для відновлення та розвитку. За наявності інвестицій у відновлення та модернізацію зрошувальних систем, а також підтримки з боку держави, можливо збільшити посівні площі та врожайність рису. Важливим є також впровадження сучасних технологій вирощування та використання високопродуктивних сортів.
Рис в Україні є важливою сільськогосподарською культурою, особливо для південних регіонів країни. Незважаючи на тимчасові труднощі, пов’язані з війною та економічними викликами, рисівництво має перспективи для відновлення та розвитку. Застосування сучасних технологій, підтримка держави та інвестиції у зрошувальні системи сприятимуть підвищенню врожайності та забезпеченню продовольчої безпеки країни.