Кто препятствует развитию агробизнеса Не страдаю излишней шпиономанией, но чем дольше работаю в сельскохозяйственной прессе (а уж, слава Богу, третий десяток лет осваиваю агромедийную стезю), тем больше убеждаюсь в том, что агробизнес как никакой другой окружен вредителями, да простится мне риторика страшных 1930-х годов. Помимо традиционных чиновничьих палок в колеса, произвола фискальных институций (ну, здесь […]
Вероятно, такого количества врагов, ополчившихся на урожайные перспективы, в нашем агросекторе еще не было. Отовсюду поступают тревожные сигналы: там вспышка фомоза; где-то свирепствует хвощ; все севернее и севернее продвигается засуха; минируют поля сепаратисты; «русский мир» игнорирует вопрос водоснабжения в Крыму. Никуда не делось и всевидящее государственное око. Ненасытные чиновники, циничные фискальные органы, всевозможные проверяющие, зарящиеся […]
Украинские производители осваивают европейский рынок О недостаточной реализации экспортного потенциала нашей страны в постреволюционное время говорится и пишется немало. В прошлом году и в нашем издании обсуждался этот вопрос. А воз и ныне?.. Есть основания полагать, что он все-таки сдвинулся с места. Объясняют внешнеэкономическую пассивность отечественных производителей по-разному: инертностью мышления (некоторые вместо слова «мышление» используют […]
Что такое природный гербицид? Насколько совместимы современные монастыри и сельское хозяйство? Ответ на этот вопрос не так прост, как кажется на первый взгляд. Издавна в наших монастырях почитали труд на земле (называя его не работой, а послушанием), но, как правило, это было лишь одно из богоугодных занятий, не более. Говорить о каких-либо агротехнологиях на монастырских […]
Книга Зеппа Хольцера «Пустыня или рай», изданная в Украине («Видавництво «Зерно»), – не только серьезный помощник в устройстве озер и прудов, балансировке экосистемы, искусстве выращивать урожай без удобрений и химзащиты с высочайшими экологическими характеристиками. Это ключ к пониманию законов природы в его практической трактовке. В природе нет монокультуры, и если вы засеваете кукурузой сто гектаров, […]
Просо — це зернова культура, яка відзначається високою посухостійкістю та невибагливістю до умов вирощування. В Україні просо вирощується переважно в степових та лісостепових регіонах, де воно слугує важливим джерелом продовольства, кормів для тварин і сировини для переробної промисловості.
Просо відіграє важливу роль у сільському господарстві України завдяки своїй здатності витримувати посушливі умови та високим поживним властивостям зерна. Воно є цінним компонентом у сівозміні, сприяючи покращенню структури ґрунту та зменшенню ризику поширення хвороб серед інших культур.
Площі посіву проса в Україні варіюються залежно від агрокліматичних умов та попиту на ринку. За останні роки спостерігається тенденція до збільшення посівних площ, що свідчить про зростаючий інтерес аграріїв до цієї культури.
Середня врожайність проса в Україні становить близько 2,0–3,5 т/га. У 2023 році середня врожайність склала 18,6 ц/га, що дещо нижче порівняно з попереднім роком, коли вона досягала 23,1 ц/га. Найвищі показники врожайності зафіксовані у Вінницькій (30,3 ц/га), Черкаській (25,3 ц/га) та Івано-Франківській (25 ц/га) областях.
Просо є теплолюбною культурою, яка добре росте при температурі ґрунту +15…+16 °С. Воно витримує високі температури та посуху, що робить його ідеальним для вирощування в південних регіонах України. Застосування сучасних агротехнологій, таких як точне землеробство, використання якісного насіння та ефективних засобів захисту рослин, сприяє підвищенню врожайності та якості зерна.
Вирощування проса в Україні є економічно вигідним, особливо в умовах обмежених ресурсів. Рентабельність цієї культури може досягати 20% і більше, що робить її привабливою для малих та середніх фермерських господарств. Низькі витрати на вирощування та стабільний попит на ринку забезпечують стабільний дохід аграріям.
Просо використовується в харчовій промисловості для виробництва круп, борошна та інших продуктів. Крім того, воно є важливим компонентом у кормовій базі для тваринництва. Зерно проса також використовується в переробній промисловості для виготовлення біоетанолу та інших продуктів.
З огляду на зміну кліматичних умов та зростаючий попит на безглютенові продукти, просо в Україні має значний потенціал для розвитку. Інвестиції в дослідження та впровадження нових сортів, а також підтримка з боку держави сприятимуть підвищенню конкурентоспроможності цієї культури на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Просо в Україні є перспективною культурою, яка поєднує в собі високу стійкість до несприятливих умов, економічну вигідність та широкий спектр використання. Застосування сучасних технологій вирощування та підтримка з боку держави сприятимуть подальшому розвитку цієї галузі та забезпеченню продовольчої безпеки країни.