В былые времена обладатель шапки из «сивого» смушка, если верить Гоголю, считался завидным светским франтом. Ну, вроде нынешних, одетых от Валентино, Диора и Версаче…. Автор: Инна Тесленко В былые времена обладатель шапки из «сивого» смушка, если верить Гоголю, считался завидным светским франтом. Ну, вроде нынешних, одетых от Валентино, Диора и Версаче. Даже сегодня любой […]
Покровные культуры по-разному влияют на агроэкосистему. Они улавливают поступающий солнечный свет и питательные вещества, фиксируют углерод, сокращают энергию капель дождя и влияют на общее распределение влаги в профиле почвы, количество и перемещение питательных веществ и агрохимикатов. Могут менять динамику численности сорняков, вредителей и патогенов, а также полезных микроорганизмов Автор: Д. Р. Тисдэйл, Министерство сельского хозяйства […]
В результате снижения закупок техники парк основных сельскохозяйственных машин в Украине за последние 15 лет сократился наполовину. То есть, в настоящее время мы имеем только 50% сельхозмашин от их реальной потребности для своевременного выполнения сельскохозяйственных работ в оптимальные агротехнические сроки Автор: Сергей Карабиньош, Александр Новицкий, Национальный университет биоресурсов и природопользования Списывать пора, но не станем […]
Практика применения знаний об эффекте ВВВВ позволяет полтавчанам даже в экстремальные годы удерживать первые места по урожайности озимой пшеницы. Каждая публикация В.Д. Мединца вызывает интерес читателей, что подтверждают многочисленные звонки в редакцию. Но автор помимо многогранного раскрытия сути эффекта времени возобновления весенней вегетации, указывал и на частое пренебрежение этим знанием, в первую очередь со стороны […]
Кукуруза требует большого количества калия. Он нужен для активного роста, хотя никогда не становится частью белков и других органических соединений. Все виды сельскохозяйственной земли, кроме песков, имеют огромные количества калия в пределах корневой зоны кукурузы, однако только 1–2% является усвояемым. Почвенные реакции калия и калийных удобрений значительно менее сложные и разнообразные, чем у азота и […]
Рис — це зернова культура, яка є основним продуктом харчування для значної частини населення світу. В Україні рис має важливе значення для аграрного сектору, особливо в південних регіонах країни, де кліматичні умови сприятливі для його вирощування.
Вирощування рису в Україні має давню історію, яка бере початок ще в радянські часи. Основними регіонами вирощування були Крим, Херсонська та Одеська області. Після анексії Криму у 2014 році основне виробництво перемістилося до Одеської та Херсонської областей, де кліматичні умови та наявність зрошувальних систем дозволяють успішно вирощувати цю культуру.
У 2022 році через повномасштабну війну виробництво рису в Україні скоротилося в 16 разів — до 3,1 тис. тонн, порівняно з 49,5 тис. тонн у 2021 році. Експорт рису також зменшився в 8 разів — до 1,3 тис. тонн. Водночас імпорт рису зріс на 6% — до 86,9 тис. тонн, що частково компенсувало дефіцит на внутрішньому ринку. :contentReference[oaicite:0]{index=0}
Посівні площі під рис в Україні значно скоротилися через військові дії та руйнування зрошувальних систем. У 2019 році середня врожайність рису становила 6,1 т/га, а в 2020 році — 5,5-5,8 т/га. :contentReference[oaicite:1]{index=1}
Вирощування рису в Україні потребує наявності зрошувальних систем, оскільки ця культура є вологолюбною. Основними джерелами води для зрошення є річки Дунай та Дніпро. Застосовуються адаптовані сорти рису та методи посіву, які враховують коротший вегетаційний період. :contentReference[oaicite:2]{index=2}
До Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, внесено 11 вітчизняних сортів рису, зокрема шість ранньостиглих (Агат, Престиж, Серпневий, Преміум, Корсар та Лазурит) і п’ять середньостиглих (Віконт, Онтаріо, Маршал, Консул та Україна-96). Усі сорти мають потенціал продуктивності понад 10,0 т/га та високі споживчі якості зерна. :contentReference[oaicite:3]{index=3}
У 2022 році Україна імпортувала 87,6 тис. тонн рису, що на 5% більше, ніж у попередньому році. Основними країнами-постачальниками були Китай, Індія та Пакистан. У 2023 році очікується імпорт на рівні 73 тис. тонн, що на 17% менше показника 2022 року. Скорочення імпорту зумовлене зростанням світових цін на рис та низькою платоспроможністю українців. :contentReference[oaicite:4]{index=4}
Основними проблемами у вирощуванні рису в Україні є:
Незважаючи на поточні труднощі, рисівництво в Україні має потенціал для відновлення та розвитку. За наявності інвестицій у відновлення та модернізацію зрошувальних систем, а також підтримки з боку держави, можливо збільшити посівні площі та врожайність рису. Важливим є також впровадження сучасних технологій вирощування та використання високопродуктивних сортів.
Рис в Україні є важливою сільськогосподарською культурою, особливо для південних регіонів країни. Незважаючи на тимчасові труднощі, пов’язані з війною та економічними викликами, рисівництво має перспективи для відновлення та розвитку. Застосування сучасних технологій, підтримка держави та інвестиції у зрошувальні системи сприятимуть підвищенню врожайності та забезпеченню продовольчої безпеки країни.